четверг, 10 марта 2011 г.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В БАНКАХ УКРАЇНИ

1. СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ УКРАЇНИ

План
1.                 Роль бухгалтерського обліку в управління банком, його види, призначення.
2.                 Регулювання і функції фінансового обліку.
3.                 Облікова політика банку.
4.                 Характеристика обліково-операційної роботи в банку.
5.                 Побудова та функції обліково-операційного апарату.

1. Роль бухгалтерського обліку в управління банком, його види, призначення

Банки здійснюють свою діяльність на фінансових ринках і належать до категорій підприємства фінансових посередників.
В Україні банківська система має 2-х рівневу структуру:
1.                 НБУ.
2.                 Банки, які ведуть комерційну діяльність.

НБУ виконує такі функції:
       розробляє та проводить грошово-кредитну політику;
       є емісійним і розрахунковим центром країни;
       є банком банків, банкіром урядів.
Він належить до органів регулювання і тому його ______ визначаються кошторисом, затвердженим відповідно до чинного законодавства.
НБУ є суб’єктом господарської діяльності, має статус юридичної особи і належить до неприбуткових організацій, оскільки отримання прибутку не є метою його діяльності.
Комерційні банки організують і здійснюють міжгосподарські розрахунки і грошові платежі, залучають заощадження населення, __________, інші грошові кошти, що вивільняються у процесі господарської діяльності і надають їх у позику, використовують для інвестиційних операцій.
НБУ і КБ як і всі інші суб’єкти господарської діяльності та складати фінансову звітність відповідно до вимог чинного законодавства.
Бухгалтерський облік – процес спостереження, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Предметом бухгалтерського обліку в банках є господарська діяльність, різні операції.
Фінансовий інструмент – будь-який контракт, у результаті якого виникає фінансовий актив одного підприємства і фінансове зобов’язання або інструмент капіталу іншого підприємства.
Фінансовий облік – сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і передавання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів в банку згідно з вимогами чинного законодавства для задоволення потреб зовнішнього та внутрішнього користувачів для прийняття ними економічних рішень.
Управлінський облік – сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і подання інформації про діяльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його менеджерів під час прийняття управлінських рішень згідно з вимогами внутрішніх нормативно-правових документів банку.

2. Регулювання і функції фінансового обліку

На сьогоднішній день систему регулювання бухгалтерського обліку в банківських установах України можна розглядати як 4-х рівневу:
1)           регулювання охоплює законодавчі акти та укази президента, основним документом вищого рівня є ЗУ «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р.;
2)           регулювання бухгалтерського обліку складають НП(с)БО, що розроблені з урахуванням вимог МСБО;
3)           регулювання бухгалтерського обліку передбачено нормативними актами, в яких розкриваються методологічні підходи до організації та ведення обліку за конкретними видами діяльності: підприємницька, банківська, страхова, бюджетна;
4)           регулювання бухгалтерського обліку регламентує організацію обліку в конкретній установі банку (наказ «Про облікову політику банку»).
Закони:
1)                 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».
2)                 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
3)                 ЗУ «Про НБУ».
4)                 ЗУ «Про аудиторську діяльність в Україні».
5)                 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок».
Фінансовий облік виконує функції:
1)                 суцільне, повне і безперервне відображення всіх ЦО за обліковий період;
2)                 складення встановленої, фінансової звітності;
3)                 інтерпретація і подання достовірної фінансової інфляції користувачам.

3. Облікова політика банку

Облікова політика банку – сукупність визначення у межах чинного законодавства принципів, метолів і процедур, що використовуються установою банку для складання та подання фінансової звітності.
Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року. Цим документом установлюється методологія обліку окремих операцій.
Внесення змін до Положення про облікову політику протягом року не допускається.
Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких банки повинен дотримуватися у веденні обліку і складанні зовнішньої і внутрішньої звітності.
Складові облікової політики банку
1.                 Характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків.
2.                 Додаткові регістри аналітичного обліку та форм певних первинних документів, в яких фіксуються банківські операції.
3.                 Правила документообігу і технології оброблення облікової інформації.
4.                 Перелік визначених прав працівників банку на підписування документів.
5.                 Перелік операцій, що потребують додаткового контролю.
6.                 Порядок проведення інформації та методи оцінки активів і зобов’язань.
7.                 Порядок контролю за здійсненням внутрішніх банківських операцій.
8.                 Порядок розрахунків міжнародними філіями та іншими структурними підрозділами.
9.                 Порядок застосування в обліку _______ нарахування доходів і витрат, створення і використання резервів.
10.             Процедури вибірки та контролю.
11.             Індивідуальні документи і рішення необхідні для організації бухгалтерського обліку.
Активи і зобов’язання банку мають бути оцінені та відображені в обліку таким чином, щоб не переносити наявні ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу установи на подальші звітні періоди.
Зміни положень облікової політики протягом звітного року та причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку.

4. Характеристика обліково-операційної роботи в банку

Сукупність процесів оформлення і здійснення розрахунково-грошових операцій, їх обліку і контролю протягом операцій дня та після його закінчення становить обліково-операційну роботу банку.
Організація обліково-операційної роботи повинна забезпечити
1.                 Дотримання принципів бухгалтерського обліку.
2.                 Єдину методологічну основу обліку.
3.                 Взаємозв’язок даних синтетичного і аналітичного обліку.
4.                 Хронологічне і систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
5.                 Накопичення і систематизування даних обліку в розрізі показників необхідних для управління банком, а також складання звітності.
Для обмеження ризику під час виконання банківських операцій необхідно визначити такі процедури з організації обліково-операційної роботи банку.
       розподіл обов’язків і повноважень щодо здійснення операцій;
       виконання операцій;
       кількість операцій.
У процесі здійснення обліково-операційної роботи необхідне дотримання вимог:
1.           Усі розрахунково-касові, індивідуальні документи, що надійшли в операційний час відображення в бухгалтерському обліку того ж дня, документи, що надійшли після операційного часу підлягають записам за рахунками клієнтів наступним днем, це має бути передбачено угодами на обслуговування клієнтів.
2.           Приймання і контроль документів, обслуговування клієнтів, введення інформації в персональний комп’ютер, а також перевірка вихідних форм, формування архівних папок документів здійснюють протягом операційного дня безпосередньо відповідальні виконавці.
3.           Клієнт може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів. Спосіб подолання клієнтами документів до банку передбачається угодою на розрахунково-касове обслуговування.
4.           У позаопераційній час документи можна здавати до банку відповідальному виконавцеві або через спеціальні пристрої, звідки документи виймаються раз на годину. Якщо документи з будь-якої причини не можуть бути прийняті до виконання, клієнта негайно про це повідомляють.
5.           Оплату всіх розрахунково-грошових документів з поточних рахунків клієнтів проводяться лише в межах коштів наявних на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності або недостатніх коштів на вказаних рахунках.
6.           Документи, підготовлені для передавання системи електронних платежів формується у порядку їх надходження. Передавання інформації, що міститься в документах системою електронних платежів здійснюється рівномірно протягом усього операційного дня, завершення її за 2-3 год. до кінця робочого дня.

5. Побудова та функції обліково-операційного апарату

Працівників установи банку, які здійснили оформлення і контроль грошово-розрахункових документів та забезпечується відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку прийнято називати л обліково-операційним апаратом банку.
На обліково-операційних працівників покладається виконання функції:
1.           Централізоване становлення та підтримка єдиних правил ведення бухгалтерського обліку банківських операцій і розроблення правил для операції, які планується здійснити на підставі нормативних актів НБУ.
2.           Ведення регістрів бухгалтерського обліку відповідно до основних вимог НБУ та облікова політика банку.
3.           Ведення та підтримка внутрішнього плану рахунків складеного на підставі плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.
4.           Своєчасне підготування, перевірка і надання внутрішньої і зовнішньої фінансової звітності.
5.           Встановлення централізованого бухгалтерського контролю за застосуванням правил облікової політики в різних підрозділах банку та достовірності фінансової звітності.
Обліково-операційний апарат в установі банку очолює головних бухгалтер, який підпорядкованих безпосередньому керівникові установи банку.
Функції головного бухгалтера
1.           Забезпечує відповідність операцій, що їх здійснює банк законодавству України та вказівкам НБУ.
2.           Несе відповідальність за формування облікової політики, організацію та ведення бухгалтерського обліку, своєчасне надання повної та достовірної фінансової звітності.
3.           Здійснює контроль за рухом майна і виконанням зобов’язань, без підпису головному бухгалтера або уповноважених осіб грошово-розрахункових документів фінансування та кредитування зобов’язань вважається недійсними і їх не повинні приймати до виконання.
4.           Забезпечує відображення за рахунками бухгалтерського обліку всіх операцій, що їх здійснює банк, контроль за ними.
5.           Надає керівництву банку оперативну інформацію, складає і подає в установлені терміни фінансову звітність, здійснює економічний аналіз діяльності банку для виявлення і мобілізації внутрішніх банківських резервів.
6.           Відповідає за правильне нарахування податків, зборів, інших зобов’язань платежів, які передбачені законодавством України.



№ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ УКРАЇНИ
План
1.                 Принципи бухгалтерського обліку в банках.
2.                 План рахунків бухгалтерського обліку в банках.
                        Поняття про банківський рахунок.
                        Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках.
                        Сутність і структура плану рахунків.
                        Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України за класами.
3.                 Аналітичний і синтетичний облік у банках.
4.                 Формування номеру аналітичного рахунка.


1. Принципи бухгалтерського обліку в банках

Принципи бухгалтерського обліку:
1)                автономність;
2)                безперервності діяльності;
3)                нарахування та відповідності доходів і витрат;
4)                єдиного грошового вимірника;
5)                обачності;
6)                превалювання змісту над формою;
7)                історичної (фактичної) собівартості;
8)                періодичності;
9)                послідовності.

2. План рахунків бухгалтерського обліку в банках

2.1. Рахунок бухгалтерського обліку – основна одиниця, яка реєструє, накопичує та зберігає інформацію необхідну для ухвалення управлінських рішень. Це двостороння таблиця:  ліва частина - Дт, права – Кт.

2.2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках
1.                 За місцем їх відображення в балансі:
                   балансові;
                   позабалансові.
За балансовими рахунками відображається стан засобів і джерела їх утворення.
Позабалансові рахунки використання для обліку операцій не відображених в балансі. Використовують подвійний запис.
Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису.
2.                 За економічним змістом:
                   активні;
                   пасивні;
                   активно-пасивні.
3.                 За призначенням і стороною:
                   основні;
                   регулюючі.

Основні рахунки призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення.
Для регулювання оцінки господарських засобів і джерел їх утворення, відображення за основними рахунками використовують регулюючі рахунки.
Регулюючі рахунки:
                   контрактивні (амортизація);
                   контрпасивні.
Контрактивні рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, тому самі є пасивними. За їхнім Кт відображають збільшення сум, які підлягають вирахуванню з залишку основного активного рахунку, а за ДТ – зменшення цих сум. Сальдо такого рахунку показує остаточну суму, які підлягає вирахуванню із залишку основного активного рахунку.
До контрактивних рахунків належать:
       знос основних засобів;
       знос інших нематеріальних активів;
       резерв від знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції.
Контрпасивні рахунки призначені для регулювання основних пасивів рахунків, тому самі є активними. Вони слугують для регулювання оцінки джерел коштів, що обліковується за основними пасивними рахунками. За Дт відображається збільшення сум, що підлягають вирахуванню із сальдо основного пасивного рахунку, за КТ – зменшення таких сум. Дебетове сальдо контрпасивного рахунку показує остаточну суму, на яку повинна бути зменшена оцінка об’єкта обліку, відображеного за основним пасивним рахунком.
До контрпасивних рахунків належать:
                   не амортизаційний дисконт за цінними паперами власного боргу емітованим банком;
                   неамортизаційний дисконт за кредиторами отриманими від міжнародних та інших фінансових організацій.

2.3. План рахунків банківських установ – систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій.
Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України можна переділити на 3 логічні частини:
                   балансова;
                   частина доходів і витрат;
                   позабалансові.
Балансова частина містить перші 5 класів Плану рахунку. На основі цих класів складається балансова звітність банку.
Частина доходів і витрат об’єднує класи доходів і витрат на їх підставі складання Звіту про фінансові результати діяльності банку.
Позабалансова частина містить позабалансові рахунки. У цій частині ведеться обліку позабалансових вимог і зобов’язань банку, списаної заборгованості, активів клієнтів на зберіганні, інших засобів, цінностей, документів.
План рахунків побудовано за ієрархічним принципом.
1-ша цифра визначає клас рахунку;
1, 2 – розділ,
1, 2, 3 – група,
1, 2, 3, 4 – номер рахунку.

2.4. Клас 1. Обліковуються казначейські та міжбанківські операції комерційних банків.
До казначейських інструментів належать:
                   готівкові кошти;
                   банківські метали;
                   ____, що їх рефінансує НБУ;
                   кошти НБУ в комерційному банку;
                   кошти комерційного банку в НБУ.
До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками:
                   кореспондентські рахунки;
                   депозити;
                   кредити;
                   фінансовий лізинг.
Клас 2. Рахунки використовують для обліку операцій з клієнтами: СРД, органи загального державного управління, фізичні особи.
За такими рахунками обліковуються кошти на поточних рахунках, кредити, депозити, кошти на транзитних рахунках, дебіторська і кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами.
Клас 3. Обліковуються операції з цінними паперами та з іншими активами і зобов’язаннями банку.
Клас 4. Зосереджено групи рахунків, на яких обліковуються довготермінові вкладення баку в асоційовані і дочірні підприємства, в нематеріальні активи, основні засоби.
Клас 5. Служить для обліку класу банку.
Клас 6 і 7. Обліковуються доходи і витрати відповідно.
Клас 8. Відкриваються рахунки Ю. (складає самостійно).
Клас 9. Обліковуються вимоги, зобов’язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризикові. Обліковуються документи і цінності, розрахунки за операціями з приватизації.

3. Аналітичний і синтетичний облік у банках

Регістри синтетичного і аналітичного обліку – носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, що містять узагальнену облікову інформацію аналітичних і синтетичних рівнів.
Банки самостійно розробляють і затверджують форми регістрів обліку з урахуванням того, що регістри обліку з урахуванням того, що регістри повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвище, ім’я, по батькові і підписи.
Регістри:
                   оборотно-сальдовий баланс;
                   сальдовий баланс;
                   перевірочні відомості;
                   касові журнали.

4. Формування номеру аналітичного рахунка

Перші 4 цифри дає НБУ, 5-та – ключовий знак, 6-14 – аналітичні рахунки.



3. ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

План
1.                 Система рахунків для обліку капіталу банку.
2.                 Облік операцій з формування статутного капіталу банку.
3.                 Склад і оцінка капіталу банку.

3. Склад і оцінка капіталу банку

Формування статутного капіталу банку здійснюється згідно із ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р.
Капітал є залишковою вартістю активів банку після вирахування всіх його зобов’язань.
Статутний капітал – сплачений в зареєстрований підписний капітал банку.
Банки в Україні створюються у формі АТ, ТОВ або кооперативних банків.
Статутний капітал банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників в банку в грошовій формі.
Статутний капітал державного банку на 100% належить державі.
Державний банк створюється зі рішенням КМУ. При цьому витрати на формування статутного капіталу передбачаються в Законі «Про державний банк України» на відповідний рік.
Відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та Інструкції про порядок регулювання банків в Україні. Капітал банку складається з основного і додаткового.
Основний капітал (капітал 1-го рівня) містить фактично сплачений, зареєстрований статутний капітал; розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку; дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із Законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій; прибуток минулих років; прибуток минулих років, що очікує затвердження.
До додаткового капіталу банку належать резерви під стандартну заборгованість інших банків; резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків; результат переоцінювання основних засобів, прибуток поточного року.
Статутний капітал банку формування через випуск і продаж акцій його учасника.
У процесі діяльності банку статутний капітал може зменшуватися за умови зменшення кількості його учасників. Як збільшення, так і зменшення статутного капіталу відбувається лише за рішенням загальних зборів учасників з обов’язковою наступною реєстрацією змін у НБУ та в комісії з цінних паперів і фондового ринку при КМУ.

1. Система рахунків для обліку капіталу банку

Облік капіталу ґрунтується на концепції джерела.
Кожне джерело капіталу відображається в обліку окремо.
За таким підходом у 5 класі рахунку вирізняються 3 розділи рахунків:
50 «Статутний капітал та інші фонди банку»
51 «Результати переоцінки»
59 «Результати поточного року»
Рахунки 5 класу можуть кореспондувати з рахунками дебіторської і кредиторської заборгованості, окремими рахунками 3 класу і рахунками готівкових коштів або кореспондентськими рахунками лише у разі сплати дивідендів і отримання внесків від акціонерів. У всіх інших випадках рахунки 5 класу кореспондують між собою.
Зареєстрований статутний капітал обліковуються на пасивних балансових рахунках групи 500.
До рахунку 5000 відкриваються субрахунки
5000/1 для обліку привілейованих акцій
5000/2 для обліку простих акцій
Аналітичний облік ведеться в розрізі акціонерів банку в поіменному реєстрі.
Для обліку операцій пов’язаних з рухом коштів із формування статутного капіталу використовується такі рахунки: 3630, 3631, 5001, 5002, 5003, 5010, 5020, 5021, 5022, 5030, 5031, 5040, 5041, 510, 59, 6202.

2. Облік операцій з формування статутного капіталу банку

Для формування статутного капіталу банку за місцем його створення в регіональному управлінні БНУ відкривається тимчасовий рахунок для внесків засновників.
Внески акціонерів за незареєстрованим статутним капіталом обліковується на рахунку 3630.
Після перерахування акумульованих коштів із тимчасового рахунку на користувацький рахунок отримані внески за статутним капіталом:
Дт1200… Кт 3630
            2600

Пр. Облік внесення коштів за оголошеним і незареєстрованим капіталом у розмірі 120000 грн., який реєструється у процесі надходження внесків.
1. На часткове внесення грошей:
Дт 1200… Кт 3630 – 40000
2. На суму несплаченого статутного капіталу:
Дт 5001… Кт 5000 – 80000
3. На суму сплаченого статутного капіталу:
Дт 3630… Кт 5000 - 40000
4. Отримано кошти після реєстрації банку:
Дт 1200… Кт 5001 - 80000

Операції з реалізації акцій за вартістю вищою номіналу в обліку:
1. на оголошення та реєстрацію статутного капіталу на суму 120000 за номінальною вартістю:
Дт 5001… Кт 5000 – 120000
2. На розміщення акцій на 125000 грн.:
Дт 1200… Кт 5001 – 120000
5010 - 5000



4. Поточні рахунки. інструменти розрахунків та облік операцій за безготівковими розрахунками

План
1. Відкриття і ведення банками рахунків клієнтів у національній валюті.
2. Принципи організації безготівкових розрахунків.
3. Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями.
4. Облік операцій при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями.
5. Розрахунки платіжними вимогами у разі здійснення примусового списання коштів, облік і контроль цих операцій.
6. Облік і контроль операцій при розрахунках чеками.
7. Облік операцій при розрахунках акредитивами.
8. Організація документообігу та обліку розрахункових операцій у разі використання в розрахунках системи «клієнт-банк».

1. Відкриття і ведення банками рахунків клієнтів у національній валюті.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, які проводить банк шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок одержувача.

Підприємства можуть застосовувати при здійсненні розрахункових операцій інструменти у формі:
-         платіжні доручення;
-         платіжні вимоги-доручення;
-         розрахункові чеки;
-         акредитиви;
-         платіжні вимоги.
Комерційні банки відкривають та обслуговують у національній валюті рахунки таких типів:
1. Поточні (для розрахунків між собою).
2. Депозитні (для %).
3. Поточні бюджетні рахунки (відкривають бюджетні організації, якщо йде фінансування з бюджету).
Порядок відкриття рахунків у національній і іноземній валюті регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджено Постановою правління НБУ від 12.11.03 № 492.
Документи для відкриття рахунку підприємству:
1.Заява на відкриття поточного рахунка, підписана керівником і головним бухгалтером.
2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органах державної виконавчої влади або інших органах, уповноважених здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально.
3. Копія статуту, засвідчена нотаріально.
4. Копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.
5. Картка зі зразками підписів осіб, якими відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпорядження рахунком та візувати розрахункові документи, зразком печатки.
6. Копія документів реєстрацію в органах ПФУ і ФСС, органах статистики.
7. Паспорта керівника і головного бухгалтера підприємства та їх ідентифікаційні коди.
НБУ встановив окремий порядок відкриття і ведення рахунків у національній валюті іноземними організаціями і установами.
Комерційні банки можуть відкривати таким клієнтам рахунки тупу Н і типу П.
Однією з головних умов відкриття цих рахунків є наявність індивідуальної ліцензії територіального управління НБУ на відкриття рахунка того чи іншого типу.
Рахунок типу Н відкривається:
-         іноземним дипломатам;
-         консульським, торговельним, іншим офіційним представництвам;
-         міжнародним організаціям, їхнім філіям, що користуються дипломатичними привілеями;
-         представництвам іноземних банків;
-         представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні та не проводять підприємницьку діяльність на українській території.
Рахунок типу П відкривається: постійним представництвам іноземних компаній, фірмі міжнародних організацій створеним у будь-якій організованій формі без статуту юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється ПД нерезидента на території України.
Кожному суб’єкту господарської діяльності у рамках рахунку 4-го порядку відкривається рахунок 2600.
Для небанківських фінансових установ відкривається рахунок 2650.
Для бюджетних установ відкривається поточний бюджетний рахунок 2520, 2543, 2544, 2545.
Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними картками депонуються на рахунок 2605, 2625.
Поточні рахунки закриваються в установах банку на підставі:
1. Заяви власника.
2. Рішення органу, на якого законом покладені функції щодо ліквідації та реорганізації підприємства.
3. Відповідного рішення суду про ліквідацію підприємства.
4. На підставі рішення уповноваженого державного органу про скасування державного реєстру юридичної особи або державного реєстру суб’єкта ПД – фізичної особи.
5. На інших підставах передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку і власником рахунку.
У разі закриття рахунка згідно із законодавчими актами України та нормативними актами НБУ сума з недіючого поточного рахунка перераховується на рахунок 2903.

2. Принципи організації безготівкових розрахунків.

Організація безготівкових розрахунків підпорядковується ______:
1. Кошти СГД повинні зберігатися на поточних рахунках у банках України.
2. СГД самостійно обирають банк для обслуговування за власним бажанням і за згодою цього банку.
3. Кошти з поточних рахунків контрагентів списуються за дорученням їх власників або за розпорядженнями стягувачів у разі здійснення примусового списання коштів.
4. Розрахункові документи приймаються банком до виконання лише в межах наявних коштів на поточних рахунках контрагентів або якщо договором між банком і платником передбачено їх приймання і виконання у разі відсутності або недостатності коштів на цих рахунках.
5. Якщо коштів на кореспондентському рахунку банку недостатньо для виконання доручень клієнта, банк приймає всі подані розрахункові документи і обліковує їх на позабалансовому рахунку 9804.
6. Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі чинних законодавчих і нормативних актів, відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових касових розрахунків.
7. Клієнти банку для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти та зазначають їх під час укладання господарських договорів.


№3.
1.Викуп акцій:
Для обліку руху викуплених акцій в акціонерів у ПР передбачено активний рахунок 5002.
Здійснюючи ці операції складаються бухгалтерські проведення:
Дт 5002…   Кт 1200 – 9000
Дт 5000…   Кт 5000
2. Перепродаж акцій:
У випадку вищої ціни різниця відноситься на рахунок 5010, а у разі нижчої ціни – на зменшення залишку попередньої суми, яка раніше накопичувалася на вказаному рахунку.
Якщо ж різниці немає, або вона недостатня, то втрата від продажу за ціною нижчою номіналу відноситься на дебет рахунку 5050.

Пр. Перепродаж акцій за номіналом вартістю 9000 грн.
1. Надходження грошових коштів:
Дт 1001,… Кт 5002 – 9000
1200
2. Одночасно відображаються зміни в статутному капіталі:
Дт 5000… Кт 5000
Дт 5000 «Зареєстрування статутного капіталу». Субрахунка «Акції, що знаходяться у власності банку».
Кт 5000 «Зареєстрований статутний капітал».

Перепродаж за ціною вищою за номінал
1. Надходження грошових коштів:
Дт 1200… Кт 5002 – 9000
Дт 1200… Кт 5010 – 500
2. Зміни в капіталі:
Дт 5000 … Кт 5000 – 9000

Перепродаж за ціною нижчою номіналу
1. Надходження грошей:
Дт 1200… Кт 5002 - 8500
Дт 6203… Кт 5002 – 500
2. Зміни в капіталі:
Дт 5000… Кт 5000 – 9000

3. Анулювання викуплених акцій:
Дт 5000 «Зареєстрований капітал банку» - Субрахунок «акції, що знаходяться у власності банку»
Кт 5002

4. Нарахування дивідендів акціонерам за акціями банку:
1. На суму нарахування дивідендів:
Дт 5040… Кт 3631
Субрахунок «Оголошені дивіденди»
2. Виплата нарахованих дивідендів:
Дт 3631… Кт 1001,
                               1200

5. Індексація акцій:
Дт 5020… Кт 5000

6. Відображення _________ на випуск і розповсюдження акцій власної емісії:
Дт 7103 … Кт 1001,
1200

№4.
3. Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями.

Платіжне доручення – документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує на перерахування певної суми коштів зі свого рахунку.
1. Якщо клієнти обслуговуються в одному банку:
Дт 2600 … Кт 2600

4. Облік операцій при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями.

Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника про сплату певної суми грошових коштів через банк.
1. Який здійснюється банком платника:
Дт 2600 … Кт 1200
2. Здійснюється банком постачальника:
Дт 1200… Кт 2600

5. Розрахунки платіжними вимогами у разі здійснення примусового списання коштів, облік і контроль цих операцій.

Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить письмову вимогу стягувача до банку, що обслуговує платника, перерахувати без погодження з останнім певну суму коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Стягувачами можуть бути:
-         податкові органи;
-         державні виконавці;
-         підприємства, що здійснюють примусове списання коштів  на підставі визнаних претензій.
Дт 2600, … Кт 1200
2602,
2610

6. Облік і контроль операцій при розрахунках чеками.

Розрахунковий чек – документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
1. Згідно із заявою клієнта банк депонує зазначену суму на спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:
Дт 2600 … Кт 2602 (аналітичний рахунок «Розрахунки чеками на суму ліміту чекової книжки»).
Дт 2600 … Кт 6110 (сума комісійної винагороди).
Одночасно списується з поза балансу бланк виданої чекової книжки:
Дт 991… Кт 9821.
2. За інкасового варіанта розрахунків чеками банк чекодержателя для контролю за оплатою чеків оприбутковує їх на позабалансовому рахунку 9831.
3. У разі надходження розрахункових чеків від іногородніх чекодержателів у банк-емітент до моменту здійснення їх перевірки вони обліковуються на позабалансових рахунках:
Дт 9830 … Кт 991 (95-98)
4. Після прийняття банком-емітентом рішення про здійснення оплати розрахункових чеків:
Дт 991 (95-98) … Кт 9830
Одночасно
Дт 2602 … Кт 1200
5. У випадку, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку:
Дт 2602 … Кт 2600
6. Якщо клієнт припиняє подальші розрахунки чеками за наявності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки за його дорученням залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти:
Дт 2602 … Кт 2600


5. облік кредитних операцій

План
1. Сутність кредитних операцій.
2. Характеристика балансових рахунків кредитних операцій.
3. Організація обліку погашення кредиту та процентів за користування кредитом.
4. Форми забезпечення повернення кредиту.
5. Облік окремих кредитних операцій.
6. Облік формування і використання резервів списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України.
7. Контроль за використанням і погашенням кредиту.

1. Сутність кредитних операцій.

Згідно з ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банки можуть надавати такі види кредитів:
1) кредити юридичним і фізичним особам у національній та іноземній валюті;
2) міжбанківські кредити.
Кредитом називається будь-яка угода між банком і контрагентом, згідно з якою банк за винагороду надає кошти у розпорядження контрагента на умовах строковості та повернення.

2. Характеристика балансових рахунків кредитних операцій.

На рахунках 1 класу враховуються кредити, які:
1) одержані від НБУ;
2) кредити, які надані іншим банкам;
3) кредити, одержані від інших банків.
На рахунку групи 131 обліковуються короткострокові кредити, отримані від НБУ.
На рахунку 132 групи обліковуються довгострокові кредити отримані від НБУ.
На рахунку групи 152 обліковуються кредити надані іншим банкам.
Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані іншим банкам, обліковуються в групі 158.
На рахунках групи 159 обліковується сума сформованих резервів під заборгованість інших банків.
На рахунках групи 162 обліковуються кредити отримані від інших банків.
У 2 класі рахунків обліковуються:
- кредити, що надані СГД;
- кредити, що надані органам загального державного управління;
- кредити, які надані фізичним особам.
Дивіденди від наданих кредитів обліковуються на рахунках 6 класу ПР від 600-604 гр.
Усі види забезпечення кредитних ризиків банку обліковуються на позабалансових рахунках:
901, 902, 903, 909, 910, 911, 912, 950, 951.

3. Організація обліку погашення кредиту та процентів за користування кредитом.

1. Видача кредиту:
а) юридичним особам перерахуванням коштів на поточний рахунок СГД:
Дт 2040 … Кт 2600
2050       1200
2062       2602
2070
2071
б) фізичним особам:
Дт 2202 … Кт 2602
2210
2211
в) короткострокового кредиту іноземному банку:
Дт 1521 … Кт 1200
1523
Оприбуткування договору поручительства або страхування:
Дт 9891 … Кт 9910
При оприбуткуванні договору застави:
1) якщо застава залишається у заставника:
Дт 9900 … Кт 9500
2) Якщо застава залишається у банку на зберігання, застава оприбутковується:
Дт 9901 … Кт 9501

2. Винесення кредиту на прострочену заборгованість:
а) за кредитом, що наданий іншому комерційному банку:
Дт 1527 … Кт 1523
б) за кредитом, що наданий СГД:
- за внутрішніми торгівельними операціями:
Дт 2047 … Кт 2040
- за експортно-імпортні операції:
Дт 2057 … Кт 2050
- у поточну діяльність:
Дт 2067 … Кт 2062
- в інвестиційну діяльність:
Дт 2077 … Кт 2070, 2071
в) за кредитом, що наданий органом загального державного управління:
Дт 2107 … Кт 2100
г) за кредитом, що наданий місцевим органам державного управління:
Дт 2117 … Кт 2110
д) за кредитом, що наданий фізичним особам:
- на поточні потреби:
Дт 2207 … Кт 2202
- в інвестиційну діяльність:
Дт 2217 … Кт 2210, 2211.

3. Визнання заборгованості за кредитами сумнівною:
а) за внутрішніми торгівельними операціями:
Дт 2094 … Кт 2047
б) за експортно-імпортні операції:
Дт 2095 … Кт 2057
в) у поточну діяльність:
Дт 2097 … Кт 2067
г) в інвестиційну діяльність:
Дт 2097 … Кт 2077

4. Погашення кредиту:
а) іншому комерційному банку:
Дт 1200 … Кт 1521, 1523, 1527
б) СГД:
- за внутрішніми торгівельними операціями:
Дт 2600 … Кт 2047, 2040
- за експортно-імпортні операції:
Дт 2600 … Кт 2057, 2050
- у поточну діяльність:
Дт 2600 … Кт 2067, 2061
- в інвестиційну діяльність:
Дт 2600 … Кт 2077, 2070, 2071
б) фізичним особам:
Дт 2620 … Кт 2207, 2202, 2217, 2210, 2211

5. Нарахування дивідендів та формування прострочених нарахованих дивідендів за кредитами:
Для обліку нарахованих процентів використовуються балансові рахунки 2 класу. На рахунках 2048, 2058 обліковуються нараховані дивіденди за кредитами об’єкта господарської діяльності за внутрішніми та експортно-імпортними торгівельними операціями.
На рахунках 2068, 2078, 2108, 2118 обліковуються дивіденди за кредитами, наданими юридичним особам та органам державного управління.
На рахунках 2208, 2218 обліковуються дивіденди за кредитами наданими фізичним особам.
У разі прострочення оплати нарахованих процентів дивідендів вони відносяться відповідно на рахунки прострочених дивідендів. 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219.
Списані з балансу несплачені в строк процентів за кредитами банків та клієнтів обліковуються на позабалансових рахунках 9600, 9601.
Бухгалтерські проведення з нарахування  та погашення процентів за користування кредитами:
1. Нарахування процентів за користування кредитами:
Дт 2048, 2058,  …                                                     Кт 6024, 6025, 6027,
2068, 2078, 2018, 2208, 221                                       6030, 6031, 6042, 6043
2. Віднесення нарахованих процентів до розряду прострочених:
Дт 2049, 2059, 2069,   …                                     Кт 2048, 2058, 2068,
2079, 2109, 2119, 2209, 2219                               2078, 2118, 2208, 221
3. У разі визнання заборгованості за нарахованими процентами сумнівною:
Дт 6024, 6025, 6027,   …                                     Кт 2049, 2059, 2069,
6030, 6031, 6042, 6043                                        2109, 2119, 2209, 2219

4. Форми забезпечення повернення кредиту.

Застава – спосіб забезпечення повернення кредиту, коли банк-кредитор у разі невиконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредитів і сплати процентів за ним має право задовольнити свої вимоги з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами згідно з законодавством України.
При укладанні угоди про заставу необхідно керуватися ЗУ «Про заставу» та методичними рекомендаціями НБУ щодо застосування комерційними банками ЗУ «Про заставу».
Облік забезпечення наданого кредиту здійснюється на позабалансових рахунках 9500, 9501, 9510, 9900.
Порука (гарантія), страхові поліси, отримані як забезпечення кредитної операції обліковуються на позабалансових рахунках.
Дт «Контррахунок позабалансу» … Кт 901, 903
Страхування.

5. Облік окремих кредитних операцій.

Комерційні банки використовують таку форму взаємовідносин з клієнтом як відкриття рахунка овердрафт.
Цей рахунок допускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх залишком на рахунку, що свідчить про залучення в оборот кредиту.
За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця заборгованість щодня обліковується за дебетом поточного рахунка.
У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих дивідендів: 1529, 2069.
Дт 1529, 2069… Кт 1528, 2008
Якщо прострочено погашення основної суми боргу за овердрафту, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.
У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
Операція зворотнього РЕПО обліковується відповідно до операції надання кредиту під заставу цінних паперів (ЦП) на балансовому рахунку 2010.
ЦП, що придбані за операцією зворотнього РЕПО не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.
Дт «Контррахунок позабалансу» … Кт 9500
Кошти за ЦП у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:
ДТ 1522 … Кт «Контррахунок або поточний рахунок клієнта»
У день зворотнього продажу ЦП їх вартість списується з поза балансу:
Дт 9500 … Кт «Контррахунок позабалансу»
Факторингові операції
Факторинг – кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.
Після укладання угоди про факторинг банк визнає за позабалансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред’явлені за цією угодою, тобто суму, яку банк зобов’язаний сплатити своєму клієнтові.
Дт «Зобов’язання з кредитування» … Кт «Контррахунок позабалансу»
Якщо загальна сума заздалегідь невідома за позабалансом визнається ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.
Дт 9800 … Кт «Контррахунок позабалансу»
Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської заборгованості банк:
Дт 2030 … Кт «Поточний рахунок клієнта»,
«Кореспондентський рахунок банку»
Одночасно сплачено клієнту сума відображається відповідним записом за позабалансом як зменшення зобов’язань банку перед клієнтом:
Дт «Контррахунок позабалансу» … Кт «Зобов’язання з кредитування надані на суму, що сплачена клієнту»
Оголошено і зареєстровано статутний капітал 100000 грн.
Дт 5001 … Кт 5000 – 100000
Реалізовано акції на суму 120000 грн.
Дт 1200 … Кт 5001 – 100000
Дт 1200 … Кт 5010 – 20000
Внесено грошові кошти на транзитний рахунок в НБУ власниками банку за оголошеним, але незареєстрованим статутним капіталом 60000 грн. Оголошений статутний капітал у розмірі 10000 грн. зареєстровано. Власники повністю наповнили статутний фонд.
Дт 1200 … Кт 2630 – 60000
Дт 5001 … Кт 5000 – 40000
Дт 3630 … Кт 5000 – 60000
Дт 1200 … Кт 5001 – 40000
Викуплено акцій в акціонерів 20000 грн.
Дт 5002 … Кт 1200 – 20000
Дт 5000 … Кт 5000 – 20000
Акції перепродано за номіналом 20000 грн.
Дт 1200 … Кт 5002 – 20000
Дт 5000 … Кт 5000 – 20000
Акції продано за ринковою вартістю 25000 грн.
Дт 1200 … Кт 5002 – 20000
Дт 1200 … Кт 5010 – 5000
Дт 5000 … Кт 5000 – 20000
Акції перепродано за нижчою ціною 15000 грн.
Дт 1200 … Кт 5002 – 15000
Дт 6203 … Кт 5002 – 5000
Дт 5000 … Кт 5000 – 20000
Анулювання викуплених акцій 20000 грн.
Дт 5000 … Кт 5002 – 20000
Нарахування дивідендів акціонерам 10000 грн.
Дт 5040 … Кт 3631 – 10000
Дт 3631 … Кт 1200 – 10000
1001

6. облік готівкових коштів у банку

План
1. Організація касової роботи в комерційних банках України.
2. Документація, документообіг та облік прибуткових касових операцій.
3. Документообіг і контроль видаткових касових операцій.
4. Порядок здійснення операцій вечірніми касами.
5. Інкасація грошового виторгу інкасаторами банків, облік і контроль цих операцій.
6. Облік підкріплення операційних кас комерційних банків.
7. Ревізія каси, відображення в обліку результатів ревізії.

6. Облік підкріплення операційних кас комерційних банків.

Для поповнення залишку готівки операційної каси комерційні банки можуть купувати грошову готівку в установах НБУ, інших комерційних банках за відповідну плату.
Підкріплення операційної каси установи комерційного банку проводиться з оборотної каси територіального управління НБУ з одночасним списанням відповідних сум із кореспондентського рахунку банку.
Одночасно сплачується комісійна винагорода територіальному управлінню НБУ за продаж готівки.
У комерційному банку виконуються:
1. Проведення розрахунків за готівку:
Дт 1811 … Кт 1200
2. Сплата комісійної винагороди НБУ за готівку:
Дт 7100 … Кт 1200
3. Одержання готівки комерційним банком:
Дт 1001 … Кт 1811
Установи банків, які мають надлишок готівки, а також зношені гроші, здають їх до оборотної каси територіальн67ого управління із зарахуванням цих сум на кореспондентський рахунок відповідної установи банку.
У комерційному банку:
1. Здавання готівки до оборотної каси територіального управління НБУ:
Дт 1007 … Кт 1001
2. Одержання повідомлення з територіального управління НБУ про зарахування готівки на кореспондентський рахунок банку:
Дт 1200 … Кт 1007
Установи банків, що мають надлишки готівки можуть також передавати її іншим банкам, які мають потребу в підкріпленнях за погодженими із територіальними управліннями НБУ:
У банку, який купує готівку:
1. Проведення розрахунків за готівку:
Дт 1811 … Кт 1200
2. Сплата комісійної винагороди:
Дт 7100 … Кт 1200
3. Одержання готівки комерційним банком:
Дт 1001 … Кт 1811
У комерційному банку, що продає готівку:
1. Зарахування готівки на кореспондентський рахунок:
Дт 1200 … Кт 1911
2. Одержання комісійних дивідендів за продану готівку:
Дт 1200 … Кт 6100
3. Проведення готівки з каси комерційного банку:
Дт 1911 … Кт 1001
Відділення банків, які не мають самостійного балансу можуть із дозволу банку, на балансі якого вони обліковуються, передавати готівку філіями і відділеннями.
У разі підкріплення підвідомчих філій готівкою з операційної каси комерційного банку:
1. Проведення розрахунків за готівку:
Дт 3901 … Кт 1911
2. Передавання готівки з каси комерційного банку філії:
Дт 1911 … Кт 1001
У підвідомчій філії, яка одержує підкріплення операційної каси комерційного банку:
1. Проведення розрахунків за готівку:
Дт 1811 … Кт 3900
2. Одержання готівки касою комерційного банку:
Дт 1001 … Кт 1811


облік операцій з Цінними паперами

План
1. Поняття, класифікація цінних паперів, операції з ними.
2. Облік операцій з цінними паперами
2.1. Особливості відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку.
2.2. Облік вкладень банку в цінні папери.
2.3. Облік цінних паперів емітованих банком.
2.4. Нарахування дивідендів (_) за операціями з цінних паперів.

1. Поняття, класифікація цінних паперів, операції з ними.

Відповідно до ЗУ «Про цінні папери» цінні папери – грошові документи, які:
-         засвідчують право володіння або відносини позики;
-         визначають взаємовідносини між собою;
-         передбачають виплату дивіденду у вигляді дивідендів або процентів;
-         передбачають можливість передання грошових та інших прав, пов’язаних з володінням цими документами іншим особам.
Відповідно до ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу» в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:
-         акції;
-         облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
-         облігації місцевих позик;
-         облігації ______;
-         казначейські зобов’язання;
-         ощадні сертифікати;
-         інвестиційні сертифікати;
-         векселі;
-         приватизаційні папери.
В обігу також можуть перебувати похідні цінних паперів (форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони, тобто документи, які засвідчують наявність у їх власників певних соціальних прав щодо цінних паперів) та цінних паперів іноземних інвесторів, які допущені до обліку на території України.
Цінні папери можуть бути іменними і на пред’явника.
За формою випуску цінних паперів:
-         цінні папери у паперовій формі;
-         цінні папери у вигляді електронних носіїв.
За видами сплати дивіденду ЦП:
-         ЦП з визначеним прибутком, тобто ті, які дають процентний дивіденд;
-         ЦП з невизначеним прибутком (акції та папери, які засвідчують право на паї).
Основною метою інвестицій банку у цінні папери є збереження існуючих вільних коштів від знецінення, одержання прибутку, а також створен6ня диверсифікованого портфеля цінних паперів, який може забезпечити зменшення ризику неповернення коштів інвестором.
Крім інвесторів учасниками ринку цінних паперів є емітенти та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.
Згідно з ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів» професійна діяльність на ринку цінних паперів здійснюється виключно на підставі спеціальних дозволів (ліцензій). Тому за наявності відповідної ліцензії банки можуть здійснювати такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів:
-         торгівля цінними паперами;
-         депозитарна діяльність;
-         діяльність з управління цінними паперами;
-         діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

2.1. Особливості відображення операцій з цінними паперами в плані рахунків комерційного банку.

В розділі 3 «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання» міститься близько 40 рахунків з обліку операцій з цінними паперами.
Крім того 1 клас введено близько 20 рахунків для відокремленого обліку операцій з цінними паперами, що рефінансуються НБУ та емітовані цим банком.
У 2 класі введено 5 рахунків для обліку операцій з урахуванням векселів, 4 рахунки для обліку операцій РЕПО.
Банком рахунки класифікуються за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності.
Важливими особливостями відображення операцій з цінними паперами у ПР комерційному банку є:
1. Відокремлений облік цінних паперів залежно від їх інвестиційної характеристики (розподіл 31, 32).
2. Відокремлений облік цінних паперів за видами емітентів (банки, фінансові (небанківські) установи, нефінансові підприємства). Рахунки 3102, 3103, 3105.
3. Структуризація інвестицій банку в корпоративні цінні папери (групи портфельні інвестиції 320, інвестиції в асоціації компанії 410, інвестиції в дочірні компанії 420).
4. Виділення в самостійну групу операцій з цінними паперами, які рефінансуються НБУ та цінні папери, які емітовані НБУ.
5. Застосування спеціальних рахунків для відображання дисконту (премії), проценти за цінні папери (рахунки 3216, 3518).
6. Відокремлений облік процентних, торгових і комісійних дивідендів і витрат за операціями з цінними паперами (процентні рахунки 6022, група 605, група 705; комісійні рахунки 6103, 6113, 7103, 7113; торгівельні рахунки 6203, 6394, 7394).

2.2. Облік вкладень банку в цінні папери.

Цінні папери, які перебувають у банку на правах власності, або прийняті на експертизу і зберігаються у сховищі, або прийняті як застава, або прийняті чи зберігаються за дорученням клієнта, а також цінні папери, які придбані згідно з договором про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками.
Усі цінні папери, що придбані банком, обліковуються на балансі залежно від того, до якого портфелю вони відносяться:
-         портфель цінних паперів на продаж;
-         портфель цінних паперів на інвестиції;
-         портфель пайової участі (вкладення в асоціаційовані компанії);
-         портфель вкладень у договірні компанії.
Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком з метою їх подальшого продажу. Відображається за балансовими рахунками групи 310.
Вкладення банку в цінні папери відображається за первинною вартістю, що включає ринкову ціну придбаних акцій з урахуванням комісійних та інших витрат, пов’язаних з придбанням.
В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3102, 3103, 3105 ведуться особові рахунки в розрізі емітентів акцій та випусків цінних паперів.
Наприкінці кожного місяця балансова вартість портфеля акцій на продаж коригується за правилом нижчої вартості.
Спеціальний резерв відображається за балансовою групою 319.
Перевищення ринкової вартості над балансовою бухгалтерським проведенням не супроводжується.
Згідно з правилом нижчої вартості зниження вартості портфеля акцій на продаж буде відображено:
Дт 7703 … Кт 3190
Якщо в кінці наступного місяця за результатами коригування балансової і ринкової вартості акцій необхідно зменшити залишок створеного спеціального резерву:
Дт 3190 … Кт 6703
При реалізації акцій, що перебувають у портфелі банку на продаж, реалізаційний прибуток чи збиток відображається в банку-продавця за окремим аналітичним рахунком балансовий рахунок 6203.
Дохід від вкладень банку в акції на продаж отриманий у вигляді дивідендів, обліковується за рахунком 6300.
Номінальна вартість придбаних банком акцій враховується за позабалансовим рахунком 9819 в розрізі емітентів.
Довгострокові вкладення банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у статутний фонд компаній , в яких банк не має ні контрольного, ні злочинного впливу, обліковується за групою 320.
Довгострокові інвестиції відображаються за вартістю придбання, що включає ринкову ціну придбаних акцій з урахування комісійних та інших втрат.
Згідно з правилом нижчої вартості зниження вартості портфеля акцій на інвестиції :
Дт 7704 … Кт 3290
Оголошений, а надалі отриманий дивіденд від вкладень банку в акції на інвестиції у вигляді дивідендів обіковується 6300.
Довгостроковий вклад банку в асоціативні компанії відображається за групою 410 пайовим методом, який визначає пропорційну частку відображуваного у звіті прибутку компанії, в яку вкладався капітал як дивіденд інвестора. При цьому методі банк-емітент зараховує оголошений емітентом дивіденд від інвестиції.
Дт 410 … Кт 6300
Після оголошення та сплати дивіденди розглядаються як повернення частки інвестиції:
Дт «Кореспондентський рахунок» … Кт 410
Довгострокові вкладення банку в дочірні компанії обліковуються 420. Володіючи контрольним пакетом акцій, банк, як головна компанія, складає зведену консолідовану фінансову звітність (метод консолідації).
В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3202, 3203, 3205, 4102, 4103, 4109, 4202, 4203, 4209 ведуться особові рахунки в розрізі емітентів акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком.
Вкладення банку в боргові цінні папери з метою продажу.
Боргові цінні папери, які випущені центральними та місцевими органами державного управління, банками та іншими юридичними особами обліковуються за рахунком 321 та враховуються банком до дати погашення, незалежно від того, який період залишився до часу їх погашення.
В аналітичному обліку за рік 3210, 3211, 3212, 3213, 3214, 3215, 3217 ведуться особисті  рахунки в розрізі емітентів.
Боргові ціни можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом). Якщо ринкова ставка вища, ніж офіційно встановлена, то цінні папери продаються з дисконтом, і навпаки – з премією.
У разі придбання цінні папери з дисконтом:
Дт 3210                Кт 3216
номінал                         дисконт
Кт «Кореспонд. рахунок»
При придбанні цінних паперів у премію:
Дт 3210                Кт 3217
номінал                         премія
Кт «Кореспонд. рахунок»
Щомісяця протягом періоду від дати придбання до погашення цінних паперів необхідно здійснювати амортизацію дисконту і премії з віднесенням нарахованих сум на збільшення чи зменшенням відсотку дивідендів (р. 6053).

Сума амортизації дисконту збільшує відсотковий дохід (цінні папери з дисконтом), а сума амортизації премії зменшує відсотковий дивіденд (цінні папери з премії).
1.     З амортизації дисконту:
Дт 3216 ……….. Кт 6053
дисконт
2.     За амортизації премії
Дт 6053 ……….. Кт 3217
премія
Нарахування відсотків за купонними цінними паперами здійснюється щомісяця за відсотковою ставкою купона починаючи з дати їх придбання.
Плачений накопичений відсоток обліковується за р. 3218.
Боргові цінні папери, що враховуються у портфелі банку на інвентаризації, обліковується за вартістю придбання і переоцінюються наприкінці року згідно з правилам нижчої вартості, якщо відбулося зниження ринкової вартості цінних паперів.
Для відшкодування можливих втрат у разі зниження протягом року ринкової ціни інвестиції цінних паперів наприкінці року створюється резерв під їх знецінення.
Дт 7704 ……….. Кт 3290
Перевищення оціночної ринкової ціни цінних паперів над їх балансовою вартістю бухгалтерських проведень не супроводжується.
Сума зменшення резерву внаслідок збільшення вартості цінних паперів, за якими був створений резерв, обл. 6704.
Сума комісії, сплачена при придбанні боргових цінних паперів, відноситься на витрати на час їх придбання (р. 7103)
Позитивний (негативний) результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоціації і дочірні комісії, що виникає між ціною продажу та балансовою вартістю, відображається за р 6394 (7394).
Облік операції з інвестиції цінних паперів в іноземній валюті здійснюється аналогічно обліку операції з інвестицій цінних паперів в національній валюті з використанням рахунків валютної позиції.
Вкладення банків у боргові цінні папери Уряду України та місцевих органів державного управління, що рефінансується НБУ,  відображаються за р.  гр. 141, 142: 1410, 1411, 1412, 1416, 1417, 1420, 1421, 1422, 1426, 1427.
Якщо здійснюється переведення інвестицій цінних паперів у цінні папери на продаж, цінні папери переводяться на ринковою вартістю на день переведення і надалі обліковується як цінні папери на продаж.  При зменшенні їх ціни на різницю між банковою і ринковою вартістю цінні папери створюють резерв у день переведення. Отриманий прибуток від реалізації цінних паперів відображається за р. 6203, як прибуток від цінних паперів.
Якщо здійснюється переведення цінних паперів з портфеля цінних паперів на продаж до інвестиційного портфеля, операція відображається за ринковою ціною на час переведення в порядку продажу цінних паперів.
Операції з купівлі-продажу цінних паперів відображається у бухгалтерському обліку за датою операції, тобто виникнення прав або зобов’язань, незалежно від дати руху коштів за цією операцією або дати валютування (зміни прав власності на цінні папери).
Зобов’язання та вимоги за угодами з цінних паперів за датою операції обліковуються за позабалансовою групою  935, 936.

2.3. Облік цінних паперів емітованих банком.

Акція засвідчує пайову участь у статутному фонді банку.
Банкові акції можуть бути  виключно іменними. Їх обіг фіксується у реєстрах власників іменних цінних паперів.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, але  власники цих акцій не мають права брати участь в управлінні банком.
Прості акції мають право голосу. Кошти, отримані філією банку за реалізацію акції за їх номінальною вартістю, зараховується на р. 3641 і перераховується головою банку через р. 390 для формування статутного фонду.
Головний банк зараховує кошти (р. 500) на підставі отриманих від філії документів.
Банк, що випускає вексель,  засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя.
Векселі: прості, переказні.
Ощадні (депозитні) сертифікати випускаються строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк) або  до запитання, іменні і на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають.
Цінні папери власного боргу враховуються за р. гр.. 330, 332.
При випуску цінних паперів з дисконтом:
Дт 1200, 3306 ……….. Кт 3300
При випуску цінних паперів з премією:
Дт 1200, 3305 ……….. Кт 3307
За амортизації дисконту:
Дт 7050 ……….. Кт 3306
За амортизації премії:
Дт 3307 ……….. Кт 7050
Погашення цінних паперів:
       за дострокового викупу:
Дт 330 ……….. Кт 1200, 6203
       за настанням дати погашення:
Дт 330 ……….. Кт 1200

2.4. Нарахування дивідендів (витрати) за операціями з цінних паперів.

Банківські дивіденди (витрати) за цінними паперами:
       процентні – дивіденди (витрати) за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, також дивіденди (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;
       комісійні – банк отримує (сплачує) при зберіганні та розміщенні цінних паперів;
       торгів – виник від опцій з перепродажу цінних паперів;
       інші – цінні папери з невизначеним доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об’єкт торгівлі та капіталовкладень.
Для відображення в обліку операцій з нарахуванням дивідендів (витрат) за цінними паперами: 1418, 1428, 2026, 2027, 2029, 2028, 3108, 3118, 3119, 3208, 3218, 3219, 3308, 3328, 3578, 3579, 6022, 6050, 6051, 6052, 6053, 6090, 6103, 6113, 6203, 6300, 6394, 7050, 7052, 7103, 7394, 9600,9601.
Під час нарахування дивідендів:
Дт – рахунки для обліку нарахування дивідендів за 1, 2, 3 кл
Кт – рахунки для обліку відсотків, комісійних, інших дивідендів за 6 кл.
Нарахування комісії дивіденду за надані пільги:
Дт 3578 …………. Кт 6113
Під час отримання банком коштів за раніше визначеними нарахованими дивідендами:
Дт – розрахунки для обліку грошових коштів;
Кт – розрахунки для обліку нарахованих дивідендів за 1, 2, 3 кл.
При сплаті клієнтом комісії винагороди
Дт 2600 …………. Кт 3578
Якщо нараховані дивіденди своєчасно не отримані:
Дт – рахунки для обліку прострочені нарахування дивідендів за 1, 2, 3 кл.
Кт – розрахунки для обліку нарахованих дивідендів за 1, 2, 3 кл.
При несплаті клієнтом комісійної винагороди за надані пільги:
Дт 3579 …………. Кт 3578
У разі часткового або повного погашення контрагентом заборгованості за нарахованими дивідендами:
Дт – розрахунки для обліку грошових коштів;
Кт – рахунки для обліку прострочені нарахування дивідендів за 1, 2, 3 кл.
Під час нарахування відсотків, комісій, інших витрат:
Дт – розрахунки для обліку відсотків, комісії, інші витрати за 7 кл.;
Кт – розрахунки для обліку нарахованих витрат за 3 кл.
При нарахуванні відсотків витрат за ощадними сертифікатами:



Облік операцій в іноземній валюті

План
1.     Суть і класифікація валютних операцій комерційних банків.
2.     Основи побудови обліку валютних операцій.
3.     Поняття, види валютної позиції банку. Характеристика ризиків, що служать для обліку валютної позиції.
4.     Облік готівкових обмінних операцій в іноземній валюті.
5.     Організація проведення та облік безготівкових обмінних операцій в іноземній валюті.
6.     Облік інших операцій комерційних банків в іноземній валюті.
7.     Методи розрахунку реалізованого результату від валютних операцій та його облік.
8.     Облік нереалізованого результату від валютних операцій.
9.     Особливості обліку операцій з банківськими металами

1. Суть і класифікація валютних операцій комерційних банків

Банківська операція визначається як валютна за умови застосування в процесі розрахунків за цією операцією валюти відмінної від національної.
Класифікація валютних операцій комерційних банків:
1. За економічним змістом:
       обмінні,
       депозитні,
       інвестиційні,
       кредитні,
       розрахункові,
       інші.
2. Залежно від суб’єкта, що ініціював операцію:
       за рахунок клієнтів,
       за ініціативи банку.
3. За термінами здійснення розрахунків:
       розрахунки, за якими здійснюється негайно (до 2 робочих днів),
       розрахунки, що перевищують 2 робочих дні.
Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими проводяться в короткий термін, що не перевищують 2 робочих днів називається операціями спот.
Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюється після 2 робочих днів від дати укладання відповідно контракту до дати зазначеної в контракті називаються форвардними операціями.
Суб’єктів валютних операцій комерційних банків класифікують за ознакою резидентності.

2. Основи побудови обліку валютних операцій

Мультивалютність плану рахунків полягає в тому, що операції в різних валютах обліковується за одними і тими ж балансовими рахунками.
Мультивалютними є рахунки лише з 1-4 кл та 9 кл.
Порядок обліку операцій за мультивалютними рахунками передбачає розмежування  облікових запитів за видами вимог на аналітичні рівні. То ж валютні операції є параметром аналітичного обліку.
У номері аналітичного розрахунку код валюти представлений як 3 основних закони зазначеного номера
Облік операцій за валютними розрахунками ведеться у двох оцінках:
       у валюті за номіналом;
       у гривні за офіційним курсом НБУ.
Балансова вартість іноземної валюти – вартість іноземної валюти у грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі.
При здійсненні операції з іноземною валютою розрізняють три часові категорії:
1). дату операції;
2) дату валютування;
3) дату розрахунку.
Р. 2800, 2900, 3540, 3640

3. Поняття, види валютної позиції банку. Характеристика ризиків, що служать для обліку валютної позиції.

Валютна позиція банку – співвідношення між його активами і зобов’язаннями з урахуванням позабалансових вимог і зобов’язань у певній валюті.
ВПБ визначення з кожної валюти зокрема.
Види ВПБ:
1.     Закрита ВП – активи = зобов’язання
2.     Відкрита ВП – активи ≠ зобов’язання
3.     Коротка відкрита ВП – А < 3
4.     Довга відкрита ВП – А > 3
Операції, що виконувалися у 2 різних валютах впливають на стан та розмір ВПБ:
       купівля-продаж готів і безготівкових іноземної валюти, строкові операції, за якими виникають вимоги і зобов’язання  в іноземних валютах незалежно від способів і форм розрахунків за ними;
       нараховується, отримання, сплата іноземних валюти  у вигляді доходів і витрат;
       надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;
       погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;
       формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;
       купівля продажу ОЗ і ТМУ за іноземну валюту;
       інші обмінні операції з іноземною валютою.
Для відображення в обліку операцій, що мають вплив на ВПБ використовується технічні рахунки.
Технічний рахунок – рахунок, який не несе економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операції.
Технічні рахунки, що служать для відображення в обліку обміном операцій за балансними рахунками: 3800, 3801.
Технічні рахунки, що служать для відображення в обліку обмінних операцій за позабалансовими рахунками: 9920.
Бухгалтерське проведення за рахунками 3800 здійснюється у подвійній оцінці:
       у валюті за номіналом;
       в гривні за офіційним курсом НБУ.
За рахунком 3801 відображає гривневий еквівалент іноземної валюти за курсами до 1грн.
Наприкінці кожної операції для суми у гривневому еквіваленті за технічними рахунками 3800, 3801 того самого коду іноземної валюти повинні бути рівними.
Різниця між сумами залишків у відповідності іноземної валюти за аналітичними рахунками 3800, 3801 відображається за балансом рахунку6204.
У балансі комерційного банку залишки за вказаними рахунками можуть показуватися як в активі, так і в зобов’язаннях згідно з характером ВПБ.
Сума залишків за цими двома рахунками дорівнює 0. Тому вони не впливають на валюту балансу банку.
Рахунок 9920 використовується для відображення в обліку позабалансовий обмін операцій.

4. Облік готівкових обмінних операцій в іноземній валюті.

Обмінні операції – операції, передбачають обмін однієї валюти на іншу.
Кінцевим результатом відображення таких операцій у бухгалтерському обліку є проведення їх за дебетом рахунка в одній валюті та кредитом в іншій.
Як готівкові, так і безготівкові обмінні операції обліковуються за монетарними статтями балансу банку.
Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у визначеній сумі грошових коштів або їх еквівалентів.
Немонетарні статті – статті інші, ніж монетарні статті балансу.
Готівкові обмінні операції мають ту особливість, що з відображенням їх у бухгалтерському обліку виникає тільки одна часова категорія дата операції, яка одночасно є датою валютування і датою розрахунку, бухгалтерські записи  здійснюються тільки за балансовими рахунками.
Готівкові обмінні операції впливають на валютну позицію банку і відображаються на технічних рахунках.
Різниця між ринковим і офіційним валютним курсом відображається за рахунками 6204




Облік основних засобів, нематеріальних активів та матеріалів.

План
1.   Документальне забезпечення обліку.
2.   Облік надходження, переоцінки та ремонту основних засобі.
3.   Облік зношення основних засобів.
4.   Облік вибуття об’єктів основних засобів: ліквідація, реалізація, безоплатне передання.
5.   Облік основних засобів прийнятих банками під заставу наданого кредиту.
6.   Відображення в обліку результатів інвестиції основних засобів і нематеріальних активів.
7.   Облік нематеріальних активів.
8.   Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) та господарських матеріалів.

2. Облік надходження, переоцінки та ремонту основних засобів.

1. Придбання об’єктів ОЗ за гроші:
Здійснення згідно з угодою попередньої оплати постачальнику:
Дт 3511 …………. Кт 1200
Надходження від постачальника комп’ютерного обладнання згідно з рахунком-фактурою або накладною:
Дт 4430 …………. Кт 3511
Обладнання вводиться в експлуатацію:
Дт 4400 …………. Кт 4430
Виконання робіт з капітального будівництва, реконструкції, модернізації, добудови підрядним або господарським способом відображається у дебеті 4430.
2.Облік ремонтів:
Витрати на виконання капітального і поточного ремонту ОЗ згідно з П(с)БО 16 відносяться на собівартість банківських послуг.
На передоплату:
Дт 3519 …………. Кт 1200
На виконання роботи згідно з Актом прийому-передачі робіт:
Дт 7420 …………. Кт 3519
3.     Безоплатне одержання основних засобів:
Безоплатно отримані основні засоби враховуються за цінами визначеними експертним шляхом чи за документами прийому-передачі.
На підставі акту прийому-передачі вартість безкоштовно отриманих основних засобів:
Дт 4400 …………. Кт 6490
4. Переоцінка основних засобів:
Дооцінка: Дт 4400 …………. Кт 5100
Одночасно: Дт 5100 …………. Кт 4409
Уцінка:
       у межах суми попередньої дооцінки
Дт 5100 …………. Кт 4400
       за рахунок витрат банку у разі недостачі або відсутності сум попередньої дооцінки
Дт 7499 …………. Кт 4100
       одночасно кратно уцінці зменшується сума зносу об’єкта
Дт 4409 …………. Кт 5100
Якщо ж під час наступної переоцінки вартість основних засобів зросла, то величезна дооцінка враховується у складі доходів у розмірі раніше віднесеної на витрати суми оцінки конкретного об’єкта, а різниці на кредит рахунка 5100.

3. Облік зношення основних засобів.

Згідно з Інструкцією  з бухгалтерського обліку основних засобів і не мають активів комерційних банків України затверджених постановою НБУ № 475 від 1112, 2000 р.
Для нарахування амортизації основних засобів банки застосовують такі 5 методів:
       прямолінійний,
       зменшення залишкових витрат,
       прискорення,
       комуляторний,
       виробничий.
Для нарахування амортизації за об’єктами невиробничого призначення здійснюється за рахунок вливання прибутку, що залишився у розпорядженні банку:
Дт 5020 …………. Кт 4409

4. Облік вибуття об’єктів основних засобів: ліквідація, реалізація, безоплатне передання.

1. Облік ліквідації неповністю зношених основних засобів:
На суму зношення:
Дт 4409 …………. Кт 4400
На залишкову балансову вартість:
Дт 7490 …………. Кт 4400
      3552
Одержані від ліквідації різні види матеріалів або запчастин обліковується поза балансом, а у разі їх реалізації виручка зараховується до непередбачених доходів.
Дт 1200 …………. Кт 6809

2. Облік реалізації основних засобів:
У випадку перевищення виручки над балансовою вартістю об’єкта, сума перевищення зараховується на кт 6490.
За перевищення балансової вартості над виручкою різниця відноситься на дт 7490.
1. Перевищення виручки від реалізації наданого балансу  вартістю об’єкта:
Реалізовано автомобіль за 15000 грн. Первинна вартість – 10000 грн., сума накопиченої амортизації – 2000 грн.
На списання зносу автомобіля:
Дт 4409 …………. Кт 4400 – 2000
Виходячи з залишеної вартості об’єкта 8000 грн. і ціни реалізації 15000 грн. визначається сума перевищення реалізації і відображається наступним чином:
Дт 3519 …………. Кт 4400 – 8000
Дт 3519 …………. Кт 6490 – 7000
Надходження грошей від дебітора-покупця:
Дт 1200 …………. Кт 3519 – 15000
2. При перевищенні балансу вартості над виручкою від реалізації об’єкта різниця відноситься на рахунок 7490:
Дт 1200 …………. Кт 4400 – 10000
Дт 4409 …………. Кт 4400 – 1000
Дт 7490 …………. Кт 4400 – 4000
3. Безплатна передача основних засобів відображається такими ж бухгалтерськими проведеннями як реалізація.

5. Облік основних засобів прийнятих банками під заставу наданого кредиту.

Відповідно до Закону України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року банки можуть надавати  кредити під заставу майна.
Незалежно від того перебуває  заставлене майно у заставодавця чи заставоутримання експлуатується чи зберігається до моменту реалізації застави облік його та нарахування амортизації здійснюється заставодавцем.
1. Одержане на зберігання майно під заставу банк-заставодержатель  обліковує на позабалансових рахунках:
Дт 9900 …………. Кт 9501
2. Видано короткостроковий кредит заставодавцеві під заставлене майно:
Дт «Позиковий рахунок заставодавця»
Кт «Кореспондентних рахунках НБУ» 1200
3. У випадку неплатоспроможності заставодавця погасити кредит банк-заставодержатель майна реалізує його:
Дт 1200 …. Кт «Позичковий рахунок заставодавця»
4. Недостатньо виручена сума від продажу майна може ути  компенсована реалізацією іншого майна боржника: Різниця може бути списана  також за рахунок спеціальних резервів:
Дт 1590 …. Кт «Позичковий рахунок заставодавця»
     2400
5. Після цього з позабалансового обліку списується вартість об’єкта одержаного під заставу:
Дт 9501 …………. Кт 9900
6. Якщо заставлене майно згідно з угодою переходить у власність банку заставоутримувача за ринковою ціною:
Дт 4400 …. Кт «Позичковий рахунок заставодавця»
Дт 4400 …. Кт «Відсоткові дивіденди банку»
Дт 9500 …. Кт 9900
     9501
7. У випадку якщо сам банк передає основні засоби під заставу:
на передання під заставу:
Дт 4400 Суб. «Надана застава»
Кт 4400
Одночасно відображає:
Дт 9501 …………. Кт 9900
Якщо заборгованість за одержаний кредит погашена банком, то вищенаведені провадження складаються у зворотному напрямі:
Під час інвестиції основних засобів, що виявлені як надлишок підлягають оприбуткуванню за цінами вищезазначеними інвентарною комісією банку.
Для їх зарахування на баланс складається бухгалтерське проведення:
Дт 4400 … Кт 6809
4300
Для списання з балансу вичавленої нестачі, її відносять на вирахування зносу на рахунок 3552.
З метою відшкодування збитків м/в/о будуть складатися:
Дт 3552 … Кт 4400, 4300
Дт 4309 … Кт 4300 – сума зносу НА
Дт 4409 … Кт 4400 – сума зносу основних засобів
На відшкодування нестачі:
Дт 1200 … Кт 3552
За відсутності винних осіб:
Дт 780 … Кт 3552
Дт 6499 … Кт 4400
Дт 4409 … Кт 6499 – знос основних засобів
Якщо віднесені на окремий рахунок залишкової вартості нестачі:
Дт 3519 … Кт 6499.
Суму нестачі основних засобів з окремого рахунку.


тема. облік лізингових операцій

1. Економічна сутність лізингу.
2. Облік операцій з фінансового лізингу.
2.1. Облік фінансового лізингу а балансі лізингодавця.
2.2. Облік фінансового лізингу на балансі лізингоотримувача.
3. Облік операцій з оперативного лізингу.
4. Продаж НОА з укладенням угоди про його одержання продавцем у лізинг.

1. Економічна сутність лізингу.

Лізинг розглядається як різновид довгострокової оренди передбачає або повернення орендованого майна юридичному власнику, або ж збереження за ним права власності на це майно. За лізинговими угодами можливий перехід права власності від орендодавця до орендаря. Лізингові операції нагадують операції купівлі-продажу з відстрочкою платежу з тією різницею, що власники змінюються на прикінці терміну угоди
У ЗУ «Про лізинг» зазначено, що лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів. Її зміст полягає в наданні майна, що є власністю лізингодавця у виключному користуванні на визначений строк лізингоотримувачу або набуває у власність лізингодавцем за дорученням і погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг розглядається законодавством, як вид підприємницької діяльності спрямований на інвестування коштів і надання лізингодавцем лізингоотримувачу майна на певний строк за плату. При цьому права власності на об’єкт лізингу залишається у лізингодавця на строк дії договору.
З економічної точки зору  лізинг схожий з кредитом під основні засоби.
Відмінності між лізингом і орендою:
1. Суб’єктом лізингових відносин є лізингодавець, лізингоотримувач і продавець лізингового майна.
Оренда передбачає два суб’єкта – орендодавець і орендар.
2. За лізингової угоди лізингоотримувач виконує певні функції характерні для власника. Отже лізингоотримувач може обирати і постачальника, а лізингодавець здійснювати його оплату.
За орендних відносин орендодавець несе відповідальність за всі якісні ознаки майна, переданого в оренду.
3. Лізингодавець залишається власником об’єкта лізингу, ризик експлуатації осього об’єкта покладається на лізингоотримувача.
За оренди ризикує лише орендодавець.
4. Лізингова угода на відміну від угоди оренди укладається на термін протягом якого _____________ повністю або у більшій частині.
Класифікація видів лізингу:
1) залежно від об’єкта лізингу:
- лізинг рухомого майна;
- лізинг нерухомого майна.
2) з урахуванням суб’єктів лізингу:
- прямий;
- непрямий.
У вітчизняній практиці види лізингу класифікуються:
1) за характером лізингових платежів: лізинг із грошовими компенсаційними чи змішаними платежами або на основі надання зустрічних послуг;
2) за цільовим призначенням:
- дійсний;
- фіктивний.
3) за умовами амортизації:
- з повною амортизацією;
- неповною амортизацією.
4) залежно від намірів учасників щодо термінів угоди:
- строковий;
- повноправний.
5) залежно від обсягу послуг і обслуговування майна переданого в лізинг: чистий лізинг, лізинг із частковим, повним обслуговуванням, лізинг за рахунок власних чи залучених коштів, роздільний.
Розрізняють внутрішній і зовнішній, експортний і імпортний, фінансовий або оперативний.
За оперативного лізингу активи обліковуються на балансі лізингодавця, а за фінансового – на балансі лізингоотримувача.

2. Облік операцій з фінансового лізингу.
2.1. Облік фінансового лізингу а балансі лізингодавця.

Для розмежування в обліку сум вартості обов’язків лізингу і процент доходів за передані обєкти у лізинговій угоді необхідно передати розрахунок лізингових платежів на весь термін дії, визначити залишкову вартість об’єкта фінансового лізингу.
Процедура списання з балансу необоротних матеріальних активів за залишковою вартістю супроводжується бухгалтерськими проводками:
Дт 4309 … Кт 4300
4409       4400
7490
Водночас на балансі лізингодавця фіксується фінансовий дохід:
Дт 1525 … Кт 6490
2075
Передання нематеріальних оборотних активів у фінансовий лізинг за первісною вартістю:
Дт 1525 … Кт 4300
2075           4400
_____________________________________________________________ і негарантійною ліквідною вартістю об’єкту фінансового лізингу і теперішньою його вартістю, що визначається за лізинговою _________ є доходом лізингодавця.
Розподіл доходами між звітними періодами протягом строку лізингу здійснюється із застосуванням лізингової ставки проценту до залишку кредитної заборгованості лізингоотримувача на початок звітного періоду:
А) на суму нарахування лізингових платежів:
Дт 3578 … Кт 1525, 2075
Б) на суму нарахування доходу:
Дт 1528 … Кт 6018
2078            6028
В) на суму отриманих нарахованих доходів за фінансовими лізингом орендодавець виконує проведення:
Дт 1200 … Кт 1528
2600           2078
1001            3578
Не сплачені в установлений термін нараховані доходи за фінансовий лізинг лізингодавець обліковує на рахунках 1529, 2079.
Дт 1529 … Кт 1528
2079            2078
Доходи за фінансовим лізингом сумнівні до отримання списуються з рахунків нарахованих прострочених дивідендів і обліковуються на позабалансових рахунках: 9600, 9601.
Якщо за умовами угоди об’єкт фінансового лізингу провертається лізингодавцю, то на суму негарантованої ліквідної вартості здійснюється запис:
Дт 4300 … Кт 3578
4400

2.2. Облік фінансового лізингу на балансі лізингоотримувача.

Облік процедур фінансового лізингу на балансі лізингоотримувача за своїм економічним змістом зворотні до тих, які виконує лізингодаведь. Умовно їх можна згрупувати у такі етапи:
1) оприбуткування об’єктів;
2) нарахування витрат за користування об’єкту лізингу;
3) нарахування амортизації за об’єктами фінансового лізингу;
4) погашення кредиторської заборгованості, що відповідає вартості прийнятих об’єктів;
5) сплата процентних витрат;
6) повернення лізингодавцеві нематеріальних оборотних активів по закінченні терміну угоди про фінансовий  лізинг.
Отримані лізингоотримувачем у фінансовий лізинг основних засобів та нематеріальних оборотних активів (НОА) обліковуються за найменшою оцінкою на початок терміну лізингу:
-         справедливою вартістю НОА;
-         теперішньою вартістю НОА.

3. Облік операцій з оперативного лізингу.

Відображення операцій лізннгодавцем.
Облік основних засобів і нематеріальних активів, переданих в оперативний лізинг, колеться лізингодавцем на окремому аналітичному рахунку «Оперативний лізинг (оренда)» балансових рахунків 4.100 «Нематеріальні активи», 4400 «Основні засоби». При цьому здійснюються такі проведення:
Д-т 4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)»;
Д-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)»:
Д-т 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Власні основні засоби»:
Д-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Власні основні засоби».
К-т4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Власні нематеріальні активи»;
К-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Власні основні засоби»; 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)»;
К-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)».
Лізингодавець протягом строку лізингу (оренди) нараховує амортизацію за активами, переданими в оперативний лізинг. В обліку цій операції відповідає запис:
Д-т 7423 «Амортизація», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)».
К-т 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)»;
К-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)».
Лізингодавець здійснює нарахування лізингових (орендних) платежів, які обліковуються на рахунку 3578 «Інші нараховані доходи», що відображається записом
Д-т рахунка 3578 «Інші нараховані доходи»,
К-т рахунка 6395 «Доходи від оперативного лізингу (оренди)».
На суму отриманих лізингових (орендних) платежів лізингодавець здійснює таке проведення:
Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок»;
Д-т 1001 «Рахунок готівкових коштів»;
К-т 3578 «Інші нараховані доходи».
Основні засоби та нематеріальні активи, повернені лізингоотримувачем. лізингодавець відображає записом:
Д-т 4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Власні нематеріальні активи»:
Д-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Власні основні засоби».
К-т 4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)»;
К-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)».
одночасно
Д-т 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг (оренда)»:
Д-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Оперативний лізинг»;
К-т 4309 «Знос нематеріальній активів», аналітичний рахунок «Власні основні засоби»;
К-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Власні основні засоби».
Відображення операцій лізингоотримувачем.
Прийняті в оперативний лізинг основні засоби на підставі акта приймання-передавання обліковуються лізингоотримувачем на позабалансовому рахунку 9840 «Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)» за балансовою вартістю лізингодавця. яка зазначається в угоді з оперативного лізингу. При цьому виконується проведення:
Д-т 9840 «Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)».
К-т 9910 «Контррахунки» (для рахунків розділів 96—98).
Прийняті в оперативний лізині не цілі об'єкти основних засобів, а їх частини (наприклад, частина приміщення), оприбутковуються в частині вартості на рахунку 9840 «Основні засоби і а нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)». За зміни лізингових платежів (якщо це передбачено угодою) сума відображена рахунком 9840 не змінюється.
Лізингоотримувач нараховує лізингові платежі, які обліковуються за рахунком 3678 «Інші нараховані витрати», через бухгалтерське проведення:
Д-т 7395 «Витрати на оперативний лізинг»;
К-т 3678 «Інші нараховані витрати», а сума сплачених лізингових платежів:
Д-т 3678 «Інші нараховані витрати»:
К-т 1200 «Кореспондентський рахунок»;
К-т 2600 «Поточний рахунок»:
К-т 1001 «Рахунок готівкових коштів».
Якщо лізингоотримувач здійснює добудову, дообладнання, реконструкцію чи капітальний фінансовий лізинг (оренда)» рахунків 4300 «Нематеріальні активи», 4400 «Основні засоби». Виконується запис:
Д-т 4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг»;
Д-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг»;
К-т 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом (орендою)».
Витрати лізингоотримувача на поліпшення об'єкта фінансового лізингу (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди), тобто обліковуються на рахунку 4430 «Капітальні ін­вестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)». На суму завершених капітальних інвестицій збільшується залишкова вартість активу, що відповідає запису;
Д-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Фінансовий лізині (оренда)»'
К-т 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами».
Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і вартістю об'єкта фінансового лізингу на початку терміну фінансового лізингу — це фінансові витрати лізингоотримувача. які відображаються в бухгалтерському обліку лише на суму, що належить до звітного періоду.
Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом терміну лізингу здійснюється із застосуванням лізингової ставки процента до залишку зобов'язань на початок звітного, періоду.
Нараховані витрати за активами, отриманими у фінансовий лізинг об'єктами, обліковуються на рахунку 3678 «Інші нараховані витрати» через бухгалтерське проведення:
Д-т 7028 «Процентні втрати за фінансовим лізингом (орендою)»;
К-т 3678 «Інші нараховані витрати».
- На суму сплачених нарахованих витрат за фінансовим лізингом (орендою) лізингоотримувач здійснює проведення:
Д-т 3678 «Інші нараховані витрати»;
К-т 1200 «Кореспондентський рахунок»;
К-т 1001 «Рахунок готівкових коштів».
- На суму здійсненого платежу за об'єктом лізингу (оренди):
Д-т 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом (орендою)»;
К-т 1200 «Кореспондентський рахунок»;
К-т 1001 «Рахунок готівкових коштів».
Лізингоотримувач протягом періоду очікуваного використання активу нараховує амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, отриманих у фінансовий лізинг. Метод нарахування амортизації об'єкта фінансового лізингу визначається лізингоотримувачем відповідно до порядку нарахування амортизації осно­вних засобів і нематеріальних активів, а нараховані суми обліковуються за рахунком 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)»; 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)». На суму нарахованого знос;, складається проведення:
Д-т 7423 «Амортизація», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)»;
К-т 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)»;
К-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)».
Під час переходу за умовою лізингу основних засобів і нематеріальних активів, отриманих у фінансовий лізинг у власність лізингоотримувача, в обліку здійснюється такий запис:
Д-т 4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Власні нематеріальні активи»:
Д-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Власні основні засоби»:
К-т 4300 «Нематеріальні активи», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)»:
К-т 4400 «Основні засоби», аналітичний рахунок «Фінансовий лізині (оренда)».
Одночасно на суму зносу:
Д-т 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)»:
Д-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Фінансовий лізинг (оренда)»;
К-т 4309 «Знос нематеріальних активів», аналітичний рахунок «Власні нематеріальні активи»:
К-т 4409 «Знос основних засобів», аналітичний рахунок «Власні основні засоби».
Якщо за умовами угоди об'єкт фінансового лізингу повернено лізингодавцеві. то на суму негарантованої ліквідаційної вартості в обліку здійснюється таке проведення:
Д-т 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом (орендою)»;
Д-т 4309 «Знос нематеріальних активів»;
Д-т 4409 «Знос основних засобів»:
К-т 4300 «Нематеріальні активи»;
К-т 440(1 «Основні засоби».



Тема. кореспонентські відносини між банківськими установами

План
1. Загальні правила розрахунків між банками.
2. Організація та облік операцій за міжбанківськими розрахунками:
2.1. Облік міжбанківських розрахунків за прямими кореспондентськими угодами.
2.2. Облік міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів.
2.3. Облік міжбанківських розрахунків через внутрішню банківську платіжну систему.

1. Загальні правила розрахунків між банками.

Міжбанківські розрахунки – система, за допомогою якої проводиться виконання і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між банками та їх клієнтами.
Міжбанківські розрахунки регулюються Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні затвердженою Постановою Правління НБУ 27 грудня 1999 р. № 621.
Для здійснення міжбанківських розрахунків банки встановлюють кореспондентські відносини ат відкривають один в одного кореспондентські рахунки.
Кореспондентські відносини є формою співробітництва між банками, що ґрунтується на засадах взаємної довіри та узгодженості щодо проведення розрахунків надання послуг.
Кореспондентські відносини оформляються укладанням кореспондентської угоди, в якій фіксується режим функціонування кореспондентського рахунка.
Кореспондентський рахунок – рахунок, призначений для обліку розрахунків, які банк виконує за дорученням і на кошти іншого банку.
Залежно від місця походження банківських установ міжбанківські розрахунки поділяються на:
-         міжнародні розрахунки;
-         внутрішні розрахунки.
Установлення кореспондентських відносин може відбуватися шляхом взаємного відкриття кореспондентських рахунків, одностороннє відкриття рахунків чи без відкриття рахунків.
Кореспондентські рахунки поділяються на рахунки:
-         ЛОРО;
-         НОСТРО.
Рахунок ЛОРО відкривається у банках для банку-кореспондента.
Рахунок банку, відкритий у банку-кореспонденті буде рахунком НОСТРО.
Загальною державною платіжною системою України є система електронних платежів (СЕП).
Вона забезпечує розрахунки в електронній формі між банками за власним зобов’язаннями банків один перед одним та за дорученнями клієнтів у межах України.
СЕП має 3-рівневу структуру:
на нижньому – комерційні банки,
на середньому – регіональні розрахункові палати (РРП),
на найвищому рівні – центральна розрахункова палата.
Банки мають консолідований кореспондентський рахунок в регіональному управлінні НБУ і технічний кореспондентський рахунок у регіональній розрахунковій палаті (РРП).
Банки із розгалуженою системою філій створюють власну внутрішню банківську платіжну систему (ВПС).
Для підвищення ефективності та уніфікації проведення розрахунків між банками почали створюватися міжнародні системи розрахунків. Однією з них є система СВІФТ.

2. Організація та облік операцій за міжбанківськими розрахунками:

На кореспондентських рахунках відображаються такі операції:
-         міжбанківські;
-         клієнтські;
-         витрати і дивіденди, які пов’язані з обслуговуванням кореспондентських рахунків.
Облік міжбанківських розрахунків здійснюється на рахунках 1 класу 12, 13, 15, 16.
Для обліку розрахунків між філіями та установами одного банку використовуються рахунки 3 класу групи 39.
За кореспондентськими рахунками в аналітичному обліку відкриваються особові рахунки по кожному банку та виду валют.

2.1. Облік міжбанківських розрахунків за прямими кореспондентськими угодами.

Відображення операцій за прямими кореспондентськими угодами проводиться на рахунках 1500, 1600.
Рахунок 1500 є активним і призначений для обліку коштів на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, а також депозитів до запитання в інших банках.
За дебетом рахунка проводяться суми, що надходять на користь банку, його клієнтів і кореспондентів.
За кредитом рахунку проводяться суми, що списуються з дорученням банку за власними операціями, операціями клієнтів і кореспондентів.
Рахунок 1600 – пасивний, призначений для обліку коштів на кореспондентських рахунках, які відкриті іншим банкам, також обліковуються залучені від банків депозити до запитання.
За Кт  - Дт 1500.
За Дт 1600 – Кт 1500
Операції за кореспондентським рахунком здійснюються в межах кредиту залишку, перевищення якого можливе лише в випадку надання овердрафту.
Облік овердрафту здійснюється на балансових рахунках 1620, 1520.
Рахунок 1520 – активний, використовується для відображення дт залишків за рахунками інших банків (1600, 1605) на кінець операційного дня.
За дебетовим рахунком проводяться суми дебетових залишків за рахунками банків. Дебетові залишки переносяться на цей рахунок автоматично під час відкриття операційного дня.
За кредитовим рахунком проводяться суми, що повертаються на рахунок банків під час відкриття операційного дня.
1. Отримання платежу на користь клієнта:
Дт 1500 … Кт 2600
2. Сплата банком комісійних за обслуговування рахунку:
Дт 7100 … Кт 1500
3. Банк вирішив розмістити надлишок коштів на своєму кореспондентському рахунку на короткостроковий депозит:
Дт 1512 … Кт 1500
4. Зав дорученням банку-кореспондента з його кореспондентського рахунку здійснено платіж на користь клієнта:
Дт 1600 … Кт 2600
Рахунок 1620 використовується для відображення кредитного залишку за рахунком НОСТРО та коштами в розрахунках платіжними картками на кінець операційного дня.
1620 протилежний 1520.

2.2. Облік міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів.

При здійсненні розрахунків через систему електронних платежів використовуються рахунки:
1) кореспондентський рахунок, на якому обліковуються підсумкові обороти за день (1200),
2) технічний рахунок, який існує для відображення операцій по кожному документу (1200, 1300).
1. Надходження коштів на користь банку
Дт 1200 … Кт «Рахунок призначення платежу»
2. Розміщення коштів у НБУ на короткостроковий депозит:
Дт 1212 … Кт 1200
3. Здійснення платежу за дорученням клієнта:
Дт 2600 … Кт 1200
4. Отримання суми депозиту в НБУ після закінчення строку:
Дт 1200 … Кт 1212
5. Банк отримав платіж і зарахував на рахунок клієнта:
Дт 1200 … Кт 2600

2.3. Облік міжбанківських розрахунків через внутрішню банківську платіжну систему.

При здійсненні розрахунків через внутрішньобанківську платіжну систему використовуються рахунки 3900, 3901.
1. Надходження коштів на користь клієнтів банків у підвідомчих установах банку:
Дт 3900 … Кт 2600
2. Перерахування коштів за дорученнями підзвітним установам за операціями його клієнтів:
Дт 2600 … Кт 3900
3. Надходження на кореспондентський рахунок коштів на користь підвідомчої установи банку:
Дт 1200 … Кт 3901
4. Перерахування коштів з кореспондентського рахунку підвідомчої установи банку за її власними операціями і операціями клієнтів:
Дт 3901 … Кт 1200

Комментариев нет:

Отправить комментарий