Словарь с Маркетинга

СЛОВНИК

КЛЮЧОВИХ ТЕРМІНІВ

з дисципліни «Маркетинг»

Укладач

М. Г. ГРЕБНЬОВ

ПЕРЕДМОВА

З огляду на те, що останнім часом теорія маркетингу набу-ває все більшого поширення у виробничій практиці, пропону-ємо для майбутніх фахівців най-
уживанішу лексику цієї науки.
Словник ключових термінів з дисципліни «Маркетинг» призначено для широкого кола читачів, насамперед студентів, аспірантів економічних вищих навчальних закладів, маркето-логів підприємств і орга¬нізацій.
Мета словника — допомогти читачеві скласти загальне уявлення про мову маркетингу, без оволодіння якою не зможе досягти успіху сучасний підприємець, маркетолог, менеджер.
Цей словник також стане в пригоді під час вивчення курсу «Маркетинг».

А
Агент — оптовик, який репрезентує покупців чи продавців на довго-тривалій основі; А. виконує обмежену кількість функцій і не має права вла-сності на товар.
Агент виготовлювача — заміняє собою, як звичайно, власний збуто-вий апарат підприємства, але, на відміну від працівників служби збуту, одержує не заробітну плату, а комісійну винагороду. А. в. зберігає за со-бою формальну самостійність, однак, більшою мірою, ніж інші агенти, за-лежить від вказівок виготовлювача. У надзвичайних випадках може збері-гати і матеріально доробляти товари виготовлювача на підставі консигнаційного договору, не стаючи їхнім власником. А. в. зазвичай пра-цює на кількох виготовлювачів, прагне мати виняткове право збуту на пев-ній території.
Агент збутовий — має справу з невеликою промисловою фірмою протя-гом тривалого періоду; він збуває всю її продукцію, заміняючи собою тор-говий апарат цієї фірми. А. з. має більші права щодо визначення умов купі-влі-продажу, ніж промисловий агент.
Агент промисловий — заміняє собою власний збутовий апарат проми-слової компанії, але при цьому одержує не зарплату, а комісійну винагоро-ду. А. п. бере участь у реалізації тільки частини продукції постачальника; його діяльність обмежена певним районом.
Агентство з надання маркетингових послуг — фірма, що здійснює маркетингові дослідження; рекламне агентство, посередницька контора, консультаційна компанія, які надають послуги, сприяючи досягненню ці-лей компанії і просуванню товарів на ринок.
Агрегація ринку — об’єднання всіх сегментів ринку в єдине ціле і на підставі цього — виробництво нового товару, розроблення єдиної стратегії маркетингу.
Адаптація до ринку — комплекс маркетингових заходів, реалізовува-них виробником продукції з метою проникнення на новий ринок або збе-реження колишніх позицій на ринку за зміни кон’юнктури.
Адаптація комунікації — глобальна комунікаційна стратегія повної адаптації рекламних повідомлень до місцевих ринків.
Адаптація товару — адаптація товару з тим, щоб він відповідав місце-вим умовам або потребам зарубіжних ринків.
Ажіотаж — спекулятивні операції на біржі (ринку), що характеризу-ються штучним підвищенням цін на цінні папери, товари.
Аналіз бізнесу-портфеля — метод, за допомогою якого виявляють і оцінюють різні види діяльності, що їх здійснює компанія.
Аналіз конкурентів — виявлення основних конкурентів, оцінювання їхніх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін, а також можливих дій у відповідь; визначення конкурентів, яких потрібно або атакувати, або уни-кати.
Аналіз споживчої цінності — проводять для з’ясування значення, яке цільові споживачі надають тим чи тим вигодам, по¬в’язаним з придбанням товару або послуги, а також того, як вони оцінюють відносну цінність різ-них пропозицій конкурентів.
Атака — цінова політика, застосовувана компаніями, що бажають по-сісти провідну позицію на ринку, причому стадія життєвого циклу товару в момент початку атаки не має значення.
Атмосфера — специфічне оформлення місця, в якому розташовано товар, і яке сприяє прийняттю покупцем рішення про купівлю.
Аукціон — спеціально організований ринок, який періодично діє в пе-вному місці. На А. способом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час продають товари, що стають власністю покупця, котрий запропонував вищу ціну.
Б
Багатомарочний підхід — стратегія, за якої продавець розробляє дві або більше марки для однієї категорії товарів.
Бажаний колектив — група людей, до якої індивід бажає належати.
Бажані товари — товари, які приносять велике миттєве задоволення, і мають істотні переваги в довгостроковій перспективі.
База даних про покупців — організований масив вичерпної інформа-ції про окремих (або потенційних) покупців, включаючи зведення геогра-фічного, демографічного, психографічного характеру, а також дані про ку-півельну поведінку.
Базисний аналіз — порівняння товарів і процесів підприємницької ді-яльності компанії з товарами і процесами конкурентів або провідних ком-паній інших галузей для передбачення способів підвищення якості товарів і ефективності роботи компанії.
Баланс — фінансовий документ, який демонструє активи, пасиви і вла-сне капітал на певну дату.
Бізнес-портфель — перелік видів діяльності компанії, а також товарів, які вона виробляє.
Біржа бартерна — товарна біржа з натуральним товарообміном, вини-кає за умов дефіциту продукції і є перехідною формою, яка відбиває розви-ток ринку за браком вільного ціноутворення. Коли істотні обмеження у цій сфері зникають, бартерні операції стають непотрібними.
Біржа товарна — різновид товарного ринку оптової купівлі-продажу товарів масового виробництва, де реалізацію здійснюють без попереднього огляду за зразками і стандартами за заздалегідь установлених розмірів мі-німальних партій. На Б. т. формуються ринкові ціни залежно від фактично-го співвідношення попиту і пропонування.
Біржа — найрозвинутіша форма постійно функціонуючого оптового ринку, де укладають угоди щодо купівлі і продажу цінних паперів (фондо-ва біржа) або масових товарів, які продають за стандартами і зразками (то-варна біржа).
Брокер — оптовик, який не має права власності на товар. Основна фу-нкція Б. полягає в тому, щоб організувати зустріч продавця і покупця та взяти участь у переговорах.
В
«Важкі діти» — елементи бізнесу, що мають невелику частку швидко зростаючих ринків і потребують більшого обсягу коштів для збереження своєї частки ринку або для перетворення в «зірки».
Валові витрати — сума змінних і постійних витрат за певного обсягу виробництва.
Валютний контроль — державне регулювання обсягу готівки в інозе-мній валюті та її обмінного курсу на інші валюти.
Вартісний аналіз — спосіб скорочення виробничих витрат, що перед-бачає ретельне вивчення окремих компонентів товару і пошук можливос-тей їхньої стандартизації, зміни конструкції або виробництва за дешевшою технологією.
Вертикальна маркетингова система (ВМС) — структура каналу роз-поділу, коли розподільники, оптові й роздрібні торгові фірми функціону-ють як єдина система. Один з учасників каналу або є власником інших фірм-учасниць, або укладає з ними контракт, або має вплив, достатній для того, щоб об’єднати інших учасників.
Вибір постачальника — етап процесу закупівлі, на якому компанія-покупець аналізує пропозиції, що надійшли, і вибирає одного чи кількох постачальників.
Вибір цільових ринків — процес оцінювання привабливості кожного сегмента ринку і вибір одного або кількох сегментів для освоєння.
Вибірка — частина населення, відібрана для маркетингового дослі-дження. В. має репрезентувати населення в цілому.
Вибірна увага — прагнення людей відмежуватися від більшої частини інформації, яка на них впливає.
Вибірне спотворення — прагнення людини інтерпретувати інформа-цію так, щоб вона підтверджувала думки, що вже існують.
Вибірний попит — попит на певну торговельну марку товару або по-слуги.
Вимірність — міра, до якої є можливість виміряти розмір ринкового се-гмента, його купівельну спроможність і передбачувану прибутковість.
Винагороди постійним клієнтам — гроші або інші винагороди, що їх пропонують постійним користувачам товарів або послуг компанії.
Винахід — нова технологія або нова продукція, які, на думку спожива-ча, мають або не мають переваги перед аналогічними товарами конкурен-тів.
Винахід новинки — створення нових товарів або послуг для зарубіж-них ринків.
Випереджальні індикатори — часові ряди, які змінюються паралельно рівню збуту компанії, але при цьому випереджають його.
Витрати маркетингу — кошти, що їх витрачають виробники продукції чи послуг на стимулювання збуту і збут (торгові переговори, реклама, транспортування, подорожі торгових уповноважених, кредитування, склад-ські операції, оформлення вітрин і розкладок, цінові знижки, збирання й аналіз даних тощо). У В. м. виробника входять кошти, котрі витрачають на маркетинг товарів даної фірми торговельні організації, через які фірма збу-ває свою продукцію. В. м. класифікують за видами (заробітна плата, податки, опалення, електроенергія, матеріали і т. п.) і за виконуваними функціями (планування асортименту, рекламна діяльність тощо). Одна з проблем ана-лізу В. м. — розподіл їх між основними видами збутової діяльності. Прямі витрати безпосередньо відносять на відповідні функції, витрати, що підда-ються розподілу, згодом також розносять за видами діяльності. Єдині для різних функцій витрати зазвичай розподілу не підлягають. Фірми, що вироб-ляють вузький асортимент продукції, складають докладні звіти про витрати за товарними групами. Різноманітний асортимент продукції, яка випускаєть-ся, потребує обліку В. м. за географічними ринками. У практиці В. м. здебі-льшого перевищують витрати виробництва (насамперед щодо товарів на-родного споживання). Інформація про В. м. регулярно узагальнюється, контролюється і передається керівництву фірми для прийняття управлінсь-ких рішень.
Відбір ідей — має на меті якомога раніше виявити прийнятні й відки-нути неприйнятні пропозиції.
Відбір цільових сегментів ринку — оцінювання привабливості кож-ного сегмента ринку і вибір одного або кількох з них для освоєння.
Відкрите питання — дає можливість респондентам під час опитування відповідати своїми словами.
Внутрішній аудит — оцінювання компанією ефективності й надійності структури «застосовуваного вартісного ланцюжка».
Внутрішній маркетинг — маркетинг організації сфери послуг, який використовують для навчання й ефективної мотивації працівників, котрі безпосередньо контактують із клієнтами, а також усього обслуговуючого персоналу працювати в команді й забезпечувати задоволення споживачеві.
Внутрішня служба збуту — торгові агенти, що виконують свої служ-бові обов’язки безпосередньо в офісі, здійснюють телефонні контакти і приймають замовників і потенційних покупців.
Впливова особа — людина, яка своїми авторитетом і становищем впливає на процес прийняття рішень. Такі особи часто допомагають з’ясувати специфічні деталі купівлі та забезпечують інформацією для оці-нювання наявних альтернатив.
Г
Генерація ідей — систематично організований пошук ідей щодо нових товарів.
Геодемографія — дисципліна, що вивчає взаємозв’язки між місцезна-ходженням і демографічними характеристиками населення.
Глибина номенклатури товарів (глибина товарної номенклату-ри) — варіанти пропонування кожного окремого товару в рамках асорти-ментної групи.
«Глибина» ринку — такий масштаб ділової активності на ринку, що не викликає зміни рівня цін.
Глобальна галузь промисловості — галузь промисловості, в якій стратегічні позиції конкурентів на даному географічному або національно-му ринку визначаються їхніми глобальними позиціями загалом.
Глобальна організація — форма міжнародної організації, відповідно до якої вища керівна ланка компанії і персонал планують виробництво продукції або виробничі потужності, маркетингову політику, фінансові по-токи і системи матеріально-тех¬нічного постачання у всесвітньому масшта-бі. Глобальні функціональні підрозділи звітують про свою діяльність без-посередньо перед президентом, а не перед розділом міжнародного відділу.
Глобальна фірма — фірма, яка, працюючи в кількох країнах, досягає таких переваг у наукових дослідженнях, виробництві, маркетингу і фінан-сах, які недоступні її конкурентам.
Глобальний маркетинг — маркетинг, заснований на інтеграції або стандартизації маркетингової діяльності на різних географічних ринках.
Горизонтальні маркетингові системи — схема побудови каналу розпо-ділу, за якої дві або більше компанії одного рівня узгоджують свої умови, щоб освоювати нові маркетингові можливості.
Д
Двосторонній маркетинг — маркетинг організації сфери послуг, який передбачає, що якість послуги багато в чому залежить від якості взаємодії покупця з продавцем.
Девіз — гасло, що використовується разом з торговим ім’ям під час просування товару або послуги.
Демаркетинг — маркетингова діяльність, орієнтована на зменшення надмірного попиту на товар чи послугу, який виник унаслідок перевищен-ня попиту над рівнем виробничих можливостей, товарних ресурсів. Д. реа-лізується в таких заходах, як підвищення цін, припинення реклами товару, стимулювання продажу, доступу до товару чи послуги.
Демографія — наука, що вивчає населення з погляду його чисельності, щільності розміщення, віку, співвідношення статей, рас, роду занять і ін-ших статистичних даних.
Диверсифікація багатогалузева — прагнення фірми (підприємства) роз-ширити асортимент товарів для потенційних покупців.
Диверсифікація горизонтальна — поповнення асортименту фірми новими виробами, не зв’язаними з наявними нині, але які можуть зацікави-ти клієнтуру.
Диверсифікація діяльності лізингових компаній — розширення лі-зингової діяльності компанії, в яку, крім традиційних лізингових угод, ухо-дять: оперативний лізинг, продаж на виплат, міжнародний лізинг, ліз-бек, вендор-ліз, леверидж-ліз, про-джект-ліз, фінансовий лізинг, факторинг, фо-рфетинг, лізинг застарілого устаткування.
Диверсифікація експорту — розширення товарної номенклатури в зо-внішньоекономічних зв’язках країни. Д. е. — це якісно нове явище в еконо-міці розвинутих країн і країн, що розвиваються. Д. е. — процес, нерозривно зв’язаний з удосконалюванням структури експорту тієї чи тієї країни.
Диверсифікація конгломератна — поповнення асортименту вироба-ми, що не мають жодного стосунку до використовуваної фірмою техноло-гії, до її нинішніх товарів і ринків.
Диверсифікація концентрична — поповнення асортименту новими виробами, що з технічного і (або) маркетингового поглядів подібні до на-явних товарів фірми.
Диверсифікація ліквідності — диверсифікація інвестицій за терміна-ми з метою забезпечення ліквідності.
Диверсифікованість — різноманітність, різнобічний розвиток. Д. виробництва — одночасний розвиток багатьох не зв’язаних один з од-ним видів виробництва, розширення асортименту вироблених товарів.
Дистриб’ютор — фірма, що здійснює переважно імпортні операції і виступає як торговець за договором на підставі угоди про право на продаж. Д. придбаває й реалізовує товари від свого імені і за свій рахунок та пере-буває, як звичайно, у країні-імпортері.
Диференціація продукції — виокремлення продукції фірми з інших конкуруючих продуктів за допомогою ціни, якості, упаковки, товарного зна-ку тощо.
Диференціація товарна — виділення підприємством своїх товарів і послуг як особливих, відмінних від товарів і послуг конкурентів, забезпе-чення для них окремих ніш попиту. Фактори диференціації можуть бути рі-зноманітні: специфічні споживчі властивості, особливо поліпшена якість, технологічні переваги, переваги організації виробництва, якісна перевага сировинних матеріалів, надійність товару, зручний арсенал супутніх про-дажу товарів, послуг, забезпечення впізнавання товару і т. ін.
Диференціація цінова — установлення різного рівня цін на однакову продукцію у зв’язку з економічними, природними, територіальними й ін-шими незалежними від підприємств розходженнями у витратах на її виро-бництво, а також з огляду на якість продукції (сортність, клас, тип та ін.) і попит на неї.
Диференційований маркетинг — одна зі стратегій охоплення ринку, за якої компанія приймає рішення орієнтуватися на кілька сегментів ринку і розробляє для кожного з них окреме пропонування.
Диференціювання цін — спосіб визначення змінюваних цін, які спо-живач готовий заплатити. Його бажання платити залежить своєю чергою від структури відповідних потреб і породжуваного ними попиту.
«Дійні корови» — напрям діяльності або товари з низькими темпами зростання і великою часткою ринку.
Діяльність маркетингова — діяльність підприємства, фірми на ринку, що передбачає: ретельне врахування потреб у товарах і послугах; стану і динаміки попиту; ситуації, що склалася на ринку, і її розвитку; можливе пристосування виробництва до потреб ринку, до існуючих і потенційних запитів покупців; активний вплив на формування попиту, ринку товарів і послуг; контроль за умовами реалізації товарів і послуг; гнучке реагування на зміни попиту.
Діяльність маркетингової служби — комплексні роботи економічно-го, валютно-фінансового, планового, техніко-вироб¬ничого, збутового і до-слідного характеру.
Довгостроковий план — описує основні чинники і сили, які впливати-муть на організацію діяльності протягом наступних кількох років; містить до-вгострокові цілі, основні маркетингові стратегії, які буде використано для досягнення цілей, і передбачає необхідні ресурси.
Довжина каналу товароруху — визначається кількістю незалежних посередників (чи рівнів розподілу), які послідовно здій-
снюють просування товару. Найчастіше трапляються канали однорівневі (один посередник — роздрібний торговець), дворівневі (два посередни-ки — оптовий і роздрібний торговці), трирівневі (три посередники — вели-кий оптовик, дрібний оптовик, роздрібний торговець).
Договір консигнації — угода, за якою одна сторона (консигнатор) зо-бов’язується укладати за дорученням другої сторони (консигнанта) угоди з продажу товарів зі складу від свого імені за рахунок консигнанта.
Договір комісії — угода, за якою підприємство чи особа (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншого підприємства (організації) чи особи (комітента) за винагороду здійснити операцію з продажу товару від свого імені.
Договір постачання — двостороння угода, за якою організація-постачальник зобов’язується передати у визначений термін організації-покупцеві (замовнику) у власність чи в оперативне керування продукцію, а організація-покупець зобов’язується прийняти й оплатити її за встановле-ними цінами.
Допоміжні матеріали і послуги — товари промислового призначення, яких узагалі немає в кінцевому товарі.
Дослідження маркетингу — комплексне дослідження, що включає та-кі основні напрямки: вивчення ринку, дослідження збуту, оцінювання спо-живчих властивостей товарів, вивчення реклами, економічний аналіз, моти-ваційний аналіз, аналіз зовнішньоторговельного процесу.
Дослідження польове — спосіб одержання додаткової інформації для проведення маркетингових досліджень, заснований на вибірковому методі. Існує низка галузей, де використання польових (позакабінетних) дослі-джень є не тільки переважнішим, а й ефективнішим, наприклад, дослі-дження споживчих властивостей товарів з позиції споживачів, вивчення запитів споживачів, дослідження факторів, що визначають споживчу пере-вагу і вибір, дослідження реклами.
Дослідження попиту — перший етап у дослідженні кон’юнк¬тури рин-ків збуту, що полягає у всебічному вивченні споживача: характеристика смаків, диференціація структури потреб за групами споживачів, виявлення незадоволених потреб, аналіз переваг тих чи тих товарів.
Дослідження причинно-наслідкових зв’язків — маркетингове дослі-дження з перевірки гіпотез про причинно-наслідкові відносини.
Дослідження ринків збуту — маркетингове дослідження ринків на ос-нові системи безупинного опрацювання інформації про всі аспекти ситуації на ринку. Застосовується метод машинного опрацювання інформації і зби-раються дані за каналами офіційної статистики (на базі даних інформаційних обчислювальних систем); опрацьовується комерційна інформація, що з’являється в періодичних виданнях, рекламних проспектах та інших мате-ріалах; опрацьовуються дані, що надходять зі спеціалізованих підрозділів компанії, які збирають інформацію безпосередньо на ринку збуту. На під-ставі одержуваних даних робляться висновки щодо основних тенденцій на ринку і прогноз перспектив збуту. При цьому використовуються найрізно-манітніші методи аналізу інформації: від суто математичних методів до експертних оцінок.
Дослідження ринку — елемент маркетингового дослідження, що сприяє зменшенню невизначеності в частині прийняття комерційних рі-шень. Включає такі процедури: з’ясування розміру і характеру ринку; роз-рахунок реальної і потенційної місткостей ринку, аналіз факторів, що впливають на розвиток ринку (урахування специфічних особливостей ана-лізу товарного і регіонального ринку, установлення ступеня насичення ри-нку і т. п.); сегментація ринку і визначення типів споживачів за основними характеристиками: вік, стать, дохід, професія, соціальне становище, місце мешкання і т. п.; дослідження потужності торговельно-збутової (товаропро-сувної) мережі, що обслуговує даний ринок, наявності роздрібних і оптових торговельних підприємств, забезпеченості торговими, складськими і допо-міжними приміщеннями.
Доступний ринок — частина зацікавлених покупців, що мають прибу-ток і доступ до певного товару або послуги.
Доступність — міра, якою ринковий сегмент може бути охоплений і обслужений.
Думка — уявлення споживача про товар або послугу.
Е
Економічне середовище — сукупність чинників, що впливають на ку-півельну спроможність споживачів і структуру споживання.
Економічний аналіз — оцінка ймовірності того, що реальні розміри обсягів продажу, частки ринку і прибутків з нового товару відповідатимуть очікуваним величинам.
Ексклюзивний розподіл — надання обмеженій кількості дилерів екс-клюзивного права на розповсюдження товару компанії на певній території.
Експеримент — збирання первинних даних за допомогою виділення порівнянних груп людей і контролю за змінними складовими і за реакцією груп в різних ситуаціях.
Експорт — вихід на зарубіжний ринок через відправлення продукції та її продаж або за допомогою посередників міжнародного ринку (непрямий метод), або за допомогою власного підрозділу, філіалу і торгових предста-вників чи агентів компанії (прямий експорт).
Експортний відділ — форма міжнародної маркетингової організації, яка складається з керівника служби збуту та кількох його помічників і здійс-нює відправлення товарів компанії за кордон.
Еластичність пропонування за цінами — показник, що виражає змі-ни сукупного пропонування, які відбуваються у зв’язку зі зростанням цін. У разі, коли збільшення пропонування перевершує зростання цін, то воно ха-рактеризується як еластичне.
Ембарго — заборона на імпорт певного товару.
Етап виведення на ринок — етап життєвого циклу, на якому новий товар уперше надходить у продаж.
Етап занепаду — етап життєвого циклу товару, на якому відбувається зниження продажу товару.
Етап зрілості — етап життєвого циклу товару, на якому зростання продажу сповільнюється або залишається незмінним.
Етап зростання — етап життєвого циклу товару, на якому продаж то-вару починає стрімко зростати.
Етичні мотиви повідомлення — до них удаються, коли треба звернути-ся до відчуття справедливості і порядності аудиторії.
Ж
Життєвий цикл товару (ЖЦТ) — зміна обсягів продажу і прибутків протягом часу життя товару. Складається з п’яти чітких етапів: розроблен-ня товару, виведення на ринок, зростання, зрілість і занепад.
З
Загальний опис потреби — етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець визначає основні характеристики і потрібну кількість потрібного товару.
Задоволення споживача — міра збігу характеристик (властивостей) товару, що суб’єктивно сприймаються клієнтом, з очікуваннями, пов’язаними з цим товаром; якщо переваги товару нижчі за пов’язані з ним очікування, споживач залишається незадоволеним; якщо переваги збіга-ються з очікуваннями, споживач задоволений; якщо переваги товару пере-вершують очікування, споживач — у захваті.
Закони Енгеля — закономірності зміни структури витрат сімей і окре-мих осіб (на продукти харчування, житло, транспортні послуги і т. д.) за-лежно від зростання їхніх прибутків. З. Е. понад сто років тому сформулю-вав пруський статистик Ернст Енгель.
Закриті питання — питання, які містять усі можливі відповіді, і рес-пондент вибирає одну з них.
Закупівельний комітет — група окремих осіб і структурних одиниць підприємства, які беруть участь у процесі прийняття рішення про закупів-лю товарів промислового призначення.
Залік — гроші з фонду стимулювання збуту, що виплачуються вироб-никами роздрібним торговцям в обмін на згоду певним способом рекламу-вати або презентувати товар.
Заліки на стимулювання збуту — виплати або знижки з ціни для ви-нагороди дилерів за участь у програмах реклами і підтримку збуту.
Запас підготовлений — підготовлена до відправлення певна кількість продукції. Забезпечує такі операції, як розсортовування, маркування, упа-кування, комплектування партій відправлень, оформлення документів і т. п.
Запас резервний — певна кількість товарів чи матеріалів, що зберіга-ється на випадок несподіваної ситуації (постачання із запізненням, під-вищення попиту, непередбачені перерви у виробництві і т. д).
Запас страховий — запас матеріальних ресурсів, потрібний для забез-печення нормального перебігу виробничого процесу в разі непередбачених перешкод у постачанні, перебоїв у роботі транспорту, виникнення аварій-ної ситуації тощо.
Запас товарний — обсяг товарів у грошовому чи натуральному виразі, що перебуває у сфері обігу на певну дату. Залежно від призначення поділя-ється на запаси поточного збереження, сезонні й дострокового завезення.
Запас утворених товарів — повна кількість потрібних товарів у потрі-бному місці у заданий час.
Запаси матеріальні — ресурси засобів виробництва і предметів спо-живання, призначені для забезпечення безперервності су-
спільного виробництва. Створюються три види запасів: готової продукції, виробничі запаси і незавершеного виробництва.
Запаси товарів (товарні запаси) — сукупність товарів, що постійно перебуває на ринку, у сфері обігу, у процесі переміщення від виробництва до споживання. Утворення З. т. об’єктивно обумовлено процесом відтво-рення. Запаси споживчих товарів забезпечують безперебійність їхньої реа-лізації, задоволення попиту населення. Потреба в З. т. може бути пов’язана з умовами транспортування, завезення й реалізації товарів, з можливими коливаннями попиту та пропонування. З. т. є елементом товарного пропо-нування.
Запит пропозицій — етап процесу закупівлі, на якому компанія-покупець пропонує кваліфікованим постачальникам зробити свої пропози-ції.
Запити — потреби людини, підкріплені його купівельною спроможніс-тю.
Заплановане застарівання — стратегія створення продуктів, які мора-льно застарівають раніше ніж виходять з ладу.
Засвоєння — зміни в поведінці індивіда внаслідок нагромадження життєвого досвіду.
Засоби масової інформації — канали неособистої комунікації, що включають пресу (газети, журнали, пряму поштову рекламу); теле- і радіо-мовні З. м. і., вулична реклама (рекламні щити, вивіски, плакати).
Захоплення — мода, яка несподівано з’являється, швидко поширюється, стрімко досягає свого піка й так само швидко зникає.
Збут інтенсивний — залучення до збутової програми всіх можливих торговельних посередників незалежно від форми і діяльності (універмаги, дрібні крамнички, спеціалізовані престижні крамниці і т. п.). З. і. практи-кують насамперед для продажу товарів широкого вжитку, марочних (фір-мових) товарів.
Збут націлений — реалізація товарів за маркетингом, націлена на кон-кретну групу покупців (наприклад, тільки на жінок певного віку, людей з високими доходами і т. д.).
Збут непрямий — продаж товару через торговельні організації, неза-лежні від виробника. З. н. практикують для продажу товарів широкого вжитку і для експорту, здійснюваному через торгових агентів-комісіонерів.
Збут продукції — фаза процесу відтворення суспільного продукту. Включає розподіл, обіг (обмін) продукції в народному господарстві. З. п. (засобів і предметів праці) здійснюють виготовлювачі або збутові організа-ції за планами розподілу чи за договорами на постачання.
Збут прямий — збут способом прямих контактів з покупцем, який час-то на основі прямої, поштової і телефонної реклами, реклами на телебачен-ні, радіо, в журналах робить замовлення поштою чи телефоном.
Збут селективний (вибірковий) — збут, що передбачає обмеження кі-лькості торговельних посередників залежно від характеру клієнтури, мож-ливостей обслуговування і ремонту продукції, рівня підготовки персоналу. З. с. рекомендується застосовувати в тих випадках, коли йдеться про това-ри, що потребують спеціального обслуговування, забезпечення запасними частинами, створення ремонтних майстерень або підготовки спеціально навченого персоналу, а також у разі збуту дорогих, престижних товарів.
Звичайна товарна закупівля — закупівля, за якої підприємство-покупець просто робить повторне замовлення, не вносячи в нього жодних змін.
Звична купівельна поведінка — тип поведінки споживачів у разі при-йняття рішення про купівлю в ситуації, коли недостатнє залучення спожи-вача супроводжується невідчутною різницею між різними марками товару.
Звіт про результати господарської діяльності (звіт про прибутки і збитки, або звіт про прибуток) — фінансовий документ компанії, який відбиває рівень продажу, витрати на виробництво і реалізацію товарів за певний період часу.
«Зірки» — швидко зростаючий напрям діяльності або товари з великою часткою ринку, які часто потребують серйозного інвестування для підтрим-ки їхнього швидкого зростання.
Змінена повторна закупівля — закупівля, за якої підприємство-покупець навмисно змінює специфікацію замовлення, ціну, умови поста-чання або постачальника товару.
Змінні витрати — витрати, які перебувають у прямій залежності від обсягів виробництва і збуту.
Знак фірмовий — символ, малюнок, відмітний колір чи позначення, що ідентифікують продукт із його виробником і продавцем.
Значущість — міра, до якої сегмент може вважатися досить великим або прибутковим.
Знижка — безпосереднє зниження ціни товару, пропорційне його обся-гу, закупленому в певний період часу.
Знижка за кількість товару, що закуповується — зниження ціни то-вару для покупців, що придбавають товар у великих обсягах.
Знижка за оплату готівкою — зниження ціни товару для покупців, які оперативно оплачують свої рахунки.
«Зняття вершків» — установлення високої вихідної ціни на новий то-вар з метою швидко окупити виробничі й маркетингові витрати.
Зовнішній аудит — деталізоване дослідження ринків, конкуренції, еко-номічного середовища, в якому функціонує організація.
Зовнішня служба збуту — зовнішні (польові) торгові агенти, що здій-снюють поїздки до замовників.
Зрілість (стабілізація) — фаза поступового задоволення попиту на да-ний товар. Головне завдання маркетингової діяльності в цих умовах — зберегти переважне становище товару на ринку якомога довше. Знижують-ся темпи зростання попиту і стабілізуються обсяги продажу. У цій фазі треба збільшувати витрати на маркетинг-рекламу, підвищувати якість то-вару, поліпшувати сервіс; можливе зниження цін для підтримки обсягів продажу. Прибутковість торгівлі може бути забезпечена в цій фазі тільки на основі зменшення виробничих витрат. Наприкінці цієї фази вже слід приймати тактичні і стратегічні рішення щодо продукту: чи його дальша модифікація, чи перехід на нову модель.
Зустрічна (компенсаційна) торгівля — міжнародна торгівля, пов’язана з прямим і непрямим обміном товару на товар замість грошей. Формами такої торгівлі є бартер, компенсація (викуп) і зустрічна купівля.
І
Ідея товару — загальний опис товару, який компанія могла б запропо-нувати на ринку.
Імідж марки — сукупність думок споживача, що стосуються даної ма-рки товару.
Імідж товару — сприйняття або гіпотеза про сприйняття товару поку-пцями.
Імідж товару (послуги) підприємства — сукупність вражень у спожи-вача, «образ» товару (послуги), фірми, що виготовляє чи продає товар (по-слуги). Закріплюється торговим знаком і зміцнює становище виробника або продавця на ринку. Створення іміджу потребує великих витрат на ши-року рекламу, але здебільшого окупається зростанням обсягів продажу.
Інвайронменталізм — організований рух небайдужих громадян і дер-жавних органів, спрямований на захист і поліпшення стану навколишнього середовища.
Індивідуальний маркетинг — пристосування товарного асортименту і маркетингових програм до потреб і віддання переваги окремим спожива-чам.
Індустрія — група компаній, що пропонують товари або групи товарів, які значною мірою є взаємозамінними. Сукупність усіх виробників товару або послуг.
Ініціатор — людина, яка перша пропонує купити певний товар або по-слугу.
Інноваційний маркетинг — принцип поінформованого маркетингу, згідно з яким компанія має постійно вносити реальні поліпшення в свою продукцію і маркетинг.
Інноваційний потенціал — здатність різних галузей народного госпо-дарства робити наукомістку продукцію, що відповідає вимогам світового ринку. І. п. містить у собі наукові, проектні й конструкторські розробки, експериментальні послуги, зв’язані з підготовкою нового виробництва, ін-струмент і оснащення для проведення наукомістких операцій, засоби тех-нологічного контролю тощо.
Інноваційний процес — процес, спрямований на створення, виробниц-тво, розвиток і якісне вдосконалювання принципово нових видів виробів, технологій, організаційних форм. Характеризується новими формами інте-грації науки, техніки і виробництва, припускає участь різних організацій і відомств.
Інновація — товар або технологія, запущені у виробництво і репрезен-товані на ринку, які споживач сприймає як абсолютно нові або як такі, що мають деякі унікальні властивості. Нові якості, уперше реалізовані в пев-ному товарі або технології.
Інтегроване управління товарорухом — концепція постачання фірми, яка вважає за потрібне інтеграцію своєї системи постачання з системами постачальників і споживачів. Мета цієї концепції — досягнення максима-льної продуктивності всієї системи розподілу.
Інтегрований прямий маркетинг — прямі маркетингові кампанії, в яких для підвищення коефіцієнта віддачі й прибутку використовують різ-номанітні способи доставки маркетингових повідомлень і багатоступінчас-ті рекламні процеси.
Інтегровані маркетингові комунікації — концепція, згідно з якою компанія ретельно обмірковує і координує роботу своїх численних каналів комунікації, рекламу в засобах масової інформації, особистий продаж, сти-мулювання збуту, пропаганду, прямий маркетинг, упаковку товару та ін. Це робиться з метою вироблення чіткого, послідовного і переконливого уяв-лення про компанію і її товари.
Інтенсивний розподіл — розміщення товару в максимально можливій кількості торговельних точок.
Інтерактивний маркетинг — форма прямого маркетингу, здійснювана за допомогою інтерактивних послуг комп’ютерного зв’язку в оперативно-му режимі. Це двоспрямована електронна система, яка зв’язує покупця і продавця.
Інтернет — глобальна комп’ютерна мережа, яка з’єднує ком¬п’ютери за наявності відповідного програмного забезпечення і модема (прилад для пе-редавання даних телефонними лініями), завдяки чому користувачі можуть отримувати і відправляти інформацію, спілкуватися між собою віртуально.
Інформативна реклама — реклама, яку застосовують для повідомлен-ня споживачів про новий товар або про нову особливість товару, а також для формування первинного попиту.
Інформація внутрішньофірмової звітності — інформація, яку збира-ють із внутрішніх джерел компанії. І. в. з. призначена для оцінювання ефе-ктивності маркетингової діяльності, а також для виявлення проблем і мож-ливостей маркетингу.
Інфраструктура — група галузей народного господарства, що забезпе-чує обмін діяльністю в суспільному виробництві. Складається з господар-ських самостійних ланок, що не входять до складу виробничих підрозділів.
Інфраструктура виробнича — галузі й підгалузі, що забезпечують фун-кціонування промисловості і сільського господарства. Містить у собі транс-портне господарство, лінії електропередач, трубопроводи і продуктопрово-ди, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, організації і фірми, які надають виробництву послуги технологічного й дослідного характеру.
Інфраструктура ринку — установи, фірми, компанії всіх видів влас-ності, що забезпечують взаємодію між об’єктами ринкових відносин. І. р. товарного включає підприємства оптової і роздрібної торгівлі, аукціони, ярмарки, товарні біржі, торговельні доми, посередницькі фірми, системи зв’язку, спеціальні державні органи регулювання ринку (антимонопольний комітет, інспекція з контролю за цінами та ін.). І. р. фінансового включає всю банківську систему, фондові біржі, валютні біржі, брокерські і страхо-ві компанії, аудиторські фірми. І. р. праці включає біржі праці, державні системи обліку попиту на робочу силу, перепідготовку кадрів, регулюван-ня міграції, дотації населенню і т. д. І. р. є частиною ринку послуг.
К
Канал збуту — шлях, який проходять товари від виробника до покупця (споживача, підприємства). К. з. складається з ланок (суб’єктів), що беруть участь у товарообігу.
Канал нульового рівня — канал розподілу, що складається
з виробника і споживача, котрому перший продає товар безпосередньо.
Канал прямого маркетингу — канал розподілу товарів, в якому немає проміжних ланок або рівнів.
Канал розповсюдження — сукупність фірм чи окремих осіб, що бе-руть на себе чи допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар (послугу) на їхньому шляху від виробника до споживача.
Канал розподілу (маркетинговий канал) — сукупність незалежних організацій, що беруть участь у процесі просування товару або послуги від виробника до споживача. К. р. використовує цей товар чи послуги або без-посередньо, або для виробництва на їх основі інших товарів чи послуг.
Канал товароруху дворівневий — один з видів розповсюдження това-рів, що включає двох посередників. На споживчих ринках такими посеред-никами зазвичай стають оптовий і роздрібний торговці; на ринках товарів промислового призначення це можуть бути промислові дистриб’ютори і дилери.
Канали неособистої комунікації — канали комунікації, що поширю-ють повідомлення, коли немає особистого контакту або зворотного зв’язку; включають в себе основні засоби масової інформації, створення специфіч-ної атмосфери і організацію різних заходів.
Канали особистої комунікації — канали, якими двоє або кілька осіб спілкуються один з одним напряму. Це спілкування, наприклад, двох спів-розмовників, лектора з аудиторією, телефонний контакт і навіть особисте листування.
Канали розподілу — 1) мережа агентств і інших посередників, що зв’язують виробника і кінцевого споживача; 2) альтернативні способи роз-поділу продукції виробника. Виробник може вибрати один з п’яти варіан-тів: виробник — проміжний чи кінцевий споживач; виробник — опто-вик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — роз-дрібний торговець — споживач.
Канали розподілу непрямі — переміщення товарів і послуг від вироб-ника до споживача не прямо, а через посередника — незалежного учасника товароруху. К. р. н. переважно залучають підприємства і фірми, котрі для збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і витрат і, відповідно, від певної частки контролю над каналами збуту, а також згодні на деяке послаблення контактів зі спожива-чами своєї продукції. Як збутові посередники можуть виступати незалежні оптові підприємства (дистриб’ютори), промислові і збутові агенти, броке-ри, комісіонери і т. д. Інколи К. р. н. можуть включати кількох послідовно діючих посередників. Наприклад, дворівневий канал розподілу складається з виробника — оптового посередника — роздрібного торговця-споживача. Трирівневий, крім згаданих, включає ще й дрібнооптового торговця.
Канали розподілу прямі — переміщення товарів і послуг від виробни-ка до споживача без використання посередницьких організацій.
Канали розподілу товару — сукупність підприємств чи окремих осіб, що беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право влас-ності на конкретний товар чи послугу на їхньому шляху від виробника до споживача. У галузі маркетингу канал розподілу товару є складником системи товароруху, що охоплює всі основні процеси збутової діяльності підприємст-ва: опрацювання замовлень, підготовку товарів до відвантаження, перевірку якості, складське господарство, транспортні операції тощо.
Капітал торгової марки — цінність торгової марки. Визначається тим, наскільки торговій марці довіряє споживач, а також іменним упізнаванням, якістю, в якій споживач упевнений, сильними марочними асоціаціями та іншими активами, такими як патенти, торгові знаки, відносини між кана-лами розповсюдження.
Капітальне майно — товари промислового призначення, які наявні в кінцевому товарі частково. Поділяються на стаціонарні споруди і допоміж-не обладнання.
Карти-схеми сприйняття — інструмент позиціонування товарів, при-значений для наочного зображення близькості між товарами або сегмента-ми, яка вимірюється психологічними чинниками, для оцінювання котрих застосовують метод багатомірного шкалування споживацьких сприйняттів і переваг.
Кваліфікований ринок — група покупців, яка виявляє зацікавленість і має прибуток, доступ і право користування стосовно до певного товару або послуги.
Квота — кількісна межа, дозволена для ввезення в країну товарів пев-них категорій. Мета квотування — зберегти незмінним курс іноземної ва-люти, захистити місцевих виробників і запобігти зростанню безробіття.
Керована вертикальна маркетингова система — координує послідо-вні етапи виробництва і розподілу товарів завдяки величині й потужності одного з учасників системи, а не за допомогою єдиного власника або дого-вірних зобов’язань.
Керування за контрактом — спільне підприємство, в якому місцева компанія репрезентує зарубіжній ноу-хау з менеджменту; зарубіжна ком-панія своєю чергою надає капітал. Місцева компанія експортує не продук-цію, а послуги менеджменту.
Керування запасами — галузь економічної науки, що розв’я¬зує за-вдання раціональних витрат і поповнення матеріальних ресурсів на різних господарських об’єктах.
Керування маркетингом — аналіз, планування, здійснення й контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і під-тримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення таких завдань фірми, як одержання прибутку, збільшення обсягу збуту, розши-рення ринку.
Керування продуктом — метод керування, що передбачає створення спеціальних органів, відповідальних за планування, проектування, вироб-ництво і збут певних видів продукції. Характерний для фірм з великим ступенем диверсифікованості.
Керування ситуаційне — прийняття стратегічних рішень у міру вияв-лення потенційних проблем збуту.
Керування якістю продукції — методи й діяльність, використовувані для задоволення вимог до якості продукції.
Кількісне дослідження — дослідження, що передбачає одержання інфо-рмації від великої кількості покупців поштою або під час особистого ін-терв’ю для проведення статистичного аналізу.
Клуб-склади або клуб оптовиків — підприємство роздрібної торгівлі за низькими цінами, яке торгує обмеженою номенклатурою марочних ба-калійних товарів, електропобутовими приладами, одягом та іншими това-рами, надаючи істотну знижку членам таких клубів, тому що вони платять щорічні членські внески.
Ключові чинники успіху — сильні й слабкі сторони організації, які якнайбільше впливають на успіх організації. Їх визначають, порівнюючи з конкурентами.
Командна торгівля — залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, ін-жинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої лан-ки до обслуговування великих і складних замовлень.
Комбіновані маркетингові системи — багатоканальні системи розпо-ділу, коли яка-небудь фірма формує два або більше канали розподілу, щоб охопити два або більше сегмента ринку. При цьому, для того щоб достави-ти товари фірми споживачеві, використовують безліч прямих і непрямих підходів.
Комерціалізація — освоєння серійного виробництва і випуск нового товару на ринок.
Комерційні інтерактивні служби — компанії, що надають своїм пе-редплатникам за певну місячну плату інформацію, розваги, можливість купі-влі та інші маркетингові послуги в режимі реального часу. При цьому ком-панії підключаються до Iнтернет через власні комп’ютерні мережі і комп’ютери, тим самим забезпечуючи більш високий рівень секретності інформації, що передається.
Комівояжер — роз’їзний агент торговельної фірми, який пропонує по-купцям товари за наявними у нього зразками, каталогами і т. п.
Компанії з організації товароруху — компанії, що надають складські, транспортні або інші послуги та допомагають складувати і переміщувати товари від виробника до споживача.
Компанія, орієнтована на конкурентів, — компанія, дії якої в основ-ному визначаються діями і реакцією конкурентів. Вона переважно спосте-рігає за діями конкурентів, їхніми частками ринків і намагається знайти стратегії для протидії конкурентам.
Компанія, орієнтована на ринок, — компанія, що спостерігає як за покупцями, так і за конкурентами, приділяючи їм однакову увагу під час розроблення власних маркетингових стратегій.
Компанія, орієнтована на споживача, — компанія, яка під час розро-блення маркетингової стратегії орієнтується на активне формування і роз-виток споживацьких потреб і пропонує своїм цільовим споживачам най-вищу споживчу якість.
Компанія, що обслуговує ринкову нішу, — компанія галузі, що об-слуговує невеликі сегменти, на які інші компанії не звертають уваги або іг-норують.
Компанія-послідовник — одна з провідних компаній галузі, яка праг-не втримати свою частку ринку, не докладаючи для цього надзвичайних зусиль.
Комплекс просування — специфічне поєднання реклами, особистого продажу, заходів щодо просування товару і пропаганди, що використовує компанія для досягнення рекламних і маркетингових цілей.
Комплексна закупівля — закупівля комплексного розв’язан¬ня про-блеми, що не потребує прийняття якихось окремих рішень.
Комплексне керування якістю — програми, спрямовані на безупинне поліпшення якості товарів, обслуговування і маркетингової діяльності.
Комунікація маркетингова — особистий продаж, реклама, включаю-чи паблік рилейшнз, стимулювання збуту, просування товару на ринку.
Конкурентна перевага — перевага над конкурентами, що досягається за рахунок пропонування споживачам товарів вищої якості або завдяки ни-зьким цінам, або через надання великих вигод, які компенсують високі ці-ни на товари і послуги.
Конкурентні стратегії — стратегії, які дозволяють компанії посісти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найсильнішу з усіх можли-вих стратегічну перевагу перед конкурентами.
Конкуренція монополістична — одна з форм конкуренції на ринку, де безліч покупців і продавців укладають угоди в широкому діапазоні цін. Та-ку можливість обумовлює здатність продавців запропонувати покупцям рі-зні товари, що різняться один від одного якістю, зовнішнім оформленням, іншими властивостями, а також асортиментом супутніх послуг. Покупці, які бачать цю різницю, готові платити за товари аж до найвищих цін, зафі-ксованих на ринку.
Конкуренція недосконала — конкуренція на ринку, де порушено ба-ланс між продавцями і покупцями, яка призводить до відхилення реальних ринкових цін від цін рівноваги вгору (за нестачі продавців) або вниз (за достатньої кількості продавців і товару).
Конкуренція нецінова — суперництво між підприємствами, що випу-скають аналогічні вироби, не способом маневрування цінами, а за рахунок підвищення якості продукції, оволодіння передовою технологією, удоско-налення організації виробництва і керування, використання маркетингу та ін.
Конкуренція нечесна — конкуренція, що порушує ділові стандарти, правила і традиції (коли не порушують законів); за дотриманням правил конкуренції можуть стежити ділові асоціації і спеціальні державні органи.
Конкуренція олігополістична — форма конкуренції на ринку, який включає невелику кількість продавців, украй чутливих до політики ціноут-ворення і маркетингової стратегії. Незначна кількість учасників олігополіс-тичного ринку великою мірою обумовлена жорсткими умовами проник-нення на такий ринок. Одна з істотних ознак олігополістичного ринку полягає в тому, що його учасники не можуть розраховувати на довгостро-ковий позитивний результат підвищення цін: конкуренти змусять знизити їх.
Конкуренція предметна — різновид товарної конкуренції. Виникає в результаті виготовлення різними підприємствами практично однакових ви-робів. Різниця між такими виробами у виготовленні, дизайні, упаковці, то-ргових марках.
Конкуренція «примарна» — посилання покупців на низькі ціни кон-курентів, яких (цін) не існує.
Конкуренція функціональна — різновид товарної конкуренції. Обу-мовлюється тим, що конкретна потреба може бути задоволена за допомо-гою виробів-замінників, які називаються функціональними конкурентами. Цей нюанс під час комплексного дослідження ринку потрібно враховувати навіть тоді, коли підприємство виходить на ринок із принципово новим ви-робом.
Конкурси, лотереї і гра — заходи, що їх спеціально вживають для стимулювання збуту, які дають споживачеві шанс випадково або доклавши певних зусиль виграти що-небудь, наприклад, гроші, путівки або товари.
Консьюмеризм — організований рух громадян і державних органів, спрямований на підвищення впливу покупців на продавців продукції.
Контакт — один з етапів процесу продажу, коли продавець зустріча-ється з покупцем.
Контактна аудиторія — група людей, яка виявляє реальний або поте-нційний інтерес до компанії і від якої залежить, чи досягне компанія своєї мети.
Контроль маркетингу — кількісне визначення й аналіз результатів ре-алізації маркетингових стратегій і планів, а також здійснення коригуючих дій для досягнення поставлених цілей.
Конфлікт — суперечність між двома чи більше сторонами (особами або групами), коли кожна сторона намагається наполягти на своєму і пе-решкодити іншій стороні зробити те саме.
Конфлікт всередині каналу розподілу — суперечності, що виникають між учасниками каналу з приводу цілей і функцій кожного учасника, а та-кож коли учасники визначають, хто що має робити і за яку винагороду.
Конфлікт по вертикалі — конфлікт між підприємствами на різних рі-внях збуту.
Конфлікт по горизонталі — конфлікт між підприємствами на одному рівні збуту.
Конфлікт функціональний — конфлікт, що веде до підвищення ефек-тивності діяльності організації.
Концентрований маркетинг — одна зі стратегій охоплення ринку, за якої компанія прагне охопити найбільшу частину одного або кількох суб-ринків.
Концепція вдосконалення виробництва — заснована на твердженні, що споживач віддасть перевагу товарам, широко репрезентованим і досту-пним за ціною; керування маркетингом має бути спрямоване на вдоскона-лення виробництва, форм і методів збуту.
Концепція вдосконалення товару — виходить з того, що споживач віддає перевагу товарам, якість, властивості і характеристики яких постій-но поліпшуються, а отже, компанія-виробник має докладати всіх зусиль для вдосконалення своєї продукції.
Концепція збуту — напрямок діяльності фірм-виробників товарів, коли вони прагнуть щонайліпше організувати збут продукції.
Концепція інтенсифікації комерційних зусиль — заснована на тому, що споживачі не купуватимуть активно товар, який виробляє дана компа-нія, якщо не вжити спеціальних заходів щодо просування товару на ринок і широкомасштабного продажу.
Концепція маркетингу — філософія керування маркетингом, яка пе-редбачає, що досягнення компанією своїх цілей є результатом визначення по-треб і запитів цільових ринків і ефективнішого як порівняти з компаніями-конкурентами задоволення споживача.
Концепція соціально-етичного маркетингу — виходить з того, що компанія повинна визначити потреби, запити й інтереси цільових ринків, а потім забезпечити вищу споживчу цінність ефективнішими як порівняти з конкурентами способами, котрі підтримують або поліпшують добробут і клієнта, і всього суспільства загалом.
Концепція товару — 1) ідея товару, розроблена і сформульована з по-гляду значущих для покупця характеристик; 2) концепція, що припускає, що товар має належну якість і помірну ціну, а для досягнення бажаних обсягів продажу товару й одержання очікуваного прибутку фірмі-виробнику по-трібні невеликі маркетингові зусилля.
Кон’юнктура ринку — соціально-економічні, торговельно-організаційні та інші умови реалізації товарів, що складаються у певний період часу й у конкретному місці (регіоні). Основні з цих умов: грошові доходи споживачів, ціни на товари, обсяг і структура товарних ресурсів, у т. ч. товарних запасів. К. р. конкретного характеризується насамперед зба-лансованістю попиту та пропонування. Вивчення К. р. характеризується систематичним спостереженням за дійсними і можливими відхиленнями попиту і пропонування товарів. Залежно від цього розрізняють сприятливу і несприятливу К. р.
Корисні товари — продукти, які не мають великої привабливості, але можуть бути корисними їхнім споживачам у довгостроковій перспективі.
Користувач — людина, яка придбаває і використовує товар або послу-гу.
Корпоративне ліцензування — форма ліцензування, коли фірма орен-дує корпоративну торгову марку або логотип, що вже здобули популяр-ність в одній з категорій товарів і послуг, а потім використовує її в суміж-ній категорії.
Крамниця-демонстраційний зал, що торгує за каталогами — підпри-ємство роздрібної торгівлі з широкою номенклатурою дорогих ходових марочних товарів за зниженими цінами.
Крамниця зі зниженими цінами — підприємство роздрібної торгівлі, яке продає стандартний набір продукції за низькими цінами через низькі націнки і високі обсяги продажу.
Крамниця товарів повсякденного попиту — невелика крамниця, роз-ташована поблизу житлового району, яка працює з ранку і допізна без вихі-дних і пропонує обмежений асортимент ходових товарів повсякденного попиту.
Крива досвіду — графічне зображення зниження середніх витрат на одиницю продукції, яке супроводжується нагромадженням виробничого досвіду.
Кругообіг роздрібної торгівлі — концепція розвитку роздрібної торгів-лі. Вона полягає в тому, що нові роздрібні торговці зазвичай починають свою діяльність з торгових операцій нижчого рівня, котрі характеризують-ся низьким прибутком і низькою ціною, а згодом включаються в торгові операції з вищими цінами і більшим набором послуг, стаючи, по суті, та-кими самими традиційними роздрібними торговцями, як і ті, кого вони за-мінили.
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством, яка розвивається історично.
Купівельна поведінка — поведінка кінцевих споживачів, які придба-вають товари і послуги для особистого споживання.
Купони — сертифікати, що допомагають заощаджувати гроші під час купівлі певних товарів.
Л
Лідер ринку — фірма, яка має найбільшу частку на ринку; звичайно вона виступає ініціатором зміни цін, виробництва нових продуктів, збіль-шення ринкової частки і витрат на просування товарів.
Ліцензійна марка — товар або послуга, які використовують марочну назву, запропоновану ліцензіату власником торгової марки за певну плату або роялті.
Ліцензування — спосіб виходу на зарубіжний ринок, за якого компанія укладає угоду з ліцензіатом на зарубіжному ринку, надаючи йому право на використання процесу виробництва, торгової марки, патенту, торгового се-крету або чогось іншого за відповідну винагороду або ліцензійну плату.
М
Макросередовище — головні зовнішні чинники, що впливають на мік-росередовище загалом: демографічні, економічні, технологічні, політичні і культурні.
Макроструктура ринку — співвідношення попиту і пропонування за товарними групами, тобто видами товарів (послуг), об’єднаним спільністю функціонального призначення і під впливом суспільного поділу праці, що виокремилися в самостійні виробництва і спеціалізовані підприємства (взут-тя, одяг, меблі, житло, продукти харчування та ін.). Термін застосовується також до фінансового, кредитного і грошового ринків.
Марка — назва, поняття, знак, символ, дизайн або комбінація згаданих властивостей, призначена для ідентифікації товарів, що їх пропонує прода-вець (група продавців), або послуг, а також для встановлення їхніх відмін-ностей від товарів і послуг конкурентів.
Марка виробника (національна марка) — марка, створена виробни-ком товару або послуги, що належить йому.
Маркетинг — наукова концепція, а також заснована на ній система ке-рування виробничою і збутовою діяльністю підприємства, що забезпечує виявлення потреб споживачів, виробництво відповідних цим потребам продукції і послуг, просування товарів до споживачів і одержання завдяки цьому максимального прибутку. Маркетинг включає такі основні елементи: 1) дослідження ринку; 2) сегментування і добір цільових ринків; 3) розроблення комплексу маркетингу; 4) реалізацію маркетингових захо-дів.
Маркетинг відносин — процес створення, підтримки і розширення мі-цних, взаємовигідних відносин зі споживачами або іншими зацікавленими особами.
Маркетинг внутрішній — реалізація товарів і послуг в одній країні. Історично був першим, оскільки на зовнішній ринок фірма виходить після досягнення певних результатів на вітчизняному ринку. Проте у світовій практиці є фірми, що спеціалізуються в основному на зовнішній діяльності.
Маркетинг диференційований — маркетингова діяльність, в основі якої — участь фірми в кількох сегментах ринку з розробленням окремого ком-плексу пропозицій за кожним із цих сегментів.
Маркетинг експортний — 1) вивчення зарубіжного ринку: покупців, збутової діяльності, товару, конкурентоспроможності; 2) маркетингова дія-льність фірми, пов’язана з додатковим дослідженням нових іноземних рин-ків збуту, створенням зарубіжних збутових служб і т. д.
Маркетинг з усвідомленням своєї місії — принцип поінфор¬мованого маркетингу, відповідно до якого компанія має визначити свою місію не у вузьких виробничих поняттях, а в широкому соціальному значенні.
Маркетинг за видами товарів і послуг (нетоварний маркетинг) — дослідження дрібних деталей і особливостей організації ефективного про-дажу і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності підпри-ємств різного профілю залежно від властивостей продукції, що випускаєть-ся, здійснюваних видів робіт чи наданих клієнтам послуг.
Маркетинг за каталогом — метод прямого маркетингу з застосуван-ням каталогів товару, які розсилаються покупцям поштою або продаються в крамницях.
Маркетинг завойовницький — маркетинг, розрахований на погли-нання одних фірм іншими.
Маркетинг інтенсивний — стратегія, за якої встановлюються високі ціни і великі витрати на стимулювання збуту. Дозволяє швидко входити в ринок, забезпечуючи при цьому високу прибутковість продажу. М. і. ефекти-вний у разі протидіючої конкуренції для формування ліпшого споживацько-го ставлення до товару.
Маркетинг конверсійний — маркетинг за умов негативного попиту на товар або послугу, коли більшість найважливіших сегментів потенційного ринку відкидають даний товар чи послугу і для запобігання їхній появі на ринку навіть готові нести витрати. Сутність М. к. зводиться до виявлення причин негативного попиту, розроблення заходів з нейтралізації цих при-чин, а потім формування і розвитку попиту на відповідні товари (послуги).
Маркетинг масовий — маркетингова діяльність, пов’язана з масовим виробництвом, поширенням і стимулюванням збуту того самого товару для всіх покупців.
Маркетинг міжнародний — маркетинг товарів і послуг за межами країни, в якій розташована організація.
Маркетинг на рівні ринкових ніш — формування компанією пропози-цій товарів і послуг, більшою мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів одного або кількох підсегментів ринку, що часто характеризу-ються меншим ринком конкуренції.
Маркетинг науково-технічний — специфіка продажу й купівлі ре-зультатів науково-технічної діяльності, патентів і ліцензій, що змінює ха-рактер маркетингової роботи, яка пов’язана з підготовкою ліцензійних і па-тентних матеріалів для продажу, із завданнями вивчення напрямків НТП, патентного права відповідних країн і т. д.
Маркетинг недиференційований — звернення фірми з тією самою пропозицією до всього ринку відразу на противагу зосередженню зусиль на одному ринковому сегменті. При цьому фірма орієнтується на пересічно-го споживача і зменшує витрати на маркетингову діяльність. М. н. не дає можливості широко охопити ринок.
Маркетинг одноступінчастий — пряме укладання угоди купівлі-продажу за телефоном, за допомогою використання купона чи поштою. За такої угоди позитивною відповіддю на торгову пропозицію є акт купівлі.
Маркетинг пасивний — установлення низької ціни і незначних витрат на маркетинг. Ця стратегія виправдана, якщо рівень попиту залежить в ос-новному від ціни, за незначної конкуренції, великої місткості ринку і доб-рої поінформованості покупців, котрі віддають перевагу даному товару.
Маркетинг підтримувальний — маркетингова діяльність у разі пов-ного (повноцінного) попиту. М. п. потребує збереження достатнього рівня попиту в повсякденній діяльності, а також постійної уваги до тих чинників, що можуть змінити попит. При цьому зважуються тактичні завдання, пов’язані з правильною політикою цін, станом збуту, обслуговуванням спо-живача тощо.
Маркетинг пробний — аналіз нарощування ринків, коли сукупний майбутній збут оцінюється на базі короткострокового, географічно обме-женого продажу нового товару чи послуги. При цьому компанія зазвичай презентує їх на одному або кількох ринках протягом короткого періоду ча-су.
Маркетинг промисловий — взаємодія фірми з організаціями-споживачами, що отримують товари і послуги для дальшого виробництва, використання в рамках організації чи перепродажу іншим споживачам.
Маркетинг протидіючий — маркетингова діяльність за умов нераціо-нального попиту, яку потрібно звести до нуля. На відміну від демаркетингу, спрямованого на зменшення надмірного попиту, М. п. має зупинити спожи-вання даного товару (послуги) цілком, бо вони суперечать інтересам суспі-льства (наприклад наркотики). М. п. сприяє припиненню випуску товару, його вилученню, проведенню кампанії, спрямованої проти даного товару.
Маркетинг прямих інвестицій — вивчення умов зарубіжної інвести-ційної діяльності, більш глибокий і всебічний аналіз можливостей роботи нового підприємства і його збутової активності, а також специфіки органі-зації продажу на зовнішньому ринку з підприємства, що виражає інтереси материнської компанії, але функціонує за законами країни, де воно розта-шовано.
Маркетинг розвиваючий — маркетинг за умов попиту, що формуєть-ся, на товари (послуги), коли потреба покупців у даному товарі не реалізу-ється в їхній платоспроможний попит. М. р. покликаний схилити покупця до прийняття рішення про купівлю і сформувати адекватну модель купіве-льної поведінки.
Маркетинг стимулюючий — маркетингова діяльність за умов нульово-го попиту. Виділяють три форми М. с.: 1) прив’язка даного товару чи по-слуги до якої-небудь з потреб у випадках, коли товари сприймаються по-купцями як такі, що втратили всяку цінність; 2) зміна об’єктивних умов з таким розрахунком, щоб додати товару споживчої цінності на даному рин-ку; 3) поширення інформації про товар чи розповсюдження самого товару тоді, коли нульовий попит викликаний браком товару на ринку або коли ринок не підготовлений до сприйняття даного товару.
Маркетинг товарно-диференційований — виробництво двох чи кіль-кох товарів з різними властивостями, у різному оформленні, різної якості, у різній розфасовці і т. д.
Маркетинг цільовий — розмежування ринку за цільовою ознакою, ви-бір однієї чи кількох цілей і розроблення товарів і комплексів маркетингу в розрахунку на кожну з визначених цілей.
Маркетинг ціннісних переваг — принцип поінформованого маркети-нгу, відповідно до якого компанія має вкладати велику частину своїх ре-сурсів у підвищення ціннісної значущості.
Маркетинг ціновий — стратегія маркетингу, яка характеризується ке-руванням ціною продукції з метою забезпечення сформульованих стратегі-єю завдань.
Маркетинг, орієнтований на споживача — принцип поінформовано-го маркетингу, згідно з яким компанія має вести свою маркетингову діяль-ність і організовувати її з погляду споживача.
Маркетингова інформаційна система (МІС) — фахівці зі збирання, класифікації, аналізу, оцінювання і поширення акту-
альної і точної інформації для прийняття маркетингових рішень, а також відповідні методологічні прийоми і обладнання.
Маркетингова можливість фірми — привабливий напрямок маркети-нгових зусиль, на якому конкретна фірма може домогтися конкурентної переваги.
Маркетингова петля якості — схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції чи послуги на різних стадіях — від визначення потреб до оцінки їх задоволення. Послідовний перелік етапів однієї петлі якості такий: маркетинг, пошук і вивчення рин-ку; проектування і розроблення виробу, матеріально-технічне забезпечен-ня; виробництво виробу; контроль, випробування; упакування і збережен-ня; реалізація і розподіл; монтаж і експлуатація; технічне обслуговування і ремонт; утилізація. Надалі все повторюється в тій самій послідовності, але вже на більш високому рівні якості виробу.
Маркетингова ревізія — комплексне, системне, різнобічне і регулярне дослідження маркетингового середовища, завдань, стратегій і оперативної діяльності фірми з метою виявлення проблем, а також можливостей, що відкриваються, і надання рекомендацій щодо плану дій з удосконалення маркетингової діяльності фірми.
Маркетингове макросередовище — комплекс факторів і умов широ-кого соціального плану, що безпосередньо впливає на можливості керівни-цтва службою маркетингу. До М. м. належать фактори демографічного, економічного, природного, науково-технічного, політичного, культурного характеру в масштабах окремого регіону.
Маркетингове мікросередовище — комплекс факторів і умов, який безпосередньо стосується самого підприємства і його можливостей щодо задоволення потреб споживачів. Це саме підприємство, його постачальни-ки, маркетингові посередники, споживачі, конкуренти і конкретні аудиторії (ті, що виявляють інтерес до роботи даного підприємства).
Маркетингове середовище — сукупність діючих за межами компанії суб’єктів і сил, які впливають на розвиток і підтримку службами маркети-нгу вигідних взаємовідносин з цільовими клієнтами.
Маркетингове середовище фірми — сукупність активних суб’єктів і сил, що діють за межами фірми і впливають на можливості служби марке-тингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами успішну спів-працю.
Маркетинговий аудит — всеосяжне, систематичне, незалежне і регу-лярне вивчення середовища, цілей, стратегій і діяльності компанії з метою визначення проблем і можливостей, а також для вироблення пропозицій щодо складання плану дій, спрямованих на підвищення ефективності мар-кетингу компанії.
Маркетинговий комплекс — набір маркетингових інструментів, які піддаються контролю: товар, ціна, методи розповсюдження і просування то-вару, — сукупність яких компанія використовує для одержання бажаної реакції цільового ринку.
Маркетингові дослідження — вид діяльності, який за допомогою ін-формації зв’язує споживача, покупця і громадськість з маркетологом; оде-ржана інформація служить для виявлення і визначення маркетингових мо-жливостей і проблем; вироблення, удосконалення й оцінювання маркетингових дій; відстежування результату маркетингової діяльності; поліпшення розуміння процесу керування маркетингом.
Маркетингові посередники — фірми, що допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні товарів серед клієнтури. До М. п. на-лежать торговельні посередники, фірми, фахівці з організації товароруху, агентства з надання маркетингових послуг і кредитно-фінансові, страхові установи.
Маркетингові розвідувальні дані — повсякденна інформація про дослі-дження в маркетинговому середовищі, яке допомагає менеджерам створю-вати й удосконалювати маркетингові плани.
Маркетингу плани — головний інструмент реалізації маркетингової політики підприємства; вони узгоджують цілі ринкової діяльності і спосо-би їх досягнення. Включає такі елементи: 1) зведення контрольних показ-ників; 2) викладення поточної маркетингової ситуації; 3) перелік небезпек і можливостей; 4) перелік завдань і проблем; 5) стратегію маркетингу; 6) програми дій; 7) бюджети; 8) порядок контролю.
Маркетингу принципи — сукупність загальновизнаних правил органі-зації маркетингової діяльності. До М. п. входять: організація виробництва на основі бездоганного знання ринкової ситуації; ефективна реалізація продукції і послуг на певних ринках у запланованих обсягах у намічений термін; досягнення довгострокової результативності виробничо-комерційної діяльності підприємства на підставі випуску товарів ринкової новизни; єдність стратегії і тактики виробника з метою активної адаптації до швидкозмінних вимог ринку; формування попиту і стимулювання збуту тощо.
Маркетингу програма — система взаємозалежних заходів, що ви-значають дії підприємства-виробника на заданий період часу з усіх пи-тань маркетингової діяльності. Формування програм маркетингу відбува-ється на підставі даних щодо комплексного дослідження ринку, визначення поточних і перспективних потреб і попиту потенційних спо-живачів, з урахуванням обраної стратегії і тактики маркетингу. М. п. є сполучною ланкою між збутовими і комерційними службами підприємст-ва і науково-технічними, конструкторськими, технологічними та вироб-ничими службами.
Маркетингу тактика — формування і реалізація завдань підприємства на кожному ринку і за кожним товаром у конкретний (короткий) період ча-су на підставі стратегії маркетингу й оцінки поточної ринкової ситуації за постійного коригування завдань у міру зміни кон’юнктурних та інших чинників.
Маркетингу функції — основні напрямки, галузі, сфери маркетингової діяльності, в основному зафіксовані у відповідних нормативних документах підприємства. Головні М. ф.: аналіз маркетингового середовища; вивчення ринку; розробка товарів і планування асортименту товарів; ціноутворення; організація збуту, торгових операцій, збереження і просування товарів; ор-ганізація реклами і стимулювання збуту; післяпродажне обслуговування споживачів та ін.
Маркування вантажів — товаросупроводжувальна інформація, що мі-стить реквізити імпортера, номер контракту, номер трансу, вантажогабари-тні характеристики місць, номер місця і кількість місць у партії і трансі. М. в. є вказівкою транспортним фірмам щодо поводження з вантажем і за необхідності попередженням про небезпеки, пов’язані з вантажем.
Маркування вантажів (торговець за договором) — юридична чи фі-зична особа, що уклала з виробником товару чи експортером договір на йо-го продаж на певній території та за обговорених інших умов. Зміна терито-рії реалізації здійснюється з письмового дозволу постачальника. Право на продаж буває простим (крім торговця, за договором можуть бути ще про-давці), винятковим (торговець за договором — єдиний продавець на даній території), винятковим з обмеженнями. Постачальник товару від свого іме-ні і за свій рахунок купує у виробників товар і продає споживачу. Способи винагороди визначаються залежно від методу встановлення реалізаційних цін: як різниця між ціною реалізації і ціною, установленою постачальни-ком; знижки на перепродаж з фіксованої ціни.
Масова індустрія — індустрія, для якої характерна наявність невели-кого набору можливостей для створення конкурентних переваг; кожна з таких переваг дуже значна і обіцяє великі вигоди від вкладених коштів.
Масовий маркетинг — використання, по суті, того самого товару, ме-тодів стимулювання і розподілу безвідносно до специфічних потреб спо-живачів.
Матеріали і комплектувальні вироби — товари промислового при-значення, що їх повністю використовують у процесі виробництва виробу. Сюди входять сировинні ресурси, готові матеріали і комплектувальні ви-роби.
Матриця зростання/частка ринку — метод планування портфелю, що оцінює стратегічні бізнес-одиниці компанії з погляду темпів зростання їх-нього ринку і відносної частки цих підрозділів на ринку. Існує чотири типи СБО: «зірки», «дійні корови», «важкі діти» та «собаки».
Менеджер з виробництва — відповідає за всі рішення у сфері маркети-нгу, що стосуються всього виробничого циклу даного виду продукту, почи-наючи з розроблення щорічного плану з маркетингу, призначеного для за-безпечення роботи виробничих ліній, пов’язаних з виготовленням нинішнього чи майбутнього продукту, що користується попитом на ринку.
Менеджер з маркетингу — посадова особа фірми, що здій-
снює аналіз маркетингової ситуації, реалізацію планів і контрольні функції.
Менеджер з продажу — контролює угоди, здійснювані представника-ми фірм з продажу, на регіональному і національному рівнях залежно від повноважень.
Менеджер з реклами — планує і керує рекламною діяльністю виходя-чи з цілей клієнтів і їхніх фінансових можливостей; координує діяльність рекламного агентства з розроблення рекламних програм, повідомлень, ви-бору придатних засобів масової інформації, часу появи реклами.
Менеджмент служби збуту — аналіз, планування, проведення в життя і контроль діяльності служби збуту. Включає розроблення стратегії і струк-тури служби збуту, пошук і залучення претендентів, відбір, підготовку і винагороду торгових агентів, керування й оцінювання їхньої діяльності.
Мета реклами — конкретне завдання щодо інформування пев¬ної цільо-вої аудиторії протягом певного періоду часу.
Метод конкурентного паритету — виділення на бюджет просування суми, відповідної витратам конкурентів.
Метод моделювання ринку — метод, що використовується в основ-ному підприємствами, які виробляють товари промислового призначення, для оцінки ринкового потенціалу міста, регіону або країни на основі вияв-лення всіх потенційних покупців на ринку і оцінки їх можливих придбань.
Метод обчислення індексу чинників збуту — метод, що використову-ється переважно виробниками споживчих товарів для оцінки потенціалу ринків споживчих товарів.
Метод розрахунку в процентах до суми продажу — розрахунок бю-джету просування в певному процентному виразі від поточного виторгу або виторгу, що прогнозується, або як процент від ціни товару.
Метод розрахунку від готівкових коштів — виділення компанією та-кої суми на просування товару, яку вона, на її думку, може собі дозволити.
Метод ціноутворення «собівартість плюс надбавка» — додавання до собівартості товару стандартної надбавки.
Міжнародний відділ — форма маркетингової міжнародної організації, відповідно до якої філіал здійснює контроль всієї міжнародної діяльності компанії. Фахівці з маркетингу, виробництва, досліджень, планування і пер-соналу становлять підрозділ за географічною або виробничою ознакою або ж міжнародний філіал, що відповідає за свій власний продаж і прибутки.
Міжринкова сегментація — формування сегментів споживачів зі схо-жими потребами і купівельною поведінкою, що живуть в одній або кількох країнах.
Мікромаркетинг — форма цільового маркетингу, за якої компанія орі-єнтує свої маркетингові програми на потреби чітко визначених і досить ву-зьких географічних, демографічних, психографічних і поведінкових сегме-нтів.
Мікросередовище — чинники, тісно пов’язані з компанією; вони впливають на її здатність обслуговувати клієнтів. До цих чинників нале-жать сама компанія, посередники, постачальники, конкуренти, цільові споживачі і контактні аудиторії.
Мікроструктура ринку — співвідношення попиту і пропонування які-сно-індивідуальних товарів (послуг) конкретних виготовлювачів у рамках даної товарної групи (наприклад, автомобіль даної фірми в межах загаль-ного ринку автомобілів). Багато важить у сегментуванні ринку.
Міра готовності покупця до сприйняття товару — етапи, які зазви-чай проходить споживач на шляху до купівлі, включаючи обізнаність, знання, розташування, віддання переваги, переконаність і, нарешті, купів-лю.
Мода — популярний у конкретний час стиль у певній галузі.
Монополістична конкуренція — має місце на ринку з великою кількі-стю покупців і продавців і різними цінами на один вид продукції.
Н
Нагадувальна реклама — реклама, що застосовується для того, щоб не дати споживачам забути про товар.
Надбавка за кількість — завищена ціна, яку платять покупці за велику кількість товару.
Насичення товарного асортименту — збільшення різновидів товару за рахунок додавання нових моделей до наявних.
Науково-технічне середовище — сили, що сприяють створенню нових технологій, завдяки яким виникають нові товари і маркетингові можливос-ті.
Невіддільність послуг — одна з основних характеристик послуг, яка полягає в тому, що вони одночасно надаються і споживаються. Їх не можна відділити від джерела незалежно від того, надається послуга людиною або машиною.
Невпевнена купівельна поведінка — тип поведінки споживачів під час прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли за високої міри залу-чення відмінність між різними марками товарів маловідчутна.
Недиференційований маркетинг — одна зі стратегій охоплення рин-ку, за якої компанія виходить на весь ринок з єдиною пропозицією, ігно-руючи відмінності між сегментами ринку.
Недовговічність послуг — одна з основних характеристик послуг, яка полягає в тому, що їх не можна зберігати для подальшого продажу або вико-ристання.
Неоднозначне позиціонування — помилковий підхід до позиціону-вання, унаслідок якого у споживачів створюється плутане уявлення про дану компанію, її товари і торгові марки.
Неповноцінні товари — продукти, що не мають ні «миттєвої приваб-ливості», ні переваг у довгостроковій перспективі.
Непостійність якості послуг — одна з основних характеристик послуг, яка полягає в тому, що їхня якість може дуже сильно змінюватися залежно від того, хто, коли, де і як їх надає.
Нетарифні торгові бар’єри — обмежувальні заходи в міжнародній то-ргівлі, зокрема, дискримінація пропозицій іноземної компанії або встанов-лення виробничих стандартів, дискримінаційних стосовно до товарів іно-земної компанії.
Нова закупівля — ситуація здійснення закупівлі підприємством, за якої покупець купує дані товари або послуги вперше.
Новачок ринкових ніш — фірма в якій-небудь галузі промисловості, котра обслуговує невеликий сегмент, що його інші фірми випускають з уваги або ігнорують.
Норма запасу — мінімальна кількість матеріальних ресурсів, що за-безпечує безперервність виробництва й обігу.
Носії реклами — конкретні засоби поширення інформації про товари або послуги, наприклад, певні журнали, телевізійні шоу або радіопередачі.
О
Обмін — акт отримання від когось бажаного об’єкта замість іншого об’єкта.
Образ життя — поняття, що характеризує особливості повсякденного життя людей і виражається в їхній діяльності, інтересах і поглядах.
Огляд плану маркетингових заходів — початковий розділ маркетин-гового плану з коротким викладом основних цілей і рекомендацій, поданий у плані.
Однобічне позиціонування — помилковий підхід до позиціонування, за якого позиція компанії, будучи доведеною до цільових споживачів, створює у них дуже вузьке уявлення про дану компанію, її товари або торгові мар-ки.
Одночасне обслуговування кількох ніш — стратегія, за якої компанія пропонує низку незалежних товарів або послуг, розрахованих на залучення клієнтів, що належать до окремих вузьких сегментів ринку.
Олігополістична конкуренція — має місце на ринку з невеликою кі-лькістю продавців, кожний з яких вельми чутливий до політики ціноутво-рення і маркетингової стратегії іншого.
Операція — торгова операція, що здійснюється двома сторонами. Не-від’ємні складові операції — два (як мінімум) товари, що мають споживчу цінність, час угоди і місце угоди.
Описове дослідження — маркетингове дослідження, яке проводиться для того, щоб точніше визначити маркетингові проблеми, ситуації або рин-ки, такі як ринковий потенціал товару або демографічні характеристики і погляди споживачів.
Опитування — збирання первинних даних, спрямоване на з’ясування знань, поглядів, потреб споживачів і особливостей купівельної поведінки.
Оптовики з обмеженим циклом обслуговування — пропонують ли-ше обмежений перелік послуг своїм постачальникам і клієнтам.
Оптовики з повним циклом обслуговування — оптові торговці, що надають повний набір послуг, таких як зберігання запасів, надавання про-давців, кредитування, здійснення постачання і сприяння у сфері керування.
Оптовики, що торгують за готівковий розрахунок і без доставки товару — оптові торговці, що мають обмежений асортимент ходових то-варів, наприклад, бакалійні товари, іграшки, засоби для догляду за будин-ком, одяг, електричні прилади, офісне обладнання і будівельні матеріали. Вони продають товар дрібним і роздрібним торговцям з негайною оплатою купівлі і зазвичай не здійснюють доставки.
Особи впливові — члени закупівельного центру організації, які впли-вають на прийняття рішення про купівлю. Звичайно вони допомагають ви-значити перелік товарів, що купуються, а також надають інформацію, оцін-ку для альтернативних рішень.
Особи, що ухвалюють рішення — члени закупівельної організації, що мають офіційні або неофіційні повноваження для вибору або остаточного затвердження постачальників.
Особистий продаж — репрезентування товару одному або кільком потенційним клієнтам, здійснюване в процесі безпосереднього спілкування і що має на меті продаж і встановлення тривалих взаємовідносин з даними клієнтами.
Оформлення замовлення — етап процесу закупівлі, на якому компанія-споживач видає постачальнику остаточне замовлення, оговорює технічні характеристики товару, потрібну його кількість, очікувані терміни поста-чання, умови повернення і гарантії.
Оцінювання варіантів — етап процесу прийняття рішення про купів-лю, на якому споживач оцінює різні варіанти вибору, ґрунтуючись на оде-ржаній інформації.
Оцінювання ефективності роботи постачальника — етап процесу здійснення закупівлі, на якому компанія-покупець оцінює своє задоволення роботою постачальника, приймаючи рішення продовжити, змінити або припинити угоду з ним.
Оцінювання характеристик товару — етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець визначає і вибирає найкращі технічні характеристики потрібного товару.
П
Паблік рилейшнз — реклама, популярність, створення сприятливої думки про виробника товару чи послуги не тільки серед потенційних кліє-нтів, а й у преси, різних громадських організацій і виборних установ, аж до уряду. Ціль досягається за допомогою формування сприятливого образу фірми — іміджу. У його основі лежить прагнення донести до широких кіл громадськості ідею про те, що основним завданням фірми є не одержання прибутку (останнє є природним наслідком нормальної торгівлі), а прагнен-ня діяти в інтересах споживачів і суспільства в цілому.
Паралельне розроблення товару — метод розроблення, що передба-чає тісну співпрацю між різними відділами компанії і об’єднання їхніх зу-силь, що дозволяє зекономити час і підвищити ефективність роботи.
«Парасолька цін» — підтримка цін на певному рівні, установленому фірмою-лідером. У даній галузі виробництва чи торгівлі «парасолька цін» звичайно підтримує більшість підприємств галузі. Найпоширенішим мето-дом такої підтримки є регулювання основними виробниками галузі своїх обсягів пропонування таким способом, щоб забезпечити стійкість ціни лі-дера.
Первинні дані — інформація, зібрана для якої-небудь конкрет¬ної мети.
Переконлива реклама — реклама, що застосовується для формування вибірного попиту на конкурентну марку за допомогою переконання спо-живачів, що за свої гроші вони отримають найвищу якість.
Підготовка до контакту — один з етапів процесу продажу, за якого торговий агент намагається дізнатися якомога більше про свого потенцій-ного споживача перед тим, як з ним контактувати.
Підрядне виробництво — спільне підприємство, коли компанія укла-дає контракт на випуск продукції з виробниками на зарубіжному ринку.
Підхід за рівнем трудомісткості — один з підходів до визначення ве-личини служби збуту, за якого компанія розподіляє замовлення за різними класами згідно з їхніми розмірами і відповідно до цього встановлює чисель-ність торгових агентів, потрібних для забезпечення достатньої кількості контактів щодо замовлень кожного класу.
Пізнавальний (когнітивний) дисонанс — незадоволення споживача, яке є результатом сумнівів у правильності вибору, що виникають після здійснення купівлі.
Побічні продукти виробництва — продукти, зроблені за рахунок від-ходів основного виробництва, наприклад, залишків або бракованих виро-бів.
Поверхове позиціонування — помилковий підхід до позиціо-
нування, внаслідок якого компанія, її товари або торгові марки втрачають в очах споживачів якусь певну позицію.
Повна цінність споживача — величина, на яку прибутки від конкрет-ного споживача протягом усього часу, поки він залишався клієнтом компа-нії, перевищать витрати на залучення, продаж і обслуговування цього спо-живача.
Повторні дані — інформація, що вже є, зібрана для інших цілей.
Погляди — стійкі сприятливі або несприятливі оцінки, почуття і схи-льності відносно предметів або ідей.
Подолання розбіжностей — один з етапів процесу продажу, за якого торговий агент визначає і долає всі розбіжності і заперечення з боку замов-ника з приводу можливої купівлі.
Позиціонування товару на ринку — комплекс заходів, завдяки яким у свідомості цільових споживачів даний товар стосовно до конкурентних то-варів посідає власне, відмінне від інших і вигідне для компанії місце. Фор-мування конкурентоспроможної позиції товару і деталізованого маркетин-гового комплексу для нього.
Позиція товару — місце, яке посідає даний товар у свідомості спожи-вачів проти аналогічних конкурентних товарів.
Поінформований маркетинг — філософія маркетингу, яка полягає в тому, що маркетинг компанії має підтримувати оптимальне функціонуван-ня системи збуту продукції в довгостроковій перспективі з її п’ятьма прин-ципами: маркетинг, орієнтація на споживача, інновації, підвищення цінніс-ної значущості товару, усвідомлення місії і соціальна етика маркетингу.
Покупець — особа, яка безпосередньо здійснює купівлю, після того як рішення про купівлю прийнято.
Політичне середовище — сукупність законів, державних установ і структур, які впливають і обмежують діяльність компаній і окремих осіб у даному суспільстві.
Попит ажіотажний — лавиноподібне збільшення попиту, яке мало за-лежить від ціни, тому що люди роблять закупівлі про запас, намагаючись за-страхувати себе від наслідків економічних криз або позбутися непотрібних грошей. Причини П. а. — інфляція, зростання національної валюти.
Попит бажаний — попит, що забезпечує запланований підприємством рівень продажу і потрібний рівень рентабельності виробництва і торгівлі.
Попит вторинний — ситуація на ринку, коли попит на один товар за-лежить від попиту на інший. Так, попит на продукцію виробничо-технічного призначення залежить від попиту на готові вироби, зокрема, на автомобілі, холодильники і т. п. П. в. називають також «попит на захист».
Попит громадський — попит, обумовлений характеристиками і потре-бами службовців, профспілок, акціонерів, об’єднань, споживачів, населен-ня в цілому, державних організацій і інших внутрішніх і зовнішніх сил, що впливають на діяльність компанії.
Попит еластичний — має тенденцію змінюватися залежно від незнач-них коливань цін.
Попит залежний — попит на деякий вид продукції, що може бути ви-значений на основі потреби у виготовленні чи поповненні запасу продукції більш високого рівня, наприклад, попит на деталь, що входить у вузол ма-шини.
Попит кінцевий — попит, спрямований насамперед на споживчі това-ри і послуги населенню, на устаткування для створення нових виробничих фондів, а також на відшкодування тієї їхньої частини, що вибуває в даному році.
Попит надмірний — попит на товари і послуги, що перевищує реальну потребу в них. За такого стану ринку потреби покупців залишаються незадо-воленими, і виникає дефіцит. У цьому разі за допомогою демаркетингу на-магаються послабити П. н., уживаючи такі заходи, як підвищення цін, зме-ншення зусиль щодо стимулювання і сервісу. За вибіркового демаркетингу прагнуть скоротити попит на найменш дохідних ділянках ринку.
Попит негативний — стан ринку, за якого велика частина споживачів готова на певні витрати заради запобігання появі товару на ринку. Завдан-ня маркетингу — проаналізувати причину ворожості до даного товару і мо-жливість за допомогою маркетингової діяльності змінити негативне ставлен-ня до товару (перероблення товару, зниження цін, активне стимулювання).
Попит нееластичний — попит, що має тенденцію залишатися незмін-ним, незважаючи на невеликі зміни цін.
Попит незадоволений — нереалізована частина реального попиту че-рез брак потрібних товарів чи невідповідність їхньої якості вимогам поку-пців. Прихований П. н. реалізується купівлею аналогічних товарів, яв-ний — спричинюється до зростання грошових нагромаджень споживачів.
Попит незалежний — попит на вироби, які не входять у комплект яко-го-небудь виробу більш високого рівня, що виготовляється чи зберігається на даному підприємстві.
Попит нераціональний (ірраціональний) — стан ринку, за якого в покупця виникає бажання придбати товар чи послуги, що завдають йому шкоди (наркотичні засоби, зброя, порнографія та ін.). Завдання маркетин-гу — переконати людей відмовитися від придбання подібних товарів за до-помогою поширення правдивих відомостей про такі товари і послуги, різ-кого підвищення цін, обмеження доступу до товару.
Попит нерегулярний — стан ринку, за якого потреба в даному товарі чи послузі різко міняється протягом року, сезону, доби. Завдання маркети-нгу — шукати способи згладжування коливань і розподіляти попит за ча-сом за допомогою гнучких цін, спеціальних заходів стимулювання.
Попит нульовий — стан ринку, за якого потенційні споживачі байдужі до товару. Завдання маркетингу полягає у відшуканні способів ув’язування властивих товару вигід із природними потребами й інтересами людини.
Попит оптимальний (повний) — такі обсяги продажу, що забезпечу-ють максимально можливі за даних умов норму і величину прибутку. У ра-зі досягнення цього фірма повинна шукати додаткові сфери застосування своєї продукції або її модернізувати, для того щоб мінімізувати ризик утрат від зниження попиту чи конкуренції.
Попит очікуваний — прогнозований попит на товар, який бажано зна-ти ще до встановлення ціни. Методи визначення: опитування потенційних покупців і продавців; контрольні ринкові експерименти з продажем даного товару на різних ринках за різними цінами; прогнозування та ін.
Попит первинний — рівень сукупного попиту на всі торгові марки да-ного товару або послуги, наприклад, сукупний попит на мотоцикли.
Попит підвищений — попит, що виникає внаслідок дефіциту на пев-ний товар. П. п. з’являється за нестачі виробничих потужностей і ліквіду-ється структурною перебудовою виробництва.
Попит платоспроможний — попит на товари і послуги, забезпечений коштами покупців. Відбиває забезпечену грошима частину потреб насе-лення в конкретній кількості товарів і обсягах послуг певного споживчого призначення.
Попит повноцінний — стан ринку, за якого покупці не в змозі задово-льнити існуючі потреби за рахунок наявних у продажу товарів і послуг.
Попит похідний (сполучений) — попит на продукцію, технологічно пов’язану з іншими товарами. Збільшення споживання такої продукції не-минуче викликає зростання попиту на сполучені з нею товари.
Попит прихований — стан ринку, за якого покупці не в змозі задово-льнити існуючі потреби за рахунок наявних у продажу товарів і послуг.
Попит споживачів — сукупність коштів, пропонованих на ринку фізи-чними і юридичними особами для придбання товарів споживчого призна-чення.
Попит стимулювальний — попит, що сприяє пожвавленню ставлення до товару на даному ринку за допомогою поширення інформації, реклами і післяпродажного сервісу.
Попит сукупний — загальний попит на товари і послуги в країні. Пе-реважно поділяється на такі категорії: попит населення на споживчі товари і послуги, попит фірм і уряду на інвестиції, попит центральних і місцевих органів влади на товари і послуги; попит іноземних споживачів і фірм на товари і послуги у формі експорту. П. с. визначає рівень виробництва, а отже, і рівень зайнятості.
Попит, що падає — стан ринку, за якого зменшуються обсяги продажу товару чи послуг. У такій ситуації підприємець мусить виявити й проаналі-зувати причини погіршання кон’юнктури й установити доцільність стиму-лювання збуту способом пошуку нових цільових ринків, зміни характерис-тик товару, здійснення ефективнішої комунікації.
Послідовне розроблення товару — метод розроблення, за якого в ко-жний момент часу виконується лише одна стадія розроблення в якому-небудь з відділів компанії; після її завершення проект передається для вико-нання наступної стадії в інший відділ.
Послуга — будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона може за-пропонувати іншій. Послуга по своїй суті є невідчутною і не веде до ово-лодіння власністю.
Послуги виробничі – нематеріальний результат виробничої діяльності, що виявляється безпосередньо у виді діяльності, спрямованої на зміну споживчих властивостей продукції.
Послуги матеріальні — послуги, надані споживачам переважно у сфері обігу суспільного продукту. П. м. містять у собі діяльність підприємств і орга-нізацій вантажного транспорту, заготівлі, торгівлі, матеріально-технічного постачання.
Послуги на світовому ринку — послуги, що надходять на зовнішній ринок, які здебільшого не мають упредметненої форми. Вони утворюють сві-товий ринок послуг, що розчленовується на більш вузькі ринки: ліцензій і ноу-хау, інженерно-консультацій¬них, транспортних послуг тощо.
Послуги з післяпродажної підтримки товару — послуги, спрямовані на підкріплення реального товару.
Послуги торгові — додаткова діяльність торговельного підприємства, спрямована на надання допомоги покупцям у здій-
сненні купівлі товарів, їхній доставці і використанні.
Постачальники — компанії і приватні особи, які забезпечують компа-нію і її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробниц-тва товарів і послуг.
Постійні витрати — витрати, які не пов’язані зі зміною обсягів вироб-ництва і збуту.
Потенційний ринок — сукупність покупців, які виявляють зацікавле-ність до певного товару або послуги.
Потреба — знадоба, що набрала специфічної форми відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини.
Пошук інформації — етап процесу прийняття рішення про купівлю, на якому споживач намагається здобути додаткову інформацію; споживач мо-же просто виявляти підвищену увагу, а може взятися до активних дій щодо збирання необхідних відомостей.
Пошук покупця — один з етапів процесу продажу, за якого торговий агент знаходить прийнятних для себе потенційних клієнтів.
Пошук постачальників — етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець намагається вибрати ліпших постачальників.
Пошукова купівельна поведінка — тип поведінки споживачів під час прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли невелике залучення спо-живачів супроводжується істотними відмінностями між різними марками товару.
Пошукове дослідження — збирання маркетингової поперед¬ньої інфор-мації, яка допоможе визначити проблему і висунути гіпотези.
Презентація — один з етапів процесу продажу, на якому торговий агент викладає «історію» пропонованої продукції і демонструє, як саме во-на зароблятиме або заощаджуватиме гроші для покупця.
Премії — товари, що пропонуються або безкоштовно, або за дуже ни-зькою ціною як спонукальний мотив для купівлі товару.
Претендент на лідерство — компанія, що посідає друге місце в галузі і веде запеклу боротьбу за збільшення своєї частки ринку.
Приватна марка (посередницька, дилерська, магазинна марка) — марка, яка створена реселером товару або послуги і належить йому.
Придатність — міра, в якій для окремого ринкового сегмента можуть бути розроблені ефективні маркетингові програми, націлені на залучення і обслуговування споживачів, які належать до даного сегмента.
Природне середовище — природні ресурси, що використовуються як сировина для виробництва; екологія, на яку справляє вплив будь-яка діяль-ність людини, у тому числі маркетингова.
Пробний маркетинг — етап розроблення нового товару, на якому то-вар і маркетингова програма проходять перевірку в умовах, близьких до ринкових.
Прогнозування — методика оцінювання майбутнього попиту на під-ставі пропозицій про найімовірнішу поведінку покупця за дотримання низ-ки умов у майбутньому.
Проект ринкової стратегії — перелік положень, що коротко описують цільовий ринок, спосіб позиціонування товару і величини обсягів продажу, яких планується досягнути за перші кілька років реалізації товару.
Промоушн — сприяння продажу, просуванню, збуту. Сейлз промо-ушн — безпосереднє стимулювання збуту.
Проникнення на ринок — 1) процес збільшення обсягів продажу то-варів, що вже є на ринках, за рахунок більш активної маркетингової діяльно-сті; 2) установлення фірмою заниженої ціни на новий товар, для того щоб залучити якнайбільше покупців і завоювати велику частку ринку. Ця стра-тегія виправдана за масштабного виробництва, яке дозволяє компенсувати сукупною величиною прибутку втрати на окремому виробі і робить важко-до¬ступним проникнення на ринок дрібних і середніх підприємств з обме-женими фінансовими можливостями. Дана стратегія ефективна за еластич-ного попиту, а також якщо збільшення масштабів виробництва супроводжується скороченням витрат.
Пропаганда — налагодження відносин між компанією і різними кон-тактними аудиторіями за допомогою створення вигідної для компанії репу-тації, позитивного «корпоративного іміджу», з одного боку, і усуненням або попередженням небажаних чуток, пліток і дій — з другого. До голо-вних інструментів пропаганди належать контакти з пресою, створення ре-путації товару, корпоративні комунікації, зустрічі представників компанії зі споживачами, консультування.
Пропозиція продажу, розрахована на емоційний вплив — нефункці-ональна характеристика товару або послуги, що викликає у свідомості споживача єдині у своєму роді асоціації.
Пропозиція про часткове відшкодування витрат — ідеться про часткове відшкодування витрат, пов’язаних з купівлею товару, споживачеві, який на-правляє виробнику «підтвердження про купівлю».
Процес купівлі підприємством-покупцем — процес при-
йняття рішення, за якого підприємства-покупці визначають потребу в това-рах, що придбаваються, і послугах, а також виявляють, оцінюють і здійс-нюють вибір з числа альтернативних постачальників і марок товару.
Процес продажу — сукупність етапів, які торговий агент здійснює під час продажу тієї або тієї продукції або послуг. Сюди відносять пошук і оцінювання покупців, підготовку до контакту, контакт, презентацію і де-монстрацію, усунення розбіжностей, укладання операції і супровід опера-ції.
Процес сприйняття — розумовий процес, який здійснює мозок люди-ни від моменту, коли вона вперше почула про новинку, до моменту її пов-ного сприйняття.
Пряме інвестування — вихід на іноземний ринок через створення складальних або виробничих потужностей за кордоном.
Прямий маркетинг — система збуту товарів за допомогою різних за-собів реклами, яка передбачає безпосередній контакт зі споживачем і його негайну пряму реакцію.
Прямий поштовий маркетинг — включає поштове розсилання листів, рекламних матеріалів, зразків товарів, буклетів та інших «крилатих про-давців» потенційним покупцям за адресами зі списків розсилання.
Психографіка — техніка, що дозволяє виміряти характеристики образу життя і класифікувати їх; П. розкриває значення основних змінних ДІМ (діяльність, інтереси, думки).
Психографічна сегментація — розбивка ринку на різні групи за озна-кою належності до певного соціального класу, за стилем життя або особис-тими характеристиками.
Р
Раціональні мотиви — повідомлення, пов’язані з особистою вигодою аудиторії, що показують, як товар може задовольняти потреби покупця. Прикладом Р. м. є реклама, що демонструє якість товару, його економіч-ність, цінність або можливості експлуатації.
Реакція на купівлю — етап процесу прийняття рішення про купівлю, на якому споживач здійснює дальші дії після придбання товару, ґрунтую-чись на почутті задоволення або незадоволення.
Реалізація маркетингу — процес перетворення маркетингових страте-гій і планів на маркетингові заходи, спрямовані на досягнення стратегічних маркетингових цілей.
Реклама — будь-яка оплачена конкретним спонсором форма неособис-того репрезентування і просування ідей, товарів або послуг.
Реклама безпосередня — реклама на комерційних умовах, що вказує рекламодавця, прямо виконуючи рекламну функцію стосовно до конкрет-ного товару чи конкретної фірми.
Реклама в пресі — рекламна діяльність, заснована на використанні пе-ріодичних видань як каналів поширення рекламних звернень. Р. в п. — один з найпоширеніших і дійових способів рекламної діяльності в міжнародній практиці. Поділяється на два види: пряму рекламу (рекламні звернення) і непряму (різні публікації: статті, репортажі та ін.).
Реклама внутрішньофірмова — рекламна діяльність, спрямована на те, щоб наповнити співробітників вірою у власне підприємство. Засобами Р. в. є: відповідний рівень організаційної структури підприємства; соціальні пільги для співробітників; фірмова газета; взірцева поведінка керівництва в товаристві.
Реклама для професіоналів — рекламна діяльність, розрахована на підприємства і фірми, що виробляють інші товари; на працівників, що від-повідають за закупівлю устаткування. Р. д. п. охоплює такі сфери діяльнос-ті, як торгівля і промисловість, сільське господарство, побутове обслугову-вання, охорона здоров’я та ін., в яких є можливості рекомендувати товари промислового призначення і виробничого споживання своїй клієнтурі. На відміну від реклами для споживача, Р. д. п. частіше використовує логічні аргументи і має власні засоби поширення.
Реклама для споживача — комерційне повідомлення, адресоване кін-цевому і безпосередньому споживачу (населенню), що інформує його про якість і особливі властивості рекламованого товару чи послуги. Р. д. с. ши-роко використовує емоційні способи впливу на покупця, у тому числі на підкіркову свідомість.
Реклама друкована — рекламна діяльність, яка ґрунтується на вико-ристанні спеціальних друкованих видань: каталогів, проспектів, листівок, буклетів, пам’яток, вкладок.
Реклама з метою розширення збуту — основна сфера рекламної дія-льності, тісно пов’язана з поняттям «маркетинг мікс» — координацією всіх взаємозалежних чинників, що впливають на продаж; базується на глибоко-му вивченні ринку.
Реклама з метою створення престижу підприємства в су-
спільстві — рекламна діяльність, тісно пов’язана з внутрішньофірмовою рекламою і з використанням таких засобів: контракти з представниками преси; оголошення в пресі, які рекламують не безпосередньо товар, а дося-гнення підприємства; участь керівників підприємства у суспільному житті країни.
Реклама зовнішньоторговельна — реклама на ринках інших країн, що передбачає організацію виставок, рекламний продаж, видання і розпо-всюдження товаросупроводжувальної літератури, рекламних фільмів.
Реклама зовнішня — засіб поширення реклами, що доносить рекламне повідомлення до свідомості споживача за допомогою надрукованих типо-графським способом плакатів, бігбордів, панно, транспарантів і світлових табло, установлених у місцях найбільш масового перебування людей.
Реклама інституційна — реклама з метою поліпшити імідж корпора-ції, а не продати продукт чи послугу.
Реклама інформативна — реклама, за допомогою якої ринок насичу-ється різною інформацією про нові товари чи умови їхньої реалізації. Р. і. використовується на етапі виведення товару на ринок і створення первин-ного попиту, коли виробнику потрібно поінформувати споживачів про пе-реваги і способи використання нового продукту.
Реклама кооперативна — 1) реклама, оплачувана спільно фірмою-виробником і її збутовими агентами (торговими посередниками), тобто диле-рами і виробником; 2) реклама, що фінансується кількома рекламодавцями (загальнонаціональними, локальними).
Реклама на місці продажу товарів — вітрини магазинів, вивіски в то-рговельних залах, упаковки.
Реклама на транспорті — поширення реклами з використанням транспортних засобів, на яких розміщують плакати, афіші, малюнки, ого-лошення. Забезпечує багаторазовість впливу і безперервність вражень від реклами в постійних пасажирів.
Реклама непряма — виконання рекламної функції не прямолінійно, а в завуальованій формі, не використовуючи прямих каналів поширення рек-ламних засобів і не вказуючи безпосередньо рекламодавця.
Реклама переконувальна — переконання споживача придбати саме даний виріб, послугу і зробити купівлю, не відкладаючи. Р. п. використо-вується на етапі зростання життєвого циклу товару, коли перед фірмою по-стає завдання формування вибіркового попиту.
Реклама підкріплювальна — рекламна діяльність, спрямована на те, щоб запевнити покупців у правильності зробленого вибору. У цьому разі в рекламних зверненнях часто фігурують задоволені покупці, які захоплю-ються тим чи тим товаром. Р. п. використовується на етапах зрілості і від-ходу з ринку життєвого циклу товару для утримання ринку і утримання споживача у сфері впливу фірми, а також для створення образу фірми.
Реклама підтримувальна — комплекс рекламних заходів з метою під-тримки попиту на раніше рекламований товар.
Реклама порівняльна — пропагування переваг якого-небудь конкрет-ного виробу способом порівняння його характеристик з одним чи кількома іншими виробами в рамках даного товарного класу. Р. п. широко застосо-вується в таких товарних групах, як автомобілі, шини, зубна паста, дезодо-ранти тощо.
Реклама престижна, або фірмова — реклама переваг фірми, які вигі-дно відрізняють її від конкурентів. Мета такої реклами — створення серед громадськості і насамперед активних і потенційних покупців привабливого іміджу, реноме, виграшного образу фірми, що викликав би довіру до самої фірми й усіх товарів, які вона випускає.
Реклама телевізійна — рекламна діяльність, пов’язана з використан-ням телебачення. Р. т. дозволяє об’єднувати й ефективно використовувати переваги багатьох засобів реклами. Р. т. відрізняється специфічними умо-вами передавання рекламної інформації: великою аудиторією, динамічніс-тю, барвистістю, наочністю та ін. За охопленням телеаудиторії можна су-дити про місткість ринку. Р. т. — найпоширеніший вид реклами.
Реклама торгова — сукупність організаційно-технічних, економічних, естетичних і психологічних засобів і методів, використовуваних для широ-кого й об’єктивного інформування населення про властивості і якість това-рів, розміщення торговельної мережі і форми торгового обслуговування покупців.
Реклама, що нагадує — рекламна діяльність, спрямована на утриман-ня завойованих позицій на ринку за допомогою переконання покупця в до-цільності й вигідності дальших купівель даного товару. Використовується на етапі зрілості життєвого циклу товару, для того щоб покупці постійно пам’ятали про товар.
Рекламні сувеніри — корисні дрібниці з нанесеним на них ім’ям рек-ламодавця, які безкоштовно вручаються споживачам.
Ремаркетинг — маркетинг у ситуації зниження попиту, характерного для всіх видів товарів і будь-якого періоду часу.
Референт рекламний — розроблювач первинного письмового варіанта рекламних повідомлень для радіо і телебачення на підставі інформації ме-неджера з реклами і клієнтів щодо постановки завдань у рекламі товарів чи послуг відповідно до фінансових можливостей клієнтів і особливостей за-собів масової інформації.
Референтні групи — групи, які є прямими (у разі безпосереднього спі-лкування) або непрямими об’єктами для порівняння, або зразками для на-слідування в процесі формування поглядів або поведінки окремої людини.
Ринкова стратегія — сукупність маркетингових заходів, за допомогою яких компанія має намір досягнути запланованих обсягів продажу і прибу-тку.
Ринковий послідовник — фірма, що розвивається, яка прагне втрима-ти свою частку, не «розгойдуючи човен».
Ринковий претендент — фірма, що розвивається, яка активно бореться за збільшення своєї частки на ринку.
Ринок — сукупність усіх покупців певного типу товару або послуги, як наявних реально, так і потенційних.
Ринок активний — ринок з певного виду цінних паперів чи товарів, які є об’єктами частих і великих угод.
Ринок аукціонний — ринок, на якому використовується спосіб прода-жу товарів, нерухомого й іншого майна, а також цінних паперів з публіч-них торгів, коли покупцем стає той, хто пропонує за товар найбільшу ціну.
Ринок відкритий — ринок, торгувати на якому можуть усі бажаючі, а ціни визначаються попитом та пропонуванням.
Ринок вільний і відкритий — ринок, на якому попит і пропонування нічим не обмежуються і вільно формують ціни (на відміну від контрольо-ваного ринку).
Ринок внутрішній — сфера товарного обміну, обмежена державними кордонами; сукупність економічних відносин товаровиробників і спожива-чів у частині реалізації товару.
Ринок вторинний — ринок без посередників, на якому відбуваються операції з купівлі і продажу іноземних боргових зобов’язань і внутрішніх цінних паперів після первинного їхнього випуску на первинний ринок. Кошти від продажу надходять власнику цінного папера (інвестору), а не корпорації чи урядовому органу, що випустив його. За товарних угод Р. в. є в продажу чи перепродажу товарів посередником, а не первинним продавцем.
Ринок двосторонній — ринок, на якому ціни покупця і продавця рівні.
Ринок двоярусний — валютний ринок з подвійним режимом, на якому один курс валюти є вільним і залежить від дії ринкових сил, а інший — ре-гулюється урядом способом інтервенцій чи контролю.
Ринок державних установ — державні установи, що закуповують або орендують товари і послуги, потрібні для здійснення основних функцій ке-рування.
Ринок дилерів — частина ринку цінних паперів, рух яких регулюється діяльністю дилерів, що коригують свої цілі відповідно до змін загального попиту і пропонування та оцінюють папери відповідно до портфеля цих паперів, що нагромадились у ньому.
Ринок другорядний — стан ринку, коли котируються акції у вторин-ному обігу.
Ринок з недостатнім попитом — активний і конкурентний ринок, на якому поєднуються великий обсяг операцій і вузький розрив між цінами покупця і продавця.
Ринок закритий — товарний ринок, де взаємодіють продавці і покуп-ці, пов’язані різними формами некомерційних відносин: юридичною зале-жністю, системою пайової участі і фінансового контролю, угодами про спеціалізацію і кооперування, спеціальними торгово-економічними, валю-тно-кредитними, військово-політичними і специфічними договорами, що не мають суто комерційного характеру.
Ринок змішаний — ринок, на якому одні ціни підвищуються, інші — знижуються.
Ринок інвертний — ринок, на якому ціни на наявний товар вище від котирувань за угодами на термін, а ціни на товари з найближчими термінами постачання вище за ціни далеких позицій.
Ринок інжинірингових послуг — загальний обсяг інженерно-консультаційних послуг, наданих на світовому ринку. Його важко оцінити через недосконалість статистичної звітності, бо велика частина цих послуг входить у контракти на створення об’єктів за кордоном, постачання ма-шинно-технічної продукції, у ліцензійні угоди і т. д.
Ринок млявий — ринок, на якому укладається відносно мало угод і ці-ни майже не змінюються.
Ринок некомерційних організацій — школи, лікарні, приватні клініки, в’язниці й інші організації, які надають суспільству товари і послуги та ко-ристуються його дотаціями.
Ринок подвійного аукціону — ринок, де багато і продавців, і покупців, і вони всі можуть виступати в ролі аукціонера (типовий приклад — термі-нові і фондові біржі США).
Ринок покупця — ринок, на якому більше переваг мають покупці і де найбільш активними «діячами ринку» доводиться бути продавцям.
Ринок посередників — торгова діяльність організацій, фірм і інших юридичних осіб, що полягає в придбанні товарів і послуг з метою їхнього наступного перепродажу. Предметом продажу є як реальний товар, так і документ на товар і послуги. Організаційно Р. п. функціонує як біржі, аук-ціони, ярмарки, торги.
Ринок потенційний — сукупність покупців зі схожими потребами сто-совно до конкретного товару чи послуги, з достатніми ресурсами, а також готовністю і можливістю купувати.
Ринок продавця — ринок, на якому продавці мають більше переваг і де найбільш активними «діячами ринку» доводиться бути покупцям.
Ринок реального товару — ринок, на якому ведеться торгівля реаль-ним товаром на відміну від ф’ючерсної біржі. На Р. р. т. укладають угоди як з негайним постачанням («спот»), так і з постачанням на термін, у май-бутньому. Форми організації Р. р. т. — аукціон, довгостроковий контракт, «телефонно-телексний ринок», разова угода, тендер, біржа реального товару і т. п.
Ринок регіональний — ринок, обмежений певною територією. Терито-ріальний розподіл внутрішнього ринку країни, як водиться, збігається з межами адміністративних утворень. Разом з тим регіональні ринки можуть утворюватися і за іншими ознаками, наприклад, західний і східний ринки і т. п. У рамках регіональних функціонують товарні ринки, однак вони мо-жуть мати і міжрегіональний характер.
Ринок споживчий — ринок, на якому придбавають товари і послуги для особистого споживання.
Ринок, що обслуговується — сукупність покупців, які вже придбали певний товар або послугу.
Рівень товаророзподілу — ланка посередників, які виконують певні функції з переміщення товару і передавання права власності на нього черго-вій ланці ланцюжка посередників у напрямку кінцевого споживача.
Річний план — короткостроковий план, що описує поточну ситуацію, цілі компанії, стратегію на майбутній рік, програму дій, бюджет і форми контролю.
Рішення про купівлю — етап процесу прийняття рішення про купів-лю, на якому споживач фактично придбаває товар.
Роздрібні крамниці, що торгують за готівковий розрахунок і без до-ставки — великі крамниці з низьким рівнем обслуговування, які пропону-ють дуже великий асортимент товару і надають знижки на велику партію товару.
Роздрібні торговельні підприємства з обмеженим обслуговуван-ням — роздрібні крамниці, які пропонують покупцям обмежений спектр послуг.
Роздрібні торговельні підприємства з повним обслуговуванням — роздрібні крамниці, які пропонують покупцям повний набір послуг.
Роздрібні торговельні підприємства самообслуговування — роздрі-бні крамниці, які пропонують дуже маленький перелік послуг або не про-понують їх узагалі; покупці самостійно шукають, порівнюють і підбирають товар.
Розповсюдження зразків — пропонування споживачам невеликої кі-лькості товару на пробу.
Розповсюдження товару в незмінному вигляді — збут товару на за-рубіжному ринку без будь-яких змін.
Розподільний центр — великий автоматизований склад, призначений для того, щоб приймати товари від різних підприємств і постачальників, приймати замовлення, ефективно їх опрацьовувати і якнайшвидше поста-чати товари замовникам.
Розрахунок ціни за методом «прямі витрати плюс прибуток» — на-рахування стандартної націнки на собівартість товару.
Розрахунок ціни на підставі принципу беззбитковості — ціноутво-рення виходячи з витрат на виробництво, маркетинг і розподіл товару з урахуванням одержання бажаного прибутку.
Розроблення нових товарів — створення оригінальних товарів, випуск нових торгових марок силами науково-дослідного відділу компанії.
Розширення асортименту — збільшення кількості товарів, що випус-каються.
Розширення марки — стратегія, за допомогою якої відома товарна марка поширюється на нову продукцію.
Розширення меж використання марки — використання успішної то-ргової марки для випуску нового або зміненого товару в новій категорії.
Розширення меж ринку — діяльність фірми зі збільшення збуту за ра-хунок впровадження наявних чи нових товарів на нові ринки.
Розширення сімейства марки — застосування торгової марки, яка має успіх, для пропонування під тією самою марочною назвою додаткових яко-стей товару певної категорії, наприклад, нові смакові якості, форма, колір, додаткові інгредієнти або змінені розміри упаковки.
Роль людини — це сукупність дій, що їх, на думку оточення, повинен виконувати даний індивід.
C
Самосприйняття — уявлення людини про себе.
Сегмент ринку — група покупців, яка однаково реагує на певний набір спонукальних стимулів маркетингу.
Сегментація ринку — розподіл ринку на окремі групи покупців із зага-льними вимогами, характеристиками або поведінкою, яким потрібні певні види товарів або особливий маркетинговий комплекс.
Сегментований маркетинг — формування компанією пропонування товарів і послуг, значною мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів, що належать до одного або кількох сегментів ринку.
Сегментування за географічним принципом — розподіл ринку на різні географічні об’єкти: країни, штати, регіони, округи, міста, мікрорайо-ни.
Сегментування за демографічним принципом — розподіл ринку на споживчі групи за такими демографічними ознаками, як вік, стать, розмір сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї, рівень прибутків, рід занять, освіта, ві-росповідання, раса і національність.
Сегментування за мотивами для здійснення купівлі або викорис-тання товару — розподіл ринку на групи на підставі тих мотивів, які су-проводжували виникнення ідеї про придбання товару, фактичне придбання товару або використання придбаного раніше товару.
Сегментування за ознакою статі — розподіл ринку на різні групи споживачів за ознакою статі.
Сегментування за поведінковим принципом — розподіл ринку на групи споживачів за їхнім рівнем знання товару, ставленням до товару, ха-рактером його використання або за реакцією на товар.
Сегментування за рівнем прибутків — розподіл ринку на групи спо-живачів, які відрізняються рівнем прибутку.
Сегментування на підставі врахування віку — розподіл ринку на рі-зні групи залежно від віку споживачів.
Сегментування на підставі врахування етапів життєвого циклу — формування пропонування товарів або маркетингових підходів, яке вихо-дить з визнання того факту, що з переходом споживачів з одного етапу життєвого циклу на інший їхні потреби також зазнають змін.
Сегментування на підставі шуканих вигід — розподіл ринку на гру-пи відповідно до вигід, які споживач бажає отримати від товару, що при-дбавається.
Сезонна знижка — зниження ціни для покупців, що здій-
снюють міжсезонні купівлі товарів або послуг.
Селективний розподіл — співпраця більше ніж з одним, але не з усіма посередниками, що бажають продавати даний товар.
Середовище зовнішнє — зовнішні умови здійснення підприємницької діяльності, що не залежать від фірми (підприємства, організації), але які мають обов’язково враховуватися під час розроблення стратегії її розвитку, бізнес-плану і т. д.
Сила впливу — якісна величина, що оцінює міру впливу звернення, по-даного за допомогою даного засобу поширення.
Система надання споживчої цінності — система, що складається з ланцюжків цінності конкретної компанії, а також її постачальників, дис-триб’юторів і в кінцевому підсумку споживачів.
Системи даних одного джерела — електронні системи спостереження, які допомагають виявити зв’язок між реакцією покупців на телевізійну ре-кламу (визначається за допомогою піплметра) і тим, що вони купують в магазинах (визначається за допомогою сканерів для читання штрихового коду).
Складна купівельна поведінка — тип поведінки споживачів під час прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли висока міра залучення су-проводжується істотними відмінностями між різними марками товару.
«Собаки» — напрям діяльності й товари з низькою швидкістю зрос-тання і невеликою часткою ринку, які можуть приносити достатній прибу-ток для підтримки самих себе, але не обіцяють стати більш серйозними джерелами прибутку.
Соціально-етичний маркетинг — принцип поінформованого марке-тингу, відповідно до якого компанія має приймати рішення у сфері марке-тингу з урахуванням бажань споживачів, вимог компанії, довгострокових інтересів споживачів і довгострокових інтересів суспільства загалом.
Спекулятивне позиціонування — спроба створити у споживачів пе-ребільшене уявлення про можливості компанії, переваги її товарів і торго-вих марок.
Спеціалізована індустрія — індустрія, в рамках якої існує багато мо-жливостей для створення конкурентних переваг, що можуть досягати ве-личезних розмірів і забезпечують високий рівень повернення вкладених коштів.
Спеціалізована крамниця — роздрібна крамниця, яка пропонує вузь-ку групу товарів з великою глибиною асортименту.
Спеціальні заходи — заходи, що їх уживають з метою донесення до цільової аудиторії конкретних повідомлень, наприклад, прес-конференції, церемонії урочистих презентацій.
Спільна марка — практика використання двома різними компаніями сталих марочних назв одного товару.
Спільна підприємницька діяльність — вихід на зарубіжні ринки спо-собом об’єднання з іноземними компаніями з метою виробництва або збуту тих чи тих товарів або послуг.
Спільне володіння — спільне підприємство, в якому компанія об’єднується з інвесторами на зарубіжному ринку з метою створення міс-цевого підприємства. Компанія є співвласником цього підприємства і бере участь у керуванні ними.
Споживча цінність — оцінна думка споживача про здатність товару задовольнити його потребу.
Споживча цінність, що надається — різниця між сукупною спожив-чою цінністю і сукупними витратами споживача в разі придбання даного товару; «вигода» споживача.
Споживчий ринок — окремі особи і сім’ї, що придбавають товари і послуги для особистого споживання.
Спостереження — збір первинних даних під час спостереження за лю-дьми і подіями, які інтересують дослідника.
Сприйняття — процес, завдяки якому людина відбирає, організовує й інтерпретує інформацію, формуючи у своїй свідомості картину навколиш-нього світу.
Стан купівельної готовності — стан, через який звичайно проходить покупець до моменту прийняття рішення про купівлю: обізнаність, знання, схильність, перевага, переконаність і здій-
снення купівлі.
Стандартизований маркетинговий комплекс — міжнародна марке-тингова стратегія з використання в основному тієї самої продукції, рекла-ми, каналів збуту й інших елементів маркетингового комплексу на всіх міжнародних ринках компанії.
Статистичний аналіз попиту — сукупність статистичних процедур, що застосовуються для встановлення найважливіших реальних чинників, що впливають на збут і один на одну; частіше за все аналізуються такі чин-ники, як ціни, прибуток, населення і просування.
Статус — правове становище фізичних чи юридичних осіб.
Створення прототипу — процес створення на підставі концепції това-ру перших дослідних зразків, у ході якого стає ясно, чи здійсненні на прак-тиці ідеї, закладені в концепції.
Стиль — основна і своєрідна форма виразу.
Стимулювання власного торгового персоналу — стимулювання збу-ту, яке полягає в заінтересовуванні торгових працівників і підвищенні ефе-ктивності зусиль торгового персоналу компанії завдяки преміям, конкур-сам, конференціям продавців.
Стимулювання збуту — короткочасне спонукання, що заохочує купів-лю або продаж товару чи послуги.
Стимулювання збуту в місцях продажу товару — експозиції і демон-страції, що проводяться в місцях продажу товару.
Стимулювання споживачів — стимулювання збуту, націлене на за-охочення споживача до купівлі; включає розповсюдження зразків, купони, компенсації, упаковки, премії, конкурси, залікові талони, демонстрації.
Стимулювання торгівлі — стимулювання збуту, націлене на підтрим-ку посередницької фірми і підвищення заінтересованості посередника, що включає зарахування за купівлю, безкоштовне надання товарів, зарахуван-ня дилерам за включення товарів у номенклатуру, проведення спільної ре-клами, видавання «премий-толкачей», проведення торгових конкурсів ди-лерів.
«Сторожі» — члени закупівельного центру організації, що скеровують потік інформації до інших членів центра.
Стратегічна група — група компаній певної індустрії, що наслідують тій самій або схожій стратегії на даному цільовому ринку.
Стратегічний елемент бізнесу — напрям діяльності компанії, що має окрему місію і завдання, який можна планувати незалежно від інших на-прямів.
Стратегічний план — сприяє компанії використати в своїх інтересах можливості в швидкозмінному середовищі за рахунок установлення і збе-реження стратегічної відповідності між цілями і можливостями компанії, з одного боку, і можливостями ринку, що змінюються — з другого.
Стратегія залучення споживачів — робить ставку на рекламу і сти-мулювання кінцевих споживачів з метою створення стійкого попиту на то-вар. Якщо ця стратегія виявилася ефективною, споживачі запитуватимуть товар у роздрібних або оптових продавців, а ті своєю чергою — у виробни-ка.
Стратегія «зняття вершків» — установлення високої первинної ціни на новий товар, щоб поступово отримати максимальний прибуток з усіх се-гментів ринку, готових заплатити високу ціну. Це забезпечує компанії ме-нші обсяги продажу за більшого прибутку з кожного продажу.
Стратегія корпоративних марок — стратегія відносно торгових ма-рок, за якої компанія використовує свою назву як переважну марочну назву для всіх своїх товарів.
Стратегія марочного спектра — стратегія відносно торгових марок, за якої компанія розробляє спектр марочних назв для різних товарних груп.
Стратегія міцного впровадження на ринок — установлення низької ціни на новий товар з метою залучення більшої кількості покупців і завою-вання великої частки ринку.
Стратегія проштовхування товару — стратегія просування товару з використанням засобів стимулювання збуту і заохочення торгового персо-налу. Виробник сприяє просуванню товару до оптовиків, оптовики — до роздрібних продавців, останні — до покупців.
Стратегія створення марок компанії та індивідуальних марок — підхід до створення торгових марок, заснований на назві компанії та інди-відуальних марочних назвах.
Стрижнева стратегія — «серцевина» всієї маркетингової стратегії; спрямована на те, щоб виявити групу споживачів, в очах яких фірма користу-ватиметься безперечною перевагою, а потім позиціонувати себе на цьому ринку.
Структура служби збуту, орієнтована на споживача — організація служби збуту, за якої кожний торговий агент спеціалізується на продажу тільки для певної категорії клієнтів або тільки для однієї галузі промисло-вості.
Субкультура — група людей, що дотримується певної системи ціннос-тей, заснованої на їх загальному життєвому досвіді і становищі в суспільс-тві.
Сукупна споживча цінність — загальна сума цінностей товару, по-слуг, обслуговуючого персоналу і товарного образу, які покупець отримує в разі купівлі даного товару.
Сукупний ринковий попит — загальна кількість товарів або послуг даного виду, яку може придбати певна група споживачів у певному гео-графічному регіоні за певний період часу в певному маркетинговому сере-довищі за певного рівня і комплексу маркетингових зусиль індустрії.
Сукупні споживчі витрати — загальна сума грошових, часових, енер-гетичних витрат, пов’язаних з придбанням товару.
Супермаркет — велика роздрібна крамниця самообслуговування з ни-зьким рівнем цін, невисокими націнками і великими обсягами продажу, який торгує широкою номенклатурою продуктів харчування, миючих засо-бів і господарських товарів.
Супровід операції — останній етап в процесі продажу, на якому торго-вий агент уже після укладання операції робить усе для того, щоб замовник залишився задоволений, і намагається зав’язати довгострокову співпрацю.
Суспільні класи — відносно стабільні і великі групи суспільства, чле-ни яких мають приблизно однакові інтереси, поведінку і систему ціннос-тей.
Т
Тариф — податок, що накладає уряд на певну імпортну продукцію. Та-рифи застосовуються, щоб підвищити державні прибутки або захистити мі-сцевих виробників.
Телемаркетинг прямого відгуку — маркетинг товарів і послуг за до-помогою рекламних відеокліпів телепередач з використанням елементу зворотного зв’язку. Як звичайно, цим елементом служить номер безкошто-вного телефону, за яким покупці можуть звернутися в компанію за більш докладною інформацією або розмістити замовлення на товар, що рекламу-ється.
Телефонний маркетинг (телемаркетинг) — використання телефону як інструменту прямого продажу товару покупцям.
Територіальна структура служби збуту — організація служби збуту, за якої кожний торговий агент закріплюється за певним географічним регіо-ном, в якому він засновує повномасштабне торгове представництво своєї компанії.
Тестування концепції — перевірка впливу концепції на групи цільо-вих споживачів для з’ясування міри її привабливості.
Тип особистості — унікальна сукупність психологічних якостей, які визначають характер людини.
Товар — 1) все, що може задовольнити бажання або потребу і пропо-нується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або спо-живання. Це можуть бути фізичні об’єкти, послуги, особи, місця, організа-ції або ідеї; 2) продукт, призначений для обміну на ринку за допомогою купівлі-продажу.
Товар альтернативний — два варіанти товару, що задовольняють ту саму потребу.
Товар грошовий — специфічний товар, з натуральною формою якого (у результаті розвитку процесу обміну) зростає еквівалентна форма вартос-ті. Як загальний еквівалент — матеріальне втілення грошової форми варто-сті — грошовий товар володіє специфічними суспільними властивостями і виконує властиві грошам функції.
Товар довготривалого користування — товар широкого споживання, яким звичайно користуються протягом тривалого часу.
Товар з підкріпленням — додаткові послуги і переваги для спожива-ча, що створюються на основі товару за задумом і товару в реальному ви-конанні.
Товар за задумом — спосіб розв’язання проблеми або основна вигода, заради якої споживач придбаває товар.
Товар ідеальний — конкретний товар, здатний задовольнити певну людську потребу.
Товар короткочасного користування — товар широкого споживання, який, як водиться, споживається за один або кілька разів.
Товар наявний — товар, який треба прийняти чи поставити в резуль-таті укладання наявного контракту (на відміну від ф’ю¬черсного).
Товар-новинка — товар, послуга або ідея, що сприймається потенцій-ним покупцем як щось нове.
Товар у реальному виконанні — рівень якості, набір властивостей, зовнішнє оформлення, назва марки, упаковка та інші властивості, що в су-купності визначають вигоду від придбання основ¬ного товару.
«Товар-ринок» — збутова система, за якої попит покупця перекриває пропонування, а продавець незалежно від вимог ринку до товару виробляє його і без особливих додаткових витрат і зусиль продає. Така збутова сис-тема ефективна за умови «ринку продавця», коли успіх продавця переваж-но залежить від належного використання ринкової кон’юнктури, масовості й обсягів продажу.
Товари взаємозамінні — група товарів, що задовольняють приблизно ті самі потреби покупця, якому байдуже, який з товарів вибрати. Прикла-дами взаємозамінних товарів можуть бути сатин і ситець, цукерки і цукор, сир і сирні сирки і т. п. Якщо знижується ціна на один із взаємозамінних товарів, то, як звичайно, попит на інший зменшується, і навпаки.
Товари виробничого призначення — товари, що придбаваються при-ватними особами або організаціями для дальшої переробки або викорис-тання в господарській діяльності.
Товари заставні — імпортовані товари, за які треба платити мито; збе-рігаються в заставному складі, поки не буде сплачене мито чи їх не реекс-портують.
Товари імпульсивного попиту — товари, рішення про придбання яких покупець приймає не заздалегідь, а в крамниці під впливом реклами чи іншого імпульсу. Звичайно такі товари намагаються продавати всюди, і споживачу не треба їх розшукувати. Так, нерідко сірники і чай у пачках у продовольчих крамницях викладають поруч з касою в розрахунку на те, що інакше покупець може і не подумати про їхнє придбання.
Товари обов’язкові — товари, що обов’язково є у великій кількості у крамницях у певний сезон, коли попит на них особливо великий.
Товари особливого попиту — товари широкого вжитку з унікальними характеристиками або певної марки, заради придбання яких велика частина покупців готова докласти додаткових зусиль.
Товари пасивного попиту — товари широкого вжитку, про які спожи-вач не знає (або знає, але зазвичай не замислюється про їхню купівлю).
Товари повсякденного попиту — товари, які споживач купує часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння і саму купівлю.
Товари попереднього вибору — товари, що їх споживач у процесі ви-бору і купівлі, як водиться, порівнює між собою за показниками придатно-сті, якості, ціни і зовнішнього оформлення.
Товари престижні — товари, що придбаваються в основному через їх-ню високу ціну, і володіння якими допомагає створити престижний імідж (наприклад, коштовності, автомобілі певних марок і т. д.).
Товари тривалого користування — вироби, що витримують багато-разове використання і задовольняють потреби власників протягом багатьох років.
Товари широкого вжитку — товари, що придбаваються кінцевим споживачем для особистого користування.
Товари, що доставляють задоволення — продукти, які роблять спо-живачеві велику миттєву приємність, але можуть і завдати йому клопоту в довгостроковій перспективі.
Товарна номенклатура — сукупність усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонує покупцям конкретний продавець.
Товарний асортимент — група товарів, тісно пов’язаних між собою схожими принципами функціонування, продажем однаковим групам поку-пців, маркетинговим способом просування на ринок або належністю до то-го самого діапазону цін.
Товарно-орієнтована структура служби збуту — організація служби збуту, за якої кожний торговий агент спеціалізується на продажу тільки де-яких видів продукції, що виробляє його компанія, або продуктових ліній.
Товарообмінний залік — зниження ціни на новий товар за умови зда-вання старого.
Товарорух (маркетингова логістика) — діяльність з планування, ви-конання і фізичного переміщення матеріалів, готових виробів та інформа-ції, що їх стосується, від місця їхнього виробництва до місця споживання з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.
Торги (тендери) міжнародні — конкурсна форма розміщення замов-лень на закупівлю на світовому ринку устаткування чи залучення підряд-ників для спорудження комплексних об’єктів, виконання інших робіт, включаючи надання інжинірингових послуг. Умови конкурсу оголошують-ся заздалегідь.
Торги відкриті публічні — міжнародні торги, до участі в яких запро-шуються всі бажаючі фірми й організації. Інформація про проведення та-ких торгів публікується в періодичній пресі. Звичайно залучають велику кількість учасників, що загострює конкуренцію і дозволяє розмістити за-мовлення на більш вигідних для замовників умовах.
Торги закриті — міжнародні торги, до участі в яких запрошується об-межена кількість фірм і консорціумів.
Торги негласні — міжнародні торги, під час яких тендерні комітети не розкривають пропозицій у присутності учасників торгів і не публікують ві-домості про те, яка фірма чи який консорціум одержали замовлення.
Торгівля — 1) форма обміну продуктами праці і послугами, історично обумовлена виникненням і розвитком товарного виробництва; 2) галузь на-родного господарства, що забезпечує обіг товарів, їхній рух зі сфери виро-бництва у сферу споживання.
Торгівля внутрішня — галузь народного господарства, що реалізує товарну продукцію на внутрішньому ринку країни. Т. в. охоплює обіг за-собів виробництва і предметів особистого споживання. Включає оптову і роздрібну торгівлю.
Торгівля двостороння — торгівля між двома державами на підставі угоди про збалансованість товарних потоків і платежів (кліринг).
Торгівля зовнішня — торгівля між країнами, що складається з виве-зення (експорту) і ввезення (імпорту) товарів і послуг. Т. з. здійснюється переважно через комерційні справи, оформлені зовнішньоторговельними контрактами.
Торгівля зустрічна — зовнішньоторговельні операції, умови яких пе-редбачають зустрічні зобов’язання експортерів закупити в імпортерів това-ри на частину чи повну вартість експортованих товарів. Однією з головних ознак Т. з. є фіксація зобов’язань імпортерів купити товар і зустрічних зо-бов’язань експортерів у єдиному документі — угоді чи контракті. Основні форми — бартерні угоди, компенсаційні угоди.
Торгівля комерційна — особливий вид державної торгівлі; являє со-бою продаж товарів населенню за підвищеними, комерційними цінами.
Торгівля компенсаційна — система торгівлі, за якої експортер товару дає свою згоду на одержання за рахунок платежу за нього товарів із країни-імпортера.
Торгівля консигнаційна — вид торгівлі, що передбачає постачання продавцем (консигнантом) товарів масового попиту на склад посередника (консигнатора) для реалізації на ринку протягом визначеного періоду. При цьому продавець не здобуває права власності на товари, що він продає, а оплачує їх у міру реалізації. Непродані товари посередник може повернути. У цьому разі консигнант кредитує посередника на середній термін реаліза-ції товару. Т. к. прискорює терміни постачання, допомагає реалізувати че-рез посередника маловідоме устаткування і продукцію, у швидкому про-дажу якої продавець не впевнений.
Торговельні комплекси — величезні крамниці, що поєднують у собі універсам, крамницю знижених цін і крамницю-склад. Крім продуктів хар-чування, торгують меблями, електропобутовими приладами, одягом і без-ліччю інших виробів.
Торговець — будь-яка особа, що укладає угоди, у тому числі і спеку-лянти.
Торговець оптовий — 1) банк, брокер, дилер, що має справу з іншими кредитно-фінансовими інститутами, а не з клієнтурою, роздрібними інвес-торами; 2) великий посередник і учасник процесу товароруху. Основна фу-нкція Т. о. — закупівля товарів і організація товаропостачання роздрібних торговців. На відміну від інших посередників, Т. о. звичайно є власником товару. Його дохід формується за рахунок різниці між закупівельною і продажною цінами товару.
Торговий агент — особа, що працює на компанію і виконує одну або кілька з таких дій: пошук і розвідка, поширення відомостей, обслуговуван-ня, збирання інформації.
Торгові квоти — стандарти, що встановлюються для торгових агентів і що визначають загальний обсяг продажу і його розподіл за різними видами продукції компанії.
Традиційні канали розподілу — канали, що складаються з одного або більше незалежних виробників, оптових і роздрібних торговельних фірм. Кожний з них є окремим підприємством, яке прагне отримати максималь-ний прибуток, навіть на шкоду прибутку системи загалом.
Тупикова індустрія — індустрія, що виробляє переважно сировину й напівфабрикати і характеризується невеликим набором можливостей для створення конкурентних переваг, причому кожна з таких переваг незначна.
У
«Убивця» товарних категорій — новий напрям якнайагресивнішої ринкової торгівлі за зниженими цінами, коли дуже дешево продають това-ри відомих марок чітко визначеної категорії.
Угода торговельна — до У. т. належать усі угоди, пов’язані з обміном товарами в матеріально-речовинній формі і з наданням послуг як основних, так і таких, що забезпечують міжнародний товарообіг.
Угода торговельна пряма — операція між безпосередніми виробника-ми і споживачами товарів, робіт, послуг. Переваги таких угод: 1) можливість покупця одержати саме той товар, що йому потрібний; 2) зв’язки між про-давцем і покупцем установлюються на стадії науково-дослідних чи проек-тних робіт, що дозволяє вчасно вносити корективи в здійснювану угоду; 3) покупець установлює безпосередні зв’язки з учасниками чи постачаль-никами основного продавця, особливо за складних замовлень.
Угода торговельно-посередницька — операція, пов’язана з купівлею-продажем товарів, робіт і послуг, виконувана з доручення покупця чи про-давця незалежним від нього торговим посередником на підставі угоди, що укладається між ними.
Угода умовна — угода, за якої один з учасників має право відмовитися від виконання своїх зобов’язань, сплативши другому певну премію. Ціль — обмежити втрати від коливань курсів під час термінових біржових операцій. Залежно від того, хто з учасників і як має право на зміну умов угоди, розріз-няють: угоди з поперед¬ньою премією, угоди зі зворотною премією, опціон, стелаж.
Універмаг (універсальний торговельний заклад) — підприємство роздрібної торгівлі, яке відрізняється від інших великою різноманітністю груп товарів, що пропонуються (одяг, товари для будинку і господарські то-вари). Кожною товарною групою опікується спеціалізований відділ універ-магу, очолюваний фахівцями з постачання або торгівлі товарами даної гру-пи.
Універсам — торговельний заклад самообслуговування, який спеціалі-зується на широкому асортименті товарів. Пропонує більш широкий асор-тимент, ніж у спеціалізованих крамницях, але менший ніж в універмагах.
Універсам широкого профілю — крамниця, яка розмірами приблизно вдвічі перевершує звичайний універсам і пропонує широкий асортимент продовольчих і непродовольчих товарів повсякденного попиту, а також на-бір додаткових послуг, наприклад, хімчистку, поштові послуги, проявлення фотоплівки, інкасування чеків, автозаправку і приміщення для миття авто-мобілів.
Унікальне пропонування продажу — єдина у своєму роді перевага товару або послуги, яку компанія посилено і постійно рекламує і підтримує на своєму цільовому ринку. Перевага зазвичай відображає деяку функціо-нальну перевагу товару чи послуги над товарами або послугами конкурен-тів: більш висока якість, ліпше обслуговування, нижча ціна, більш довер-шена технологія виготовлення або обслуговування.
Упаковка — процес розроблення і виробництва жорсткої або м’якої оболонки для товару.
Упаковки за зниженою ціною — знижені ціни вказуються виробни-ком безпосередньо на упаковці або ярлику.
Усвідомлення потреби — перша стадія процесу прийняття рішення про купівлю, коли покупець уперше усвідомлює потребу або знадобу.
Успіх комерційний — досягнення запланованого чи очікуваного ре-зультату господарської діяльності завдяки цілеспрямованим діям, що за-безпечують одержання (збільшення) доходів підприємства або поліпшення (стабілізацію) його фінансового стану. У. к. пов’язаний не тільки зі збіль-шенням доходів, але і з низкою непрямих заходів, наприклад, зниженням витрат.
Установлення дискримінаційних цін — ціноутворення з урахуванням відмінностей у характеристиках споживачів, товарів або місцезнаходження товару чи послуги. Різниця в цінах не залежить від відмінностей у витра-тах.
Установлення єдиної ціни з включеними в неї витратами з достав-ки — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої компанія призначає єдину ціну, включаючи в неї однакову для всіх клієнтів суму транспортних витрат незалежно від місця їх розташування.
Установлення зональних цін — стратегія встановлення ціни за гео-графічним принципом, за якої компанія виокремлює дві або більше гео-графічні зони. Усі клієнти, що перебувають у межах одної такої зони, пла-тять ту саму сумарну ціну; що більше віддалена зона від постачальника, то вище ціна товару.
Установлення цін відносно до базисного пункту — стратегія встано-влення ціни за географічним принципом, за якої продавець вибирає певне місто як базисний пункт і стягує з усіх клієнтів транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості доставки від цього міста до місцезнаходження клієн-та, незалежно від того, з якого міста фактично відвантажується товар.
Установлення цін для стимулювання збуту — тимчасове призначен-ня на товари цін нижчих за прейскурантні, а іноді навіть нижчих за собівар-тість, для короткочасного підвищення збуту.
Установлення цін з узяттям на себе витрат з доставки — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої компанія для одер-жання замовлень частково або повністю бере на себе фактичні витрати з доставки товарів.
Установлення цін на додаткові товари — установлення цін на додат-кові або допоміжні вироби, що продають разом з основним виробом.
Установлення цін на набір товарів — об’єднання кількох товарів у один набір і продаж його за нижчою ціною.
Установлення цін на обов’язкове обладнання — установлення цін на товари, які використовуються разом з основним виробом, наприклад, леза для бритвеного станка або фотоплівка для фотокамери.
Установлення цін на побічні продукти виробництва — установлен-ня цін на побічні продукти виробництва для підвищення конкурентоспро-можності цін на основні товари.
Установлення цін у межах товарного асортименту — установлення цінового інтервалу між товарами, що входять до асортиментної групи, з огляду на різницю в їхній собівартості, на оцінку споживачами їхніх власти-востей, а також на ціни конкурентів.
Установлення цін, орієнтованих на цінність — стратегія, заснована на пропонуванні споживачам розумного поєднання якості товара і доброго обслуговування за прийнятною ціною.
Установлення ціни з урахуванням психології покупця — підхід до ціноутворення, що враховує не тільки економічний, а й психологічний ас-пект ціни. За цього підходу покупець саме з ціни узнає щось важливе про товар.
Установлення ціни на основі закритих торгів — установлення ціни насамперед з огляду на передбачувані ціни конкурентів, а не на власні ви-трати або попит. Застосовується в тому разі, коли компанія подає заявку на виконання контракту.
Установлення ціни ФОБ в місці походження товару — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої товари передаються перевізнику на умовах франко-борт (франко-вагон); при цьому всі витрати з доставки товару від підприємства-виготовлювача до місця призначення бере на себе клієнт.
Ф
Фінансові посередники — банки, кредитні і страхові компанії, а також інші установи, які допомагають фінансувати операції або страхувати від ризиків, пов’язаних з купівлею або продажем товарів.
Формула маркетингу — сукупність чотирьох складових маркетингу: ціни, товару, реклами і розміщення.
Формулювання напрямів розроблення (ФНР) — формулювання стратегії (пріоритетних напрямів) розроблення, що обґрунтовує вибір пріо-ритетних напрямів і описує товар/ринки і технологію, на яких потрібно зо-середити увагу, і цілі, яких планується досягти.
Фрагментарна індустрія — характеризується широкими можливостями для створення конкурентних переваг, при цьому кожна з переваг невелика.
Франко-вантаж (ФОБ) — умова доставки товарів автомобільним транспортом, що передбачає включення в їхню вартість витрат з наванта-ження.
Франко-прикордонна станція — вид доставки, за якого виготовлювач зобов’язаний доставити товар до прикордонної станції, сповістити спожи-вача про це і передати йому транспортні й інші документи, передбачені ко-нтрактом.
Франко-станція відправлення — базисна умова постачання, що ви-значає порядок постачання й оплати товарів, правову відповідальність сто-рін, облік у цінах витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальних.
Франко-умова — умова продажу, відповідно до якої покупець звільня-ється від безпосередніх витрат з навантаження, транспортування вантажів у зв’язку з тим, що ці витрати включені в ціну товару.
Франчайз — ліцензія, право на ведення бізнесу, надані за певну компен-сацію.
Франчайзіат — маловідома фірма чи дрібний підприємець, що одержали від франчайзера право на діяльність під його товарним знаком і зо-бов’язуються додержувати запропоновані стандарти якості.
Франчайзінг — 1) система передавання урядом приватному підприєм-ству спеціальних прав, привілеїв, за використання яких воно сплачує пода-ток; 2) форма маркетингу чи розподілу товарів, за якої «батьківська» ком-панія (франчайзер) звичайно надає індивідууму чи компанії (франчайзіату) право на привілей робити бізнес у запропонованій формі протягом певного періоду часу в зазначеному місці.
Функції маркетингу конкретні — комплексне дослідження ринку й економічної кон’юнктури, аналіз виробничо-збутових можливостей під-приємства, розроблення маркетингової стратегії і програми, проведення то-варної, цінової, дистриб’юційної й комунікаційної політики, формування стру-ктур маркетингових служб, контроль маркетингової діяльності та оцінка її ефективності.
Функції ринку — напрямки і форми впливу ринку на розвиток народ-ного господарства, підприємств, організацій.
Функціональна знижка (знижка сфері торгівлі) — зниження ціни то-вару, що пропонується продавцями учасникам каналів товароруху, які ви-конують певні функції, наприклад, продаж товару, його зберігання і веден-ня обліку.
Функція споживача — залежність витрат споживача від його доходу за різних рівнів забезпеченості.
Ц
Цілі виходу на ринок — 1) швидке проникнення на новий ринок; 2) одержання максимуму доходу за мінімуму витрат і заданого обсягу реа-лізовуваного товару.
Цільовий маркетинг — напрям зусиль компаній на обслуговування однієї або кількох груп споживачів, відмінних спільністю потреб або хара-ктеристик.
Цільовий ринок — 1) сукупність покупців, що мають схожі потреби або загальні характеристики, яких компанія збирається обслуговувати; 2) частина кваліфікованого ринку, на який фірма вирішила спрямувати свої дії.
Ціна — 1) вираження вартості товару. В основі ціни лежить вартість, але рівень ціни на конкретний товар може відхилятися від неї під впливом попиту і пропонування, монопольного ціно-
утворення та ін.; 2) грошова сума, яку беруть за товар чи послугу, або сума тих цінностей, які споживач віддає в обмін на право володіти або викорис-товувати товар або послугу.
Ціна «ФОБ» — контрактна ціна в зовнішньоекономічній діяльності, що включає вартість товару, а також усі витрати експортера з доставки в порт відправлення, включаючи навантаження на борт судна. Ризик випад-кової загибелі чи псування товару переходить із продавця на покупця в момент фактичного перетинання товаром поручнів судна в узгодженому сторонами порту навантаження.
Ціна «ФОБ-аеропорт» — включає базисну умову постачання ФОБ («вільно в аеропорту»): продавець зобов’язаний поставити товар і передати його повітряному перевізнику в аеропорту, зазначеному покупцем, укласти від імені покупця договір на перевезення; покупець зобов’язаний оплатити перевезення, прийняти товар.
Ціна «ФОБ-судно» — включає базисну умову постачання ФОБ («віль-но на борту судна»): продавець зобов’язаний за свій рахунок поставити то-вар на борт судна в узгодженому порту навантаження і вручити покупцю коносамент; покупець фрахтує й оплачує судно, сповіщає продавця про мі-сце й умови навантаження. Ризик псування товару переходить на покупця в момент переходу товару на судно.
Ціна «ФОР» — включає базисні умови постачання ФОР («вільно на рей-ках» чи франко-станція відправлення): продавець за свій рахунок перево-зить товар, завантажує у вагони чи здає на станційний склад, передає поку-пцю транспортні й усі комерційні документи. Покупець оплачує перевезення товару, оформляє всі митні документи, несе відповідальність з ризику псування товару з моменту передачі товару транспортній організа-ції.
Ціна «франко» — ціна, в якій ураховані всі витрати з перевезення і страхування товару під час його доставки до визначеного кордону (місця).
Ціна «франко-вагон» — ціна, що включає базисні умови постачання продавцем продукції до пункту відправлення вантажу залізничним транс-портом: продавець зобов’язаний за свій рахунок замовити вагон і заванта-жити в нього товар у разі повного заповнення вагона; здати товар на при-станційний склад і одержати про це документ у разі відправлення дрібної партії товару. Усі ризики з моменту передавання вантажу залізниці несе покупець.
Ціна «франко-завод-постачальник» — ціна, що включає базисну умо-ву постачання, за якої продавець не несе жодних зобов’я¬зань щодо доставки товару покупцеві. Продавець повинний тільки надати товар покупцю в тер-мін і в місці, установлених контрактом, для завантаження товару в надані покупцем транспортні засоби. Покупець несе всі ризики щодо товару з мо-менту одержання його на складі продавця.
Ціна «франко-кордон» — контрактна ціна за зовнішньоекономічної діяльності, що враховує вартість товару, усі витрати з перевезення і стра-хування товару під час його доставки до відповідного кордону (місця).
Ціна «франко-перевізник» — включає базисну умову постачання «ві-льно в перевізника», за якої продавець зобов’язаний здати товар у розпоря-дження перевізника в зазначеному покупцем пункті, передати покупцю ко-носамент чи накладну розписку перевізника, укласти за свій рахунок договір перевезення; покупець оплачує витрати з формування вантажних партій, з вивантаження товару. Навантаження звичайно оплачує продавець.
Ціна форвардних угод — різновид цін у ринковій економіці за опера-цій на біржі.
Ціни еталонні — ціни, які відкладаються у свідомості покупців і які є деяким ціновим орієнтиром, коли покупці шукають певний товар.
Цінова еластичність — міра чутливості попиту до зміни ціни.
Ціноутворення на основі беззбитковості (забезпечення цільового прибутку) — установлення ціни в такий спосіб, щоб покрити витрати ви-робництва і просування товару; установлення ціни на рівні запланованого прибутку.
Ціноутворення на основі рівня поточних цін — установлення ціни насамперед на основі цін конкурентів, а не власних витрат або попиту.
Ціноутворення на основі цінності товару — установлення ціни на ос-нові сприйняття цінності товару покупцем, а не витрат продавця.
Ч
Частота повторення — величина, що показує, скільки разів середній представник цільової аудиторії повинен познайомитися з рекламним по-відомленням.
Чиста конкуренція — має місце на ринку однорідних товарів з вели-кою кількістю покупців і продавців, жоден з яких не має істотного впливу на формування ринкової роботи.
Чиста монополія — має місце на ринку одного продавця. Різновидами монополій є урядова монополія, приватна регульована монополія і приват-на нерегульована монополія.
Чистий прибуток — різниця між прибутками від продажу і всіма ви-тратами.
Чутка і чутки — обмін думками про товар між цільовими покуп¬цями і їх-німи сусідами, друзями, членами сім’ї і співробітниками.
Ш
Широта охоплення — процент людей, які належать до цільової ауди-торії і які мають бути ознайомленні з рекламною компанією за даний про-міжок часу.
Я
Якісне дослідження — пошукове дослідження, що проводиться з ме-тою виявлення спонук, реакцій і поведінки споживачів. Проведення фокус-груп, інтерв’ю і метод стійких матриць — методи, якими послуговуються в ході цього дослідження.
Якість — сукупність властивостей, що визначають ступінь придатності товару для використання його за призначенням. Вибір способу визначення Я. залежить від характеру товару, практики, що склалася в міжнародній торгівлі даним товаром.
Якість товару — здатність товару виконувати призначені функції; включає загальну міцність, надійність, точність виготовлення, легкість в експлуатації і ремонті, а також інші важливі властивості.
Ярмарок оптовий — форма оптових закупівель і продажу товарів, міс-це укладання договорів на постачання всіх видів продукції за умов ринкової економіки. У маркетингу — форма просування товару.