Філософія: Курс лекцій

Проблеми пізнання світу. (10)

Суб’єкт і об’єкт пізнання.

Проблеми пізнання досліджує філософська наука під назвою «гносеологія» (давньогрец. «гносис» -- пізнання, «логос» -- учення, наука).

Першим питанням гносеології є визначення природи пізнання. Що є пізнання, що штовхає людину до пізнання, чи приречена людина пізнавати? У найзагальнішому розумінні пізнання постає як процес взаємодії свідомості та дійсності. Але результатом такої взаємодії можуть бути враження, почуття, певні емоції. Вони також можуть бути елементами пізнання. Усе ж до визначення пізнання ми відносимо:

Пізнання – це процес взаємодії свідомості та дійсності, внаслідок якої у свідомості відбудовуються образи, інтелектуальні моделі та конструкції, які дають змогу людині поліпшувати свої стосунки з дійсністю, робити свої дії оптимальними, ефективними.

Особливості пізнавального відношення розкриваються через поняття об’єкта та суб’єкта – вихідні поняття гносеології.

Суб’єкт пізнання – це людина як вихідний пункт життєвої та пізнавальної активності. Людина як суб’єкт пізнання здобуває знання, вибудовує теорії та концепції, зберігає і передає їх новим поколінням.

Об’єкт пізнання – фрагмент (частина) будь-якої реальності (природної, соціальної, суб’єктивної, розумової тощо), який не збігається з інтелектом, що пізнає, та на який спрямована пізнавальна активність.

Таке розуміння суб’єкта й об’єкта засвідчує:

§        По-перше, що об’єктом пізнання може бути будь-що, що пізнання може набувати характеру самопізнання;

§        По-друге, що суб’єкт і об’єкт співвідносні: об’єкт набуває характеристик саме об’єкта лише у відношенні до певного суб’єкта, тоді як останній виявляє себе лише через дію на певний об’єкт.

Суб’єкт пізнання – це людина із усіма її проявами та прагненнями. Тому поняття пізнання включає в свій зміст три основні складові:

§        Процес здобування знань, створення образів, моделей, теорій реальності (це інформативний аспект пізнання);

§        Прагнення оволодіти реальністю, проникнути в її приховані підвалини ( активістський або вольовий аспект пізнання);

§        Бажання досягти найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості ( смисловий аспект пізнання).