суббота, 9 апреля 2011 г.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл IV


Глава 20
ГОСПОДАРСЬКI ДОГОВОРИ
     Стаття 179. Загальнi умови укладання договорiв, що породжують господарськi зобов'язання
     1. Майново-господарськi зобов'язання, якi виникають мiж суб'єктами господарювання або мiж суб'єктами господарювання i негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на пiдставi господарських договорiв, є господарсько-договiрними зобов'язаннями.
     2. Кабiнет Мiнiстрiв України, уповноваженi ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орiєнтовнi умови господарських договорiв (примiрнi договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типовi договори.
     3. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторiн, якщо вiн заснований на державному замовленнi, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або iснує пряма вказiвка закону щодо обов'язковостi укладення договору для певних категорiй суб'єктiв господарювання чи органiв державної влади або органiв мiсцевого самоврядування.
     4. При укладеннi господарських договорiв сторони можуть визначати змiст договору на основi:
     вiльного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свiй розсуд будь-якi умови договору, що не суперечать законодавству;
     примiрного договору, рекомендованого органом управлiння суб'єктам господарювання для використання при укладеннi ними договорiв, коли сторони мають право за взаємною згодою змiнювати окремi умови, передбаченi примiрним договором, або доповнювати його змiст;
     типового договору, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, чи у випадках, передбачених законом, iншим органом державної влади, коли сторони не можуть вiдступати вiд змiсту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
     договору приєднання, запропонованого однiєю стороною для iнших можливих суб'єктiв, коли цi суб'єкти у разi вступу в договiр не мають права наполягати на змiнi його змiсту.
     5. Змiст договору, що укладається на пiдставi державного замовлення, повинен вiдповiдати цьому замовленню.
     6. Суб'єкти господарювання, якi забезпечують споживачiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, електроенергiєю, зв'язком, послугами залiзничного та iнших видiв транспорту, а у випадках, передбачених законом, також iншi суб'єкти зобов'язанi укладати договори з усiма споживачами їхньої продукцiї (послуг). Законодавством можуть бути передбаченi обов'язковi умови таких договорiв.
     7. Господарськi договори укладаються за правилами, встановленими Цивiльним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, iншими нормативно-правовими актами щодо окремих видiв договорiв.
     Стаття 180. Iстотнi умови господарського договору
     1. Змiст господарського договору становлять умови договору, визначенi угодою його сторiн, спрямованою на встановлення, змiну або припинення господарських зобов'язань, як погодженi сторонами, так i тi, що приймаються ними як обов'язковi умови договору вiдповiдно до законодавства.
     2. Господарський договiр вважається укладеним, якщо мiж сторонами у передбачених законом порядку та формi досягнуто згоди щодо усiх його iстотних умов. Iстотними є умови, визнанi такими за законом чи необхiднi для договорiв даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однiєї iз сторiн повинна бути досягнута згода.
     3. При укладеннi господарського договору сторони зобов'язанi у будь-якому разi погодити предмет, цiну та строк дiї договору.
     4. Умови про предмет у господарському договорi повиннi визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кiлькiсть продукцiї (робiт, послуг), а також вимоги до їх якостi. Вимоги щодо якостi предмета договору визначаються вiдповiдно до обов'язкових для сторiн нормативних документiв, зазначених у статтi 15 цього Кодексу, а у разi їх вiдсутностi - в договiрному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист iнтересiв кiнцевих споживачiв товарiв i послуг.
     5. Цiна у господарському договорi визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, iншими законами, актами Кабiнету Мiнiстрiв України. За згодою сторiн у господарському договорi може бути передбачено доплати до встановленої цiни за продукцiю (роботи, послуги) вищої якостi або виконання робiт у скороченi строки порiвняно з нормативними.
     6. У разi визнання погодженої сторонами в договорi цiни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати вiд сторiн змiни умови договору щодо цiни.
     7. Строком дiї господарського договору є час, впродовж якого iснують господарськi зобов'язання сторiн, що виникли на основi цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторiн до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено iнше. Закiнчення строку дiї господарського договору не звiльняє сторони вiд вiдповiдальностi за його порушення, що мало мiсце пiд час дiї договору.
     Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорiв
     1. Господарський договiр за загальним правилом викладається у формi єдиного документа, пiдписаного сторонами та скрiпленого печатками. Допускається укладення господарських договорiв у спрощений спосiб, тобто шляхом обмiну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом пiдтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спецiальнi вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорiв.
     2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторiн. У разi якщо проект договору викладено як єдиний документ, вiн надається другiй сторонi у двох примiрниках.
     3. Сторона, яка одержала проект договору, у разi згоди з його умовами оформляє договiр вiдповiдно до вимог частини першої цiєї статтi i повертає один примiрник договору другiй сторонi або надсилає вiдповiдь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк пiсля одержання договору.
     4. За наявностi заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбiжностей, про що робиться застереження у договорi, та у двадцятиденний строк надсилає другiй сторонi два примiрники протоколу розбiжностей разом з пiдписаним договором.
     5. Сторона, яка одержала протокол розбiжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днiв розглянути його, в цей же строк вжити заходiв для врегулювання розбiжностей з другою стороною та включити до договору всi прийнятi пропозицiї, а тi розбiжностi, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
     6. У разi досягнення сторонами згоди щодо всiх або окремих умов, зазначених у протоколi розбiжностей, така згода повинна бути пiдтверджена у письмовiй формi (протоколом узгодження розбiжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
     7. Якщо сторона, яка одержала протокол розбiжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленнi або такого, укладення якого є обов'язковим для сторiн на пiдставi закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополiстом на певному ринку товарiв (робiт, послуг), яка одержала протокол розбiжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбiжностi, що залишилися неврегульованими, то пропозицiї другої сторони вважаються прийнятими.
     8. У разi якщо сторони не досягли згоди з усiх iстотних умов господарського договору, такий договiр вважається неукладеним (таким, що не вiдбувся). Якщо одна iз сторiн здiйснила фактичнi дiї щодо його виконання, правовi наслiдки таких дiй визначаються нормами Цивiльного кодексу України.
     Стаття 182. Особливостi укладання попереднiх договорiв
     1. За попереднiм договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пiзнiше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договiр на умовах, передбачених попереднiм договором.
     2. Попереднiй договiр повинен мiстити умови, що дозволяють визначити предмет, а також iншi iстотнi умови основного договору. До укладення попереднiх договорiв не застосовується загальний порядок укладення господарських договорiв.
     3. У разi якщо сторона, яка уклала попереднiй договiр, одержавши проект договору вiд iншої сторони, ухиляється вiд укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.
     4. Зобов'язання укласти основний договiр, передбачене попереднiм договором, припиняється, якщо до закiнчення строку, в який сторони мають укласти основний договiр, одна iз сторiн не надiшле проект такого договору другiй сторонi.
     5. Вiдносини щодо укладення попереднiх договорiв регулюються Цивiльним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
     6. Угода сторiн про намiри (протокол про намiри тощо) не визнається попереднiм договором i не породжує юридичних наслiдкiв.
     Стаття 183. Особливостi укладання господарських договорiв за державним замовленням
     1. Договори за державним замовленням укладаються мiж визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноваженi вiд iменi держави укладати договори (державнi контракти), в яких визначаються господарськi зобов'язання сторiн та регулюються вiдносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
     2. Держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовникiв.
     3. Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здiйснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом пiдписання сторонами єдиного документа.
     4. Ухилення вiд укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства i тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом та iншими законами. Спори, пов'язанi з укладенням договору за державним замовленням, в тому числi при ухиленнi вiд укладення договору однiєї або обох сторiн, вирiшуються в судовому порядку.
     5. Виконавець державного замовлення звiльняється вiд обов'язку укладення державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разi визнання в судовому порядку державного замовлення недiйсним.
     Стаття 184. Особливостi укладання господарських договорiв на основi вiльного волевиявлення сторiн, примiрних i типових договорiв
     1. При укладеннi господарського договору на основi вiльного волевиявлення сторiн проект договору може бути розроблений за iнiцiативою будь-якої iз сторiн у строки, погодженi самими сторонами.
     2. Укладення договору на основi вiльного волевиявлення сторiн може вiдбуватися у спрощений спосiб або у формi єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорiв, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
     3. Укладення господарських договорiв на основi примiрних i типових договорiв повинно здiйснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не iнакше як шляхом викладення договору у виглядi єдиного документа, оформленого згiдно з вимогами статтi 181 цього Кодексу та вiдповiдно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примiрного або типового договору.
     Стаття 185. Особливостi укладання господарських договорiв на бiржах, ярмарках та публiчних торгах
     1. До укладення господарських договорiв на бiржах, оптових ярмарках, публiчних торгах застосовуються загальнi правила укладення договорiв на основi вiльного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актiв, якими регулюється дiяльнiсть вiдповiдних бiрж, ярмаркiв та публiчних торгiв.
     Стаття 186. Укладання органiзацiйно-господарських договорiв
     1. Договiрне оформлення органiзацiйно-господарських зобов'язань може здiйснюватися учасниками господарських вiдносин як на основi вiльного волевиявлення сторiн, так i на основi примiрних договорiв, якщо укладання таких договорiв передбачено вiдповiдними нормативно-правовими актами. Спрощений спосiб укладання органiзацiйно-господарських договорiв не допускається.
     Стаття 187. Укладання господарських договорiв за рiшенням суду
     1. Спори, що виникають при укладаннi господарських договорiв за державним замовленням, або договорiв, укладення яких є обов'язковим на пiдставi закону та в iнших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Iншi переддоговiрнi спори можуть бути предметом розгляду суду у разi якщо це передбачено угодою сторiн або якщо сторони зобов'язанi укласти певний господарський договiр на пiдставi укладеного мiж ними попереднього договору.
     2. День набрання чинностi рiшенням суду, яким вирiшено питання щодо переддоговiрного спору, вважається днем укладення вiдповiдного господарського договору, якщо рiшенням суду не визначено iнше.
     Стаття 188. Порядок змiни та розiрвання господарських договорiв
     1. Змiна та розiрвання господарських договорiв в односторонньому порядку не допускаються, якщо iнше не передбачено законом або договором.
     2. Сторона договору, яка вважає за необхiдне змiнити або розiрвати договiр, повинна надiслати пропозицiї про це другiй сторонi за договором.
     3. Сторона договору, яка одержала пропозицiю про змiну чи розiрвання договору, у двадцятиденний строк пiсля одержання пропозицiї повiдомляє другу сторону про результати її розгляду.
     4. У разi якщо сторони не досягли згоди щодо змiни (розiрвання) договору або у разi неодержання вiдповiдi у встановлений строк з урахуванням часу поштового обiгу, заiнтересована сторона має право передати спiр на вирiшення суду.
     5. Якщо судовим рiшенням договiр змiнено або розiрвано, договiр вважається змiненим або розiрваним з дня набрання чинностi даним рiшенням, якщо iншого строку набрання чинностi не встановлено за рiшенням суду.

Комментариев нет:

Отправить комментарий