ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 4 лютого 2005 року N 2424-IV,
вiд 3 березня 2005 року N 2452-IV,
вiд 3 березня 2005 року N 2454-IV,
вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV,
вiд 16 червня 2005 року N 2664-IV,
вiд 16 червня 2005 року N 2668-IV,
вiд 23 червня 2005 року N 2705-IV,
вiд 6 липня 2005 року N 2738-IV,
вiд 1 грудня 2005 року N 3164-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3202-IV

     Господарський кодекс України встановлює вiдповiдно до Конституцiї України правовi основи господарської дiяльностi (господарювання), яка базується на рiзноманiтностi суб'єктiв господарювання рiзних форм власностi.

     Господарський кодекс України має на метi забезпечити зростання дiлової активностi суб'єктiв господарювання, розвиток пiдприємництва i на цiй основi пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва, його соцiальну спрямованiсть вiдповiдно до вимог Конституцiї України, утвердити суспiльний господарський порядок в економiчнiй системi України, сприяти гармонiзацiї її з iншими економiчними системами.

Роздiл I
ОСНОВНI ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Глава 1
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Предмет регулювання

     1. Цей Кодекс визначає основнi засади господарювання в Українi i регулює господарськi вiдносини, що виникають у процесi органiзацiї та здiйснення господарської дiяльностi мiж суб'єктами господарювання, а також мiж цими суб'єктами та iншими учасниками вiдносин у сферi господарювання.

     Стаття 2. Учасники вiдносин у сферi господарювання

     1. Учасниками вiдносин у сферi господарювання є суб'єкти господарювання, споживачi, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, надiленi господарською компетенцiєю, а також громадяни, громадськi та iншi органiзацiї, якi виступають засновниками суб'єктiв господарювання чи здiйснюють щодо них органiзацiйно-господарськi повноваження на основi вiдносин власностi.

     Стаття 3. Господарська дiяльнiсть та господарськi вiдносини

     1. Пiд господарською дiяльнiстю у цьому Кодексi розумiється дiяльнiсть суб'єктiв господарювання у сферi суспiльного виробництва, спрямована на виготовлення та реалiзацiю продукцiї, виконання робiт чи надання послуг вартiсного характеру, що мають цiнову визначенiсть.

     2. Господарська дiяльнiсть, що здiйснюється для досягнення економiчних i соцiальних результатiв та з метою одержання прибутку, є пiдприємництвом, а суб'єкти пiдприємництва - пiдприємцями. Господарська дiяльнiсть може здiйснюватись i без мети одержання прибутку (некомерцiйна господарська дiяльнiсть).

     3. Дiяльнiсть негосподарюючих суб'єктiв, спрямована на створення i пiдтримання необхiдних матерiально-технiчних умов їх функцiонування, що здiйснюється за участi або без участi суб'єктiв господарювання, є господарчим забезпеченням дiяльностi негосподарюючих суб'єктiв.

     4. Сферу господарських вiдносин становлять господарсько-виробничi, органiзацiйно-господарськi та внутрiшньогосподарськi вiдносини.

     5. Господарсько-виробничими є майновi та iншi вiдносини, що виникають мiж суб'єктами господарювання при безпосередньому здiйсненнi господарської дiяльностi.

     6. Пiд органiзацiйно-господарськими вiдносинами у цьому Кодексi розумiються вiдносини, що складаються мiж суб'єктами господарювання та суб'єктами органiзацiйно-господарських повноважень у процесi управлiння господарською дiяльнiстю.

     7. Внутрiшньогосподарськими є вiдносини, що складаються мiж структурними пiдроздiлами суб'єкта господарювання, та вiдносини суб'єкта господарювання з його структурними пiдроздiлами.

     Стаття 4. Розмежування вiдносин у сферi господарювання з iншими видами вiдносин

     1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:

     майновi та особистi немайновi вiдносини, що регулюються Цивiльним кодексом України;

     земельнi, гiрничi, лiсовi та воднi вiдносини, вiдносини щодо використання й охорони рослинного i тваринного свiту, територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, атмосферного повiтря;

     трудовi вiдносини;

     фiнансовi вiдносини за участi суб'єктiв господарювання, що виникають у процесi формування та контролю виконання бюджетiв усiх рiвнiв;

     адмiнiстративнi та iншi вiдносини управлiння за участi суб'єктiв господарювання, в яких орган державної влади або мiсцевого самоврядування не є суб'єктом, надiленим господарською компетенцiєю, i безпосередньо не здiйснює органiзацiйно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

     2. Особливостi регулювання майнових вiдносин суб'єктiв господарювання визначаються цим Кодексом.

     3. До господарських вiдносин, що виникають iз торговельного мореплавства i не врегульованi Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.

     Стаття 5. Конституцiйнi основи правопорядку у сферi господарювання

     1. Правовий господарський порядок в Українi формується на основi оптимального поєднання ринкового саморегулювання економiчних вiдносин суб'єктiв господарювання та державного регулювання макроекономiчних процесiв, виходячи з конституцiйної вимоги вiдповiдальностi держави перед людиною за свою дiяльнiсть та визначення України як суверенної i незалежної, демократичної, соцiальної, правової держави.

     2. Конституцiйнi основи правового господарського порядку в Українi становлять: право власностi Українського народу на землю, її надра, атмосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси, якi знаходяться в межах територiї України, природнi ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економiчної зони, що здiйснюється вiд iменi Українського народу органами державної влади i органами мiсцевого самоврядування в межах, визначених Конституцiєю України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власностi народу вiдповiдно до закону; забезпечення державою захисту прав усiх суб'єктiв права власностi i господарювання, соцiальної спрямованостi економiки, недопущення використання власностi на шкоду людинi i суспiльству; право кожного володiти, користуватися i розпоряджатися своєю власнiстю, результатами своєї iнтелектуальної, творчої дiяльностi; визнання усiх суб'єктiв права власностi рiвними перед законом, непорушностi права приватної власностi, недопущення протиправного позбавлення власностi; економiчна багатоманiтнiсть, право кожного на пiдприємницьку дiяльнiсть, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад i гарантiй пiдприємництва; забезпечення державою захисту конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрного обмеження конкуренцiї та недобросовiсної конкуренцiї, визначення правил конкуренцiї та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологiчної безпеки та пiдтримання екологiчної рiвноваги на територiї України; забезпечення державою належних, безпечних i здорових умов працi, захист прав споживачiв; взаємовигiдне спiвробiтництво з iншими країнами; визнання i дiя в Українi принципу верховенства права.

     3. Суб'єкти господарювання та iншi учасники вiдносин у сферi господарювання здiйснюють свою дiяльнiсть у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

     Стаття 6. Загальнi принципи господарювання

     1. Загальними принципами господарювання в Українi є:

     забезпечення економiчної багатоманiтностi та рiвний захист державою усiх суб'єктiв господарювання;

     свобода пiдприємницької дiяльностi у межах, визначених законом;

     вiльний рух капiталiв, товарiв та послуг на територiї України;

     обмеження державного регулювання економiчних процесiв у зв'язку з необхiднiстю забезпечення соцiальної спрямованостi економiки, добросовiсної конкуренцiї у пiдприємництвi, екологiчного захисту населення, захисту прав споживачiв та безпеки суспiльства i держави;

     захист нацiонального товаровиробника;

     заборона незаконного втручання органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб у господарськi вiдносини.

     Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської дiяльностi

     1. Вiдносини у сферi господарювання регулюються Конституцiєю України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв України, нормативно-правовими актами iнших органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також iншими нормативними актами