ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл IX

Роздiл IX
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Кодекс набирає чинностi з 1 сiчня 2004 року.

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть з 1 сiчня 2004 року:

     Закон України "Про пiдприємництво" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 168) з наступними змiнами, крiм статтi 4 Закону;

     Закон України "Про пiдприємства в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 24, ст. 272) з наступними змiнами.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) внести до Верховної Ради України у тримiсячний строк з дня опублiкування Господарського кодексу України:

     перелiк законодавчих актiв (їх окремих положень), якi мають бути визнанi такими, що втратили чиннiсть, та перелiк законодавчих актiв, до яких слiд внести змiни у зв'язку з набранням чинностi цим Кодексом;

     пропозицiї щодо уточнення, у разi необхiдностi, порядку набрання чинностi окремих положень цього Кодексу;

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VIII

Глава 41
IНШI ВИДИ СПЕЦIАЛЬНИХ РЕЖИМIВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 411. Виключна (морська) економiчна зона України

     1. Морськi райони, зовнi прилеглi до територiального моря України, включаючи райони навколо островiв, що їй належать, становлять виключну (морську) економiчну зону України.

     2. Ширина виключної (морської) економiчної зони становить до двохсот морських миль, вiдлiчених вiд тих самих вихiдних лiнiй, що i територiальне море України.

     3. З метою забезпечення суверенних прав України на розвiдку, експлуатацiю, збереження живих ресурсiв та управлiння ними у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi держава вживає заходiв (включаючи огляд, iнспекцiю, арешт i судовий розгляд) щодо забезпечення додержання суб'єктами господарювання законодавства України.

     4. Держава у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України має виключне право створювати, а також дозволяти i регулювати спорудження, експлуатацiю та використання штучних островiв, установок i споруд для морських наукових дослiджень, розвiдки i розробки природних ресурсiв, iнших економiчних цiлей вiдповiдно до законодавства України.

     5. Режим здiйснення господарської дiяльностi у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi встановлюється вiдповiдно до цього Кодексу законом про виключну (морську) економiчну зону України, iншими законодавчими актами, що регулюють питання, пов'язанi з правовим режимом виключної (морської) економiчної зони України.

     Стаття 412. Особливостi здiйснення господарської дiяльностi на державному кордонi України

     1. Господарська дiяльнiсть на державному кордонi України (судноплавство, користування водними об'єктами для потреб лiсосплаву та iншi види водокористування, створення гiдроспоруд, провадження iнших робiт у внутрiшнiх водах України, користування землею, лiсами, об'єктами тваринного свiту, ведення геологiчних розвiдувань та iнша господарська дiяльнiсть) здiйснюється з урахуванням особливостей режиму державного кордону України вiдповiдно до законодавства України та чинних мiжнародних договорiв, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

     2. Умови здiйснення на державному кордонi України господарської дiяльностi визначаються вiдповiдними органами державної влади України з урахуванням мiсцевих умов згiдно з вимогами закону.

     3. У випадках i в порядку, передбачених законом, сполучення через державний кордон України на окремих дiлянках за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України може бути тимчасово обмежено чи припинено або встановлено заходи карантину для людей, тварин, вантажiв, насiннєвого, садивного матерiалу та iншої продукцiї тваринного i рослинного походження, що перетинають державний кордон України.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VIII

Глава 40
КОНЦЕСIЇ

     Стаття 406. Концесiйна дiяльнiсть в Українi

     1. Концесiя - це надання з метою задоволення суспiльних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом мiсцевого самоврядування на пiдставi концесiйного договору на платнiй та строковiй основi вiтчизняним або iноземним суб'єктам господарювання (концесiонерам) права на створення (будiвництво) та/або управлiння (експлуатацiю) об'єктом концесiї за умови взяття концесiонером на себе вiдповiдних зобов'язань, майнової вiдповiдальностi i пiдприємницького ризику.

     2. Сфери господарювання, в яких дозволяється концесiйна дiяльнiсть, об'єкти права державної або комунальної власностi, що можуть надаватися в концесiю, а також види пiдприємницької дiяльностi, якi не дозволяється здiйснювати на концесiйнiй основi, визначаються законом.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VIII

Роздiл VIII
СПЕЦIАЛЬНI РЕЖИМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Глава 39
СПЕЦIАЛЬНI (ВIЛЬНI) ЕКОНОМIЧНI ЗОНИ

     Стаття 401. Визначення спецiальної (вiльної) економiчної зони

     1. Спецiальною (вiльною) економiчною зоною вважається частина територiї України, на якiй встановлено спецiальний правовий режим господарської дiяльностi, особливий порядок застосування та дiї законодавства України. На територiї спецiальної (вiльної) економiчної зони можуть запроваджуватися пiльговi митнi, податковi, валютно-фiнансовi та iншi умови пiдприємництва вiтчизняних та iноземних iнвесторiв.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VII

Глава 38
IНОЗЕМНI IНВЕСТИЦIЇ

     Стаття 390. Iноземнi iнвестори

     1. Iноземними iнвесторами визнаються такi суб'єкти, що здiйснюють iнвестицiйну дiяльнiсть на територiї України:

     юридичнi особи, утворенi за законодавством iншим, нiж законодавство України;

     iноземцi та особи без громадянства, якi не мають постiйного мiсця проживання на територiї України;

     мiжнароднi урядовi та неурядовi органiзацiї;

     iншi держави;

     iншi iноземнi суб'єкти iнвестицiйної дiяльностi, визначенi законом.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VII

Роздiл VII
ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНА ДIЯЛЬНIСТЬ

Глава 37
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 377. Поняття зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     1. Зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю суб'єктiв господарювання є господарська дiяльнiсть, яка в процесi її здiйснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частинi першiй статтi 139 цього Кодексу, та/або робочою силою.

     2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть провадиться на принципах свободи її суб'єктiв добровiльно вступати у зовнiшньоекономiчнi вiдносини, здiйснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рiвностi перед законом усiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     3. Загальнi умови та порядок здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть та iншими нормативно-правовими актами.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 36
ВИКОРИСТАННЯ У ПIДПРИЄМНИЦЬКIЙ ДIЯЛЬНОСТI ПРАВ IНШИХ СУБ'ЄКТIВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (КОМЕРЦIЙНА КОНЦЕСIЯ)

     Стаття 366. Договiр комерцiйної концесiї

     1. За договором комерцiйної концесiї одна сторона (правоволодiлець) зобов'язується надати другiй сторонi (користувачевi) на строк або без визначення строку право використання в пiдприємницькiй дiяльностi користувача комплексу прав, належних правоволодiльцевi, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодiльцевi обумовлену договором винагороду.

     2. Договiр комерцiйної концесiї передбачає використання комплексу наданих користувачевi прав, дiлової репутацiї i комерцiйного досвiду правоволодiльця в певному обсязi, iз зазначенням або без зазначення територiї використання щодо певної сфери пiдприємницької дiяльностi.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 35
ОСОБЛИВОСТI ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФIНАНСОВОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Параграф 1. Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть

     Стаття 333. Фiнансова дiяльнiсть суб'єктiв господарювання

     1. Фiнанси суб'єктiв господарювання є самостiйною ланкою нацiональної фiнансово-кредитної системи з iндивiдуальним кругообiгом коштiв, що забезпечує покриття витрат виробництва продукцiї (робiт, послуг) i одержання прибутку.

     2. Фiнансова дiяльнiсть суб'єктiв господарювання включає грошове та iнше фiнансове посередництво, страхування, а також допомiжну дiяльнiсть у сферi фiнансiв i страхування.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 34
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ IННОВАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 325. Iнновацiйна дiяльнiсть

     1. Iнновацiйною дiяльнiстю у сферi господарювання є дiяльнiсть учасникiв господарських вiдносин, що здiйснюється на основi реалiзацiї iнвестицiй з метою виконання довгострокових науково-технiчних програм з тривалими строками окупностi витрат i впровадження нових науково-технiчних досягнень у виробництво та iншi сфери суспiльного життя.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 33
КАПIТАЛЬНЕ БУДIВНИЦТВО

     Стаття 317. Пiдряднi вiдносини у капiтальному будiвництвi

     1. Будiвництво об'єктiв виробничого та iншого призначення, пiдготовка будiвельних дiлянок, роботи з обладнання будiвель, роботи з завершення будiвництва, прикладнi та експериментальнi дослiдження i розробки тощо, якi виконуються суб'єктами господарювання для iнших суб'єктiв або на їх замовлення, здiйснюються на умовах пiдряду.

     2. Для здiйснення робiт, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, можуть укладатися договори пiдряду: на капiтальне будiвництво (в тому числi субпiдряду); на виконання проектних i дослiджувальних робiт; на виконання геологiчних, геодезичних та iнших робiт, необхiдних для капiтального будiвництва; iншi договори. Загальнi умови договорiв пiдряду визначаються вiдповiдно до положень Цивiльного кодексу України про договiр пiдряду, якщо iнше не передбачено цим Кодексом.

     3. Господарськi вiдносини у сферi матерiально-технiчного забезпечення капiтального будiвництва регулюються вiдповiдними договорами пiдряду, якщо iнше не передбачено законодавством або договором сторiн. За згодою сторiн будiвельнi поставки можуть здiйснюватися на основi договорiв поставки.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 32
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖIВ

     Стаття 306. Перевезення вантажiв як вид господарської дiяльностi

     1. Перевезенням вантажiв у цьому Кодексi визнається господарська дiяльнiсть, пов'язана з перемiщенням продукцiї виробничо-технiчного призначення та виробiв народного споживання залiзницями, автомобiльними дорогами, водними та повiтряними шляхами, а також транспортування продукцiї трубопроводами.

     2. Суб'єктами вiдносин перевезення вантажiв є перевiзники, вантажовiдправники та вантажоодержувачi.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 31
КОМЕРЦIЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКI ВIДНОСИНИ) У СФЕРI ГОСПОДАРЮВАННЯ

     Стаття 295. Агентська дiяльнiсть

     1. Комерцiйне посередництво (агентська дiяльнiсть) є пiдприємницькою дiяльнiстю, що полягає в наданнi комерцiйним агентом послуг суб'єктам господарювання при здiйсненнi ними господарської дiяльностi шляхом посередництва вiд iменi, в iнтересах, пiд контролем i за рахунок суб'єкта, якого вiн представляє.

     2. Комерцiйним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорi, здiйснює комерцiйне посередництво.

     3. Не є комерцiйними агентами пiдприємцi, що дiють хоча i в чужих iнтересах, але вiд власного iменi.

     4. Комерцiйний агент не може укладати угоди вiд iменi того, кого вiн представляє, стосовно себе особисто.

     5. Законом можуть бути встановленi обмеження або заборона здiйснення комерцiйного посередництва в окремих галузях господарювання.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Глава 30
ОСОБЛИВОСТI ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 263. Господарсько-торговельна дiяльнiсть

     1. Господарсько-торговельною є дiяльнiсть, що здiйснюється суб'єктами господарювання у сферi товарного обiгу, спрямована на реалiзацiю продукцiї виробничо-технiчного призначення i виробiв народного споживання, а також допомiжна дiяльнiсть, яка забезпечує їх реалiзацiю шляхом надання вiдповiдних послуг.

     2. Залежно вiд ринку (внутрiшнього чи зовнiшнього), в межах якого здiйснюється товарний обiг, господарсько-торговельна дiяльнiсть виступає як внутрiшня торгiвля або зовнiшня торгiвля.

     3. Господарсько-торговельна дiяльнiсть може здiйснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матерiально-технiчне постачання i збут; енергопостачання; заготiвля; оптова торгiвля; роздрiбна торгiвля i громадське харчування; продаж i передача в оренду засобiв виробництва; комерцiйне посередництво у здiйсненнi торговельної дiяльностi та iнша допомiжна дiяльнiсть по забезпеченню реалiзацiї товарiв (послуг) у сферi обiгу.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл VI

Роздiл VI
ОСОБЛИВОСТI ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Глава 29
ГАЛУЗI ТА ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 258. Загальнi умови, що визначають особливостi регулювання господарських вiдносин

     1. Особливостi правового регулювання господарських вiдносин визначаються залежно вiд сфери суспiльного виробництва, в якiй складаються цi вiдносини, особливостей галузi господарювання, виду господарської дiяльностi, економiчної форми результату господарської дiяльностi, простору, на якому складаються господарськi вiдносини (внутрiшньому чи зовнiшньому ринку), особливостей суб'єктiв, мiж якими виникають господарськi вiдносини.

     2. Правове регулювання господарських вiдносин здiйснюється з урахуванням суспiльного розподiлу працi, що склався, та об'єктивно iснуючих галузей народного господарства.

     3. Особливостi правового регулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин визначаються роздiлом VII цього Кодексу.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл V

Глава 28
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ СУБ'ЄКТIВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНО-КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

     Стаття 251. Накладання штрафiв за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства

     1. Антимонопольний комiтет України накладає штрафи на суб'єктiв господарювання - юридичних осiб за:

     вчинення дiй, передбачених статтями 29, 30 i 32 цього Кодексу, ухилення вiд виконання або несвоєчасне виконання рiшень Антимонопольного комiтету України чи його територiальних вiддiлень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, вiдновлення первинного стану або змiну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству;

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл V

Глава 27
АДМIНIСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКI САНКЦIЇ

     Стаття 238. Застосування адмiнiстративно-господарських санкцiй до суб'єктiв господарювання

     1. За порушення встановлених законодавчими актами правил здiйснення господарської дiяльностi до суб'єктiв господарювання можуть бути застосованi уповноваженими органами державної влади або органами мiсцевого самоврядування адмiнiстративно-господарськi санкцiї, тобто заходи органiзацiйно-правового або майнового характеру, спрямованi на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та лiквiдацiю його наслiдкiв.

     2. Види адмiнiстративно-господарських санкцiй, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, iншими законодавчими актами. Адмiнiстративно-господарськi санкцiї можуть бути встановленi виключно законами.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл V

Глава 26
ШТРАФНI ТА ОПЕРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКI САНКЦIЇ

     Стаття 230. Штрафнi санкцiї

     1. Штрафними санкцiями у цьому Кодексi визнаються господарськi санкцiї у виглядi грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських вiдносин зобов'язаний сплатити у разi порушення ним правил здiйснення господарської дiяльностi, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

     2. Суб'єктами права застосування штрафних санкцiй є учасники вiдносин у сферi господарювання, зазначенi у статтi 2 цього Кодексу.

     Стаття 231. Розмiр штрафних санкцiй

     1. Законом щодо окремих видiв зобов'язань може бути визначений розмiр штрафних санкцiй, змiна якого за погодженням сторiн не допускається.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл V

Роздiл V
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI ГОСПОДАРЮВАННЯ

Глава 24
ЗАГАЛЬНI ЗАСАДИ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI УЧАСНИКIВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВIДНОСИН

     Стаття 216. Господарсько-правова вiдповiдальнiсть учасникiв господарських вiдносин

     1. Учасники господарських вiдносин несуть господарсько-правову вiдповiдальнiсть за правопорушення у сферi господарювання шляхом застосування до правопорушникiв господарських санкцiй на пiдставах i в порядку, передбачених цим Кодексом, iншими законами та договором.

     2. Застосування господарських санкцiй повинно гарантувати захист прав i законних iнтересiв громадян, органiзацiй та держави, в тому числi вiдшкодування збиткiв учасникам господарських вiдносин, завданих внаслiдок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сферi господарювання.

     3. Господарсько-правова вiдповiдальнiсть базується на принципах, згiдно з якими:

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл IV

Глава 23
ВИЗНАННЯ СУБ'ЄКТА ПIДПРИЄМНИЦТВА БАНКРУТОМ

     Стаття 209. Неспроможнiсть суб'єкта пiдприємництва

     1. У разi нездатностi суб'єкта пiдприємництва пiсля настання встановленого строку виконати свої грошовi зобов'язання перед iншими особами, територiальною громадою або державою iнакше як через вiдновлення його платоспроможностi цей суб'єкт (боржник) вiдповiдно до частини четвертої статтi 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

     2. Нездатнiсть боржника вiдновити свою платоспроможнiсть та задовольнити визнанi судом вимоги кредиторiв iнакше як через застосування визначеної судом лiквiдацiйної процедури вважається банкрутством.

     3. Суб'єктом банкрутства (далi - банкрутом) може бути лише суб'єкт пiдприємницької дiяльностi. Не можуть бути визнанi банкрутом казеннi пiдприємства.

     4. Щодо банкрутства державних комерцiйних пiдприємств законом передбачаються додатковi вимоги та гарантiї права власностi Українського народу.

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Роздiл IV

Глава 22
ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

     Стаття 193. Загальнi умови виконання господарських зобов'язань

     1. Суб'єкти господарювання та iншi учасники господарських вiдносин повиннi виконувати господарськi зобов'язання належним чином вiдповiдно до закону, iнших правових актiв, договору, а за вiдсутностi конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - вiдповiдно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     До виконання господарських договорiв застосовуються вiдповiднi положення Цивiльного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.