Філософія: Курс лекцій

Суспільна психологія та ідеологія. (30)

Форми суспільної свідомості.

1. Суспільна психологія та ідеологія.

2. Форми суспільної свідомості.

1.

Духовне життя суспільства функціонує як складна само регульована система з її внутрішніми тенденціями та чинниками.

В духовному житті розрізняють також такі його рівні: рівень масової свідомості та рівень суспільної ідеології.

Рівень масової свідомості – це рівень переважно стихійного формування та функціонування в суспільстві певних поглядів, уподобань, стереотипів поведінки, типових прийомів розуміння та осмислення. Інколи цей рівень називають суспільною психологією; він спеціально досліджується соціальною психологією.

Доведено, наприклад, що психологічний стан людського натовпу не можна розкласти на суму психологічних станів людських одиниць, що були в цьому натовпі: тут діють стихійні сили та стимули. Велику роль в масовій свідомості відіграють масові уявлення про соціальний престиж, моду, життєвий успіх. Важливим регулятором процесів масової свідомості постає явище «соціальних ролей», яке передбачає існування сталих образів типового виконання людиною певних соціальних функцій (наприклад, «якщо я батько, то я повинен…»).

Суспільна ідеологія являє собою рівень продукування соціальних ідей, принципів, теорій та концепцій. Ясно, що цей рівень формується та функціонує із значно більшим, ніж суспільна психологія, елементом свідомих цілеспрямованих дій.

Суспільні ідеї, які звичайно виробляються мислителями, інтелектуалами або ж соціальними відомствами (напр., військовими).

Суспільна ідеологія є засобом цілеспрямованих впливів певних соціальних сил на масову свідомість та стан суспільства в цілому; це є певна програма соціальної дійсності. Тому ідеологія, як звичайно, подається у вигляді закликів, програм, гасел, стереотипних догматів та ін.

В зв’язку з цим в суспільних науках інколи проводять розрізнення між соціальною ідеологією та теоретичним рівнем духовного життя суспільства. Ідеологію розглядають як зацікавлену та цілеспрямовану суспільну думку, а теоретичну свідомість як таку, що прагне до зваженого, об’єктивного вивчення та осмислення дійсності.

2.

Форми суспільної свідомості:

§        Політична свідомість – надзвичайно важлива форма, є відображенням політичних відносин, політичної діяльності, що відбувається в суспільстві. Вона є сукупністю ідей, поглядів, вчень, політичних установок, тих чи інших політичних методів. Політична свідомість включає в себе ідеологічний та психологічний аспекти.

§        Правова свідомість – сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей в суспільстві. Вона тісно пов’язана з правовими нормами та законами у відповідності з пануючими в суспільстві уявленнями про законність, порядок, справедливість.

§        Моральна свідомість – сукупність, система норм, правил поведінки людей в суспільстві. На відміну від правових норм, ці не закріплені в юридичних законах, а регулюються в суспільстві силою громадської думки.

§        Естетична свідомість – відображає об’єктивну дійсність шляхом певних художніх образів. В її основі лежить художня культура, головним у якій є художнє виробництво та споживання. Художня культура включає в себе естетичну активність особистості, її естетичне виховання, а також естетичні потреби, почуття, смаки, які реалізуються в художній творчості (діяльності) людей.

§        Релігійна свідомість – релігія як форма суспільної свідомості охоплює релігійну ідеологію та релігійну психологію.

Суспільне буття і суспільна свідомість  (12)=(34)

Основні взаємодіючі сфери (матеріальна й духовна) життя суспільства. Головною визначальною складовою частиною суспільного буття є суспільне виробництво матеріальних благ, що включає продуктивні сили й виробничі відносини. Суспільна свідомість – це економічні, соціальні, політичні, правові, моральні, художні, релігійні, наукові, філософські та інші погляди, а також уявлення, ідеї, теорії. Питання про відношення суспільного буття і суспільної свідомості є конкретизацією основного питання філософії. Залежно від того, що визнається первинним – суспільне буття чи суспільна свідомість – соціологи, сусльствознавці поділяються на два  табори: матеріалістів та ідеалістів. Якщо матеріалізм взагалі пояснює свідомість з буття, а не навпаки, то в застосуванні до суспільного життя людства матеріалізм вимагав пояснення суспільної свідомості з суспільного буття.

На відміну від матеріалізму ідеалісти, навпаки стверджують первинність духу, а отже звідси виходить, що суспільне буття виходить з суспільної свідомості.

Суспільне буття і суспільна свідомість – поняття взаємопов’язані і є обов’язковими сферами життя суспільства. Без буття не може бути свідомості. Не було б і соціального буття без соціальної свідомості.