План
1. Необхідність класифікації рахунків. Класифікація рахунків за економічним змістом.
2. Класифікація рахунків за призначенням і структурою.
1. Класифікація рахунків – це групування їх за певними однорідними економічними ознаками для облікового відображення господарчої діяльності. Рахунки в бухгалтерському обліку класифікують за двома основними ознаками:
- за призначенням і структурою;
- за економічним змістом.
Класифікація рахунків за економічним змістом здійснюється для об'єднання рахунків у певні однорідні економічні групи і види. Ця класифікація показує, що обліковується на даних рахунках і забезпечує комплексне відображення господарчої діяльності підприємства.
На рахунках господарських засобів (активів) відображають наявність (стан) та рух засобів залежно від виконуваних у господарчій функції. Вони поділяються на : необоротні активи, запаси, грошові кошти та кошти в розрахунках. У такому порядку можна поділити рахунки на яких обліковуються різні господарчі засоби.
Рахунки для обліку необоротних активів використовують для отримання та узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, нематеріальних активів, фінансових та капітальних інвестицій та інших необоротних активів. До них належать рахунки: 10 (основні засоби); 12 (нематеріальні активи); 13 (знос необоротних активів); 15 (капітальні інвестиції) та інші.
Рахунки для обліку запасів використовують для обліку і контролю запасів необхідних для здійснення виробничого процесу до них належать рахунки: 20 (виробничі запаси);21 (тварини на вирощуванні та відгодівлі);22 (малоцінні та швидко зношуванні предмети); 26 (готова продукція); 28 (товари); та інші.
Рахунки для обліку коштів використовують для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у національній та іноземній валютах в касах та поточних та інших рахунках в банках, грошових документів тощо. До них належать рахунки: 30(каса); 31 (рахунки в банках); 33 (інші кошти).
Рахунки для обліку коштів у розрахунках використовують для узагальнення інформації про розрахункові відносини з покупцями та замовниками за відпущену продукцію (виконані роботи, надані послуги), з різними дебіторами за виданими авансами під звітними сумами нарахованими доходами тощо до них належать рахунки: 36(розрахунки з покупцями та замовниками); 37 (розрахунки з різними дебіторами ); 38 (резерв сумнівних боргів); 34 (короткострокові векселі одержані).
На рахунках джерел господарчих засобів відображають наявність та рахунок джерел за характером відображуваних на них джерел . Рахунки цієї групи поділяють на рахунки джерел власних засобів і рахунки джерел залучених засобів.
Рахунки власного капіталу використовують для обліку та узагальнення інформації про стан і рух коштів різних видів власного капіталу. Статутного, пайового, резервного, а також не розподілених прибутків (не покритих збитків). До них належать: 40(статутний капітал); 41 (пайовий капітал); 42 (додатковий капітал); 43 (резервний капітал) і 44 (нерозподілені прибутки ( не покриті збитки)). Для обліку джерел власних засобі використовують групи рахунків власного капіталу і забезпечення зобов’язань.
Рахункові забезпечення зобов’язань використовуються для обліку інформації про стан і рух різних забезпечень цільове фінансування і цільові надходження тощо. Д о них належать рахунки: 47 (забезпечення майбутніх витрат і платежів) 48 (цільове фінансування і цільові надходження).
Джерелами залучених засобів є позики банків інші позикові кошти, кредиторська заборгованість, різні зобов’язання. Для обліку джерел залучених засобів використовують дві групи рахунків: довгострокові зобов’язання і поточні зобов’язання.
Рахунки довгострокових зобов’язань використовують для обліку і узагальнення інформації про стан та рух зобов’язань підприємства за отримані позики банків, за випущеними облігаціями, за виданими векселями та іншими довгостроковими зобов’язаннями тобто про заборгованість яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 - ти місяців з дати балансу до них належать рахунки: 50 (довгострокові позики); 51(довгострокові векселі видані); 52(довгострокові зобов’язання за облігаціями).
Рахунки поточних зобов’язань використовують для обліку та узагальнення інформації про стан та рух поточних зобов’язань підприємства за отримані кредитами в банках, за виданими векселями та
іншими зобов’язаннями, погашення яких відбувається у звичайному ході операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати балансу. До них належать рахунки: 60 (короткострокові позики); 63 (розрахунки з постачальниками та підрядниками); 66 (розрахунки з оплати праці); 67 (розрахунки з учасниками).
Рахунки формування джерел час, засобів є пасивними.
Рахунки господарських процесів використовують для обліку господарчих операцій пов’язаних з заготівлею та придбанням ресурсів, виробництвом продукції та її реалізацією до рахунків господарчих процесів належать: 15(капітальні інвестиції); 23(виробництво); 90 (собівартість реалізації); 70 (доходи від реалізації).
Класифікація рахунків за призначенням і структурою відповідає на питання як саме обліковується ті або інші засоби джерела їх утворення та господарчі процеси на бухгалтерських рахунках, що саме відображається за дебітами і кредітами та що характеризує залишок відповідного рахунку. У цілому дана класифікація характеризує обліково технічні якості системи рахунки застосованих в обліковому процесі.
Основні рахунки призначені для обліку стану та руху господарчих засобів та їх джерел. Вони в сукупності характеризують майновий стан підприємства і є основою для складання балансу. Їх поділяють на матеріальні, грошові, розрахункові та рахунки капіталів.
Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності та руху матеріальних цінностей. До них належать рахунки: 10(основні засоби); 20(виробничі запаси); 28(товари). Рахунки цієї групи є активними, вони надають та використаних ресурсів підприємства, залишок – тільки дебетовий.
Грошові рахунки призначені для обліку наявності руху грошових коштів підприємства в касі на рахунках в банках, а також грошових документів. До них належать рахунки: 30(каса)31 (рахунки в банках); 33(інші кошти). Грошові рахунки характеризуються такими рисами: всі вони активні, залишок може бути тільки дебетовий і означатиме наявність грошових коштів.
Розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю розрахункових відносин даного підприємства з іншими підприємствами й особами. На цих рахунках відображається заборгованість, що виникає у процесі господарчої діяльності, а також зміни цієї заборгованості. Заборгованість може виникати як на користь даного підприємства (дебіторська) так і на користь інших юридичних і фізичних осіб (кредиторська) та розрахункові рахунки поділяються на : активні й пасивні. Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської
заборгованості і розрахуватися за нею. До них належать рахунки: 36(розрахунки з покупцями та замовниками); 37(розрахунки з різними дебіторами). Сальдо за розрахункові рахунки показує суму дебіторської заборгованості. В аналітичному обліку активні розрахунки деталізують за кожним окремим дебітором (підприємством, організацією, особою) пасивні розрахункові рахунки відображають розрахункові відносини з кредиторами, тобто за зобов’язаннями даного підприємства перед іншими підприємствами, організаціями та особами до них належать рахунки: 63(розрахунки з постачальниками та підрядниками); 64 (розрахунки за податками і платежами); 66 (розрахунки з оплати праці); 67 (розрахунки з учасниками); 50 (довгострокові позики); 51 (довгострокові векселя видані).залишок по цим рахункам може бути тільки кредитовий і означатиме наявність кредиторської заборгованості. Аналітичний облік за цими рахунками ведеться в грошовому вимірі в розрізі кожного кредитора.
Рахункові капітали призначені для обліку і контролю стану та руху власного капіталу та забезпечення зобов’язань. До цієї групи входять рахунки: 40 (статутний капітал); 42(додатковий капітал); 43 (резервний капітал); 48 (цільове фінансування і цільове надходження).
Всі капітальні рахунки пасивні, залишок може бути тільки кредитовий і означатиме наявність капіталу.
Рахунки регулюючі призначені для користування (уточнення) показників основних рахунків і окремих статей балансу. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають тому кожен із них розглядається в сукупності з основними рахунками. Регулюючі рахунки можуть зменшувати або збільшувати (доповнювати) оцінку засобів на основних рахунках залежно від цього їх поділяють на: контрарні та доповнюючи.
Контрарні рахунки: застосовують для регулювання підсумків активних і пасивних основних рахунків тому їх називають відповідно "контирактивними і контирпасивні". Регулюючі рахунки до підсумку балансу не включають. Контрактивні рахунки призначені для обліку сум на які зменшуються залишок основного рахунку який стоїть в активі балансу, а саме є пасивними так субрахунки: 131 (знос основних засобів) пасивний, але його наводять довідково в активі балансу в рядку після рядка первинна вартість оскільки він її регулює.
Аналогічно здійснюється облік за залишковою вартістю на рахунках 11 інші не оборотні матеріальні активи і рахунок 12 не матеріальні активи.
Контирпасивні рахунки призначені для обліку сум на які зменшується залишок основного рахунку який стоїть в пасиві балансу, а самі є активними рахунками. Таким рахунком є субрахунок:
443 "Прибуток використаний у звітному періоді на якому протягом календарного року обліковують суми використаного прибутку (нарахування девідентів виплати за облігаціями, відрахування у статутний і резервний капітал тощо). Які потім списують на зменшення суми за рахунком.
44 "Прибуток не розподілений" аналогічно здійснюється облік за рахунками.
40 статутний капітал контирпасивними рахунками.
45 "Вилучений капітал"
46 "Неоплачений капітал"
Доповнюючи регулюючі рахунки завжди суму залишку основного рахунку, що регулюються, якщо основний рахунок активний о і регулюючій доповнюючій його рахунок також пасивний прикладом активного доповнюючи рахунки є аналітичній рахунок "Транспортно заготівельні витрати" який ведеться у склади синтетичного рахунку 20 "Синтетичні записи" прикладом пасивного доповнюючого рахунку є рахунок 48 "Цільове фінансування та цільове надходження" на якому відображаються суми та субсидій, асигнувань з бюджету та поза бюджетних фондах, цільові внески юридичних та фізичних осіб. На прикінці звітного періоду невикористані кошти за рішенням відповідних органів можуть бути приєднані до статутного чи додаткового капіталу збільшуючи останні.
Операційні рахунки призначені для відображення господарських процесів тобто процесів постачання виробництва і реалізації, а також результатів діяльності підприємства ці рахунки призначені для накопичення інформації, щодо витрат і доходів і більшості із них не мають сальдо до операційних рахунків належать розподільчі і калькуляційні рахунки.
Розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, які за своєю природою не можуть бути віднесені на відповідні рахунки, а вимагають розподілу за певними критеріями. Розподільчі рахунки поділяються на: збірно розподільчі і звітно розподільчі.
Збірно розподільчі рахунки призначені для попереднього збирання витрат пов’язаних із здійсненням загально виробничих функцій з метою наступного їх розподілу за відповідними об’єктами прикладом є рахунок 91 '' Загально виробничі витрати '' виконавши розподільчу функцію рахунок закривається і сальдо немає.
Звітно розподільчі рахунки використовують для розмежування витрат і доходів між звітними періодами з метою рівномірного включення витрат у затрати виробництва або відображення в обліку одержаних доходів. Звітно розподільчі рахунки можуть бути активними і пасивними. До активних відносяться рахунки: 39 '' Витрати майбутніх періодів '' 38 '' Резерв сумнівних боргів '' сальдо на цих рахунках дебетове, що означає наявність не розподілених витрат наступного періоду до пасивних відносять рахунки '' Доходи майбутніх періодів''48' Забезпечення майбутніх витрат і платежів '' сальдо на цих рахунках тільки кредитове, що означає суму не розподілених доходів, але які належать до майбутніх періодів.
Калькуляційні рахунки призначені для обліку витрат пов’язаних із виробництвом продукції виконанням робіт та надаванням послуг з метою обчислення їх собівартості таким рахунком є рахунок 23''виробництіво'' на калькуляційних рахунках протягом місяця за дебитом збирають витрати, а за кредитом списують витрати, що включають у собівартість списаної продукції. Сальдо може бути тільки дебетове і показує затрати в незавершеному виробництві.
Результативні рахунки використовують для відображення та порівняння витрат і доходів залежно від ступеня порівняння результатні рахунки поділяють: операційно результатні та фінансово результатні.
Операційно результатні рахунки призначені для виявлення результатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння валових доходів і валових витрат та визначення результату: прибутків чи збитків таким рахунком є рахунок 79''Фінансові результати '' за кредитом цього рахунку відображають перенесені з рахунку доходів обороти доходів за мінусом належної суми не прямих податків. За дебитом перенесену суму оборотів рахунків обліку витрат, якщо сума чистих доходів перевищуватиме суму валових витрат то підприємство має від основної діяльності прибуток (тобто кредит перевищує дебит), якщо навпаки валові витрати перевищуватимуть часті доходи основної діяльності то різниця показуватиме збитки. Визначений результат діяльності переносять на фінансово результатні рахунки".
Фінансово результатні рахунки призначені для обліку і контролю чистих фінансових результатів діяльності підприємства – прибутку чи збутку. Фінансово результативні рахунки є пасивний рахунок.
44 "Не є розподілені прибутки " (не покриті збитки) за кредитом відображається прибуток та його збільшення від усіх видів діяльності, а за дебитом збитки та використання прибутку. Кредитове сальдо показує суму ориманого і нерозподіленого прибутку й при складані балансу відображається в пасиві. Дебетове сальдо показує суму непокритих збитків і записується в пасиві балансу з "-" знаком (у душках) списання збитків здійснюють за рахунок не розподіленого прибутку резервного чи пойового чи податкового капіталу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий