КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ імені Тараса Шевченка) - головний вуз Києва та України, національний центр фундаментальної науки та культури, один з набільших та найстаріших університетів України.

Київський Імператорський Університет Св.Володимира (1834-1917 рр.)

Київський Університет Св.Володимира (1917-1919 рр.)

Вищий інститут народної освіти імені Михайла Петровича Драгоманова (1920-1926 рр.)

Київський інститут народної освіти ім. М.П.Драгоманова (1926-1932 рр.)

Київський державний університет (1933-1939 рр.)

Київський державний університет імені Тараса Григоровича Шевченка (КДУ ім.Т.Г.Шевченка) (1939-1994 рр.)

Київський університет імені Тараса Шевченка (КУ ім. Тараса Шевченка) (1994-1999 рр.)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ імені Тараса Шевченка) (з 1999 року)

Влітку 1834 року Київський університет прийняв перших 62 студентів. Факультет був один — філософський з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. У 1835 році відкрито юридичний, а в 1847 році — медичний факультети. Філософський згодом розділився на два самостійних факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року.

Ще з середини 19 ст. університет став одним з осередків науки і передової громадської думки в Україні. Тут вчилися члени Кирило-Мефодіївського товариства — В. М. Білозерський, Г. А. Андрузький; Т. Г. Шевченко працював в 1845–47 рр. в Археографічній комісії при університеті. До 1917 р. університет підготував близько 20 тисяч спеціалістів. Активні учасники Київсько-Харківського товариства були ініціаторами заснування недільних шкіл.

Університет названо у 1939 році на честь видатного українського поета Тараса Шевченка. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв він працював тут як співробітник археографічної комісії (у 1845-46 роках). Розгром у 1847 році Кирило-Мефодіївського товариства й арешт Шевченка перервали його роботу, але не знищили зв'язки поета з університетом. Після звільнення Шевченко написав «Букварь Южнорусский» для недільних шкіл, займався його розповсюдженням, листувався з першим ректором Університету Михайлом Максимовичем.

В 1848 при університеті (1-й поверх) засновано хірургічну клініку В. О. Караваєва, де оперував також М. І. Пирогов. У січні 1847 в актовому залі концертував Ф. Ліст. Тут відбувалися виставки передвижників. У 1861–1919 щомісяця видавалися «Университетские Известия», працювало 10 наукових товариств: дослідників природи, фіз.-математичне, фіз.-хімічне, хірургічне, історичне Нестора-літописця, юридичне... В 1883 було засновано університетську мед. клініку (тепер.бульвар Шевченка №17). 1880 в університеті було проведено випробування першої в світі системи одночасного телеграфування і телефонування по одному й тому ж дроту (винахідник Г. Г. Ігнатьєв). У 1915–16 університет було євакуйовано в Саратов, в 1919–20 до університету були приєднані Вищі жіночі курси, Київський юридичний інститут та інші учбові заклади.

Протягом 1920–32 на базі університету функціонували інститути народної освіти ім. Драгоманова (до 1930), соціального виховання, професійної освіти, фізико-хіміко-математичний. В 1933 університет відновлено у складі 7 факультетів. У 1939 закладові присвоєно ім’я Т. Г. Шевченка. В 1942–43 К. У. злито з Харківським в Об’єднаний український університет і евакуйовано до м. Кзил-Орди Казахської РСР. Незважаючи на заподіяні нім.-фашист. окупантами руйнування (висадено в повітря головний корпус, знищено кабінети, бібліотеки), в січні 1944 університет відновив свою діяльність (визволення Києва 6.11.1943). У 1949 функціонувало 12 факультетів. 1960 року в університеті відкрито факультет студентів закордонних держав.

Указ Президента України від 21 квітня 1994 р. установив, що Київський університет імені Тараса Шевченка є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, який здійснює свою діяльність відповідно до власного Статуту.

Указ Президента України Л.Кучми від 25 листопада 1999 року "Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка" збільшив автономію університету підпорядкувавши його Президенту України, прирівняв посаду ректора університету до статусу міністра України та присвоїв університету нову назву - Київський національний університет імені Тараса Шевченк[1].

Указом Президента України В.Ющенка від 5 травня 2008 року № 412 "Про заходи щодо підвищення статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка" зазначено, що університет має бути претворений на Київський національний дослідницький університет імені Тараса Шевченка - "головний навчально-науковий центр України з підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації"[2], університету також було надано, вперше в новітній історії України, як першому і головному університету країни, відповідно до його ролі, значення для України та світу - "право на затвердження індивідуальних умов прийому для відбору талановитої молоді; визначати самостійно нормативи чисельності студентів, слухачів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника університету в межах фонду оплати праці, встановивши для університету співвідношення «викладач - студент» один до п'яти; видавати диплом про вищу освіту власного зразка; приймати остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів та вчених звань"[3].