ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл IV

Глава 23
ВИЗНАННЯ СУБ'ЄКТА ПIДПРИЄМНИЦТВА БАНКРУТОМ

     Стаття 209. Неспроможнiсть суб'єкта пiдприємництва

     1. У разi нездатностi суб'єкта пiдприємництва пiсля настання встановленого строку виконати свої грошовi зобов'язання перед iншими особами, територiальною громадою або державою iнакше як через вiдновлення його платоспроможностi цей суб'єкт (боржник) вiдповiдно до частини четвертої статтi 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

     2. Нездатнiсть боржника вiдновити свою платоспроможнiсть та задовольнити визнанi судом вимоги кредиторiв iнакше як через застосування визначеної судом лiквiдацiйної процедури вважається банкрутством.

     3. Суб'єктом банкрутства (далi - банкрутом) може бути лише суб'єкт пiдприємницької дiяльностi. Не можуть бути визнанi банкрутом казеннi пiдприємства.

     4. Щодо банкрутства державних комерцiйних пiдприємств законом передбачаються додатковi вимоги та гарантiї права власностi Українського народу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.02.2005 р. N 2424-IV)

     Стаття 210. Кредитори неплатоспроможних боржникiв

     1. Кредиторами неплатоспроможних боржникiв є суб'єкти, зазначенi в частинi першiй статтi 209 цього Кодексу, якi мають пiдтвердженi вiдповiдно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторiв, вимоги яких повнiстю або частково забезпеченi заставою. Правами кредиторiв щодо неплатоспроможних боржникiв користуються також визначенi законом органи справляння податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв).

     2. У разi якщо до одного боржника мають грошовi вимоги одночасно два або бiльше кредиторiв, вони утворюють збори (комiтет) кредиторiв вiдповiдно до вимог закону.

     Стаття 211. Заходи щодо запобiгання банкрутству суб'єктiв пiдприємництва

     1. Засновники (учасники) суб'єкта пiдприємництва, власник майна, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, надiленi господарською компетенцiєю, у межах своїх повноважень зобов'язанi вживати своєчасних заходiв щодо запобiгання його банкрутству.

     2. Власники майна державного (комунального) або приватного пiдприємства, засновники (учасники) суб'єкта пiдприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та iншi особи в межах заходiв щодо запобiгання банкрутству вказаного суб'єкта можуть подати йому фiнансову допомогу в розмiрi, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), та вiдновлення платоспроможностi цього суб'єкта (досудова санацiя).

     3. Подання фiнансової допомоги боржнику передбачає його обов'язок взяти на себе вiдповiднi зобов'язання перед особами, якi подали допомогу, в порядку, встановленому законом.

     4. Досудова санацiя державних пiдприємств здiйснюється за рахунок бюджетних коштiв, обсяг яких встановлюється законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санацiї державних пiдприємств за рахунок iнших джерел фiнансування погоджуються з органом, надiленим господарською компетенцiєю щодо боржника, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 212. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника

     1. У випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовуються такi процедури:

     розпорядження майном боржника;

     мирова угода;

     санацiя (вiдновлення платоспроможностi) боржника;

     лiквiдацiя банкрута.

     2. Санацiя боржника або лiквiдацiя банкрута здiйснюється з дотриманням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.

     3. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справi про банкрутство реорганiзацiя юридичної особи - боржника власником (уповноваженим ним органом), а також передача майна боржника в статутний фонд допускаються лише у випадках та порядку, передбачених законом.

     Стаття 213. Майновi активи неплатоспроможного боржника

     1. З метою врегулювання заборгованостi неплатоспроможного боржника у процедурах, зазначених у статтi 212 цього Кодексу, використовуються майновi активи, якi належать йому на пiдставi речових та зобов'язальних прав, а також права iнтелектуальної власностi.

     2. До складу лiквiдацiйної маси включаються також майновi активи осiб, якi вiдповiдають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника вiдповiдно до закону або установчих документiв боржника.

     Стаття 214. Державна полiтика з питань банкрутства

     1. Державну полiтику щодо запобiгання банкрутству, забезпечення умов реалiзацiї процедур вiдновлення платоспроможностi суб'єкта пiдприємництва або визнання його банкрутом щодо державних пiдприємств та пiдприємств, у статутному фондi яких частка державної власностi перевищує двадцять п'ять вiдсоткiв, а також суб'єктiв пiдприємництва iнших форм власностi у випадках, передбачених законом, здiйснює орган державної влади з питань банкрутства.

     2. Орган державної влади з питань банкрутства сприяє створенню органiзацiйних, економiчних та iнших умов, необхiдних для реалiзацiї процедур вiдновлення платоспроможностi суб'єктiв пiдприємництва - боржникiв або визнання їх банкрутами. Повноваження органу державної влади з питань банкрутства визначаються законом.

     3. Процедури щодо неплатоспроможних боржникiв, передбаченi цим Кодексом, не застосовуються до казенних пiдприємств. До державних пiдприємств, якi вiдповiдно до закону не пiдлягають приватизацiї, вказанi процедури застосовуються в частинi санацiї чи лiквiдацiї лише пiсля виключення їх у встановленому порядку з перелiку об'єктiв, що не пiдлягають приватизацiї.

     4. У випадках, передбачених законом, не застосовуються процедури банкрутства щодо комунальних пiдприємств.

     5. Щодо окремих категорiй суб'єктiв пiдприємництва законом можуть бути визначенi особливостi регулювання вiдносин, пов'язаних з банкрутством.

     6. Вiдносини, пов'язанi з банкрутством, учасниками яких є iноземнi кредитори, регулюються законодавством України з урахуванням вiдповiдних положень мiжнародних договорiв, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

     Стаття 215. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про банкрутство

     1. У випадках, передбачених законом, суб'єкт пiдприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також iншi особи несуть юридичну вiдповiдальнiсть за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фiктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

     2. Фiктивним банкрутством визнається завiдомо неправдива заява суб'єкта пiдприємництва до суду про нездатнiсть виконати зобов'язання перед кредиторами та державою. Встановивши факт фiктивного банкрутства, тобто фактичну платоспроможнiсть боржника, суд вiдмовляє боржниковi у задоволеннi заяви про визнання банкрутом i застосовує санкцiї, передбаченi законом.

     3. Умисним банкрутством визнається стiйка неплатоспроможнiсть суб'єкта пiдприємництва, викликана цiлеспрямованими дiями власника майна або посадової особи суб'єкта пiдприємництва, якщо це завдало iстотної матерiальної шкоди iнтересам держави, суспiльства або iнтересам кредиторiв, що охороняються законом.

     4. Приховування банкрутства, фiктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомiрнi дiї у процедурах неплатоспроможностi, пов'язанi з розпорядженням майном боржника, що завдали iстотної шкоди iнтересам кредиторiв та держави, тягнуть за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть винних осiб вiдповiдно до закону.