Тема 7: Спрощена система оподаткування, обліку і звітності в Україні
1. Нормативне регулювання та сутність спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності в Україні, платники, об’єкт оподаткування, ставки єдиного податку.
1. Нормативне регулювання та сутність спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності в Україні, платники, об’єкт оподаткування, ставки єдиного податку.
Спрощена система оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд із загальною системою оподаткування, обліку і звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Порядок її використання регулюється Указом Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3.07.1998 р. №727/98 [6] та Указом Президента «Про внесення змін до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»» від 28.06.1999 р. №746/99 [7].
Спрощена система оподаткування, обліку і звітності передбачає:
- заміну сплати встановлених законодавством податків і платежів сплатою єдиного податку;
- сплату фізичними особами – підприємцями замість податків і платежів вартості патенту на здійснення певного виду діяльності;
- спрощену форму ведення документів бухгалтерського обліку та звітності.
Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності дозволяється для наступних суб’єктів малого підприємництва:
- фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в трудових відносинах з якими, враховуючи членів їх сімей, на протязі року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.;
- юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких за рік суредньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
Дія Указу не розповсюджується на:
- суб’єктів підприємницької діяльності, на яких розповсюджується дія Закону України «Про патентування окремих видів підприємницької діяльності» в частині придбання спеціального торгівельного патенту;
- фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують фіксований податок;
- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи;
- суб’єкти підприємницької діяльності у статутному капіталі яких доля учасників та засновників – юридичних осіб, що не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25 %;
- фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікерогорілчаними та табачними виробами, паливно-мастильними матеріалами;
- суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють спільну дііяльність без створення юридичної особи.
Єдиний податок заміняє такі види податків і платежів:
- податок на додану вартість /якщо обрана ставка єдиного податку 10%/;
- податку на прибуток;
- збір за спеціальне використання природних ресурсів;
- збір на обов'язкове соціальне страхування;
- внески в Фонд загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття;
- комунальний податок;
- збір до Пенсійного Фонду;
- збір за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
- внески в Фонд України соціального захисту інвалідів;
- плату за патент.
Об'єктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції /товарів, робіт, послуг/ фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або в касу підприємства за здійснення операцій з продажу. Сплачується єдиний податок щомісяця до 20 числа, наступного за тим, в якому одержано виручку.
Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб визначається місцевими радами за місцем державної реєстрації в залежності від виду діяльності у межах від 20 до 200 грн. в місяць. Якщо такий суб’єкт здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлені різні ставки, він придбає одне свідоцтво та сплачує один податок в сумі не більше 200 грн. на місяць.
Кошти від сплати єдиного податку перераховуються на окремий рахунок в Державне казначейство України і розподіляються:
- до місцевого бюджету – 43 відсотки;
- до Пенсійного Фонду – 42 відсотки;
- на обов'язкове соціальне страхування – 15 відсотків ( у тому числі 4 відсотки до Державного фонду страхування на випадок безробіття).
Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи самостійно обирають одну із ставок оподаткування:
- 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у випадку сплати ПДВ;
- 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, у випадку включення ПДВ до складу єдиного податку.
Кошти від сплати єдиного податку перераховуються на окремий рахунок в Державне казначейство України і розподіляються:
- в Державний бюджет України – 20 відсотків;
- до місцевого бюджету – 23 відсотки;
- до Пенсійного Фонду – 42 відсотки;
- на обов'язкове соціальне страхування – 15 відсотків ( у тому числі 4 відсотки до Державного фонду страхування на випадок безробіття).
2. Порядок переходу та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності в Україні
Перейти на пільгове оподаткування і назад – на загальну систему підприємства мають право після закінчення звітного періоду (кварталу), але не більше одного разу за календарний рік. Стати платником єдиного податку можливо тільки при дотриманні вимог, викладених Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва” [3] та Указом Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” [7]. Якщо ж платник єдиного податку порушує ці вимоги, то вже з наступного звітного періоду він повинен повернутися до загальної системи оподаткування.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єкт підприємницької діяльності подає письмову заяву в орган державної податкової служби за місцем її державної реєстрації. При цьому суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа обов’язково зазначає обрану ставку єдиного податку.
Заява подається не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу) за умови сплати всіх податків і обов’язкових платежів за попередній період.
Орган ДПС повинен протягом 10 днів безкоштовно видати свідоцтво про право сплати єдиного податку або дати письмову мотивовану відмову.
Повернення до загальної системи оподаткування можна здійснювати з початку наступного періоду у випадку подання відповідної заяви в ДПС не пізніше , ніж за 15 днів до завершення попереднього періоду.
Платники єдиного податку ведуть Книгу обліку доходів і витрат та Касову книгу.
Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, вони подають до ДПС розрахунок єдиного податку і платіжне доручення на перерахування коштів з позначкою банку про проведення. Всі платники єдиного податку здійснюють розрахунки із застосуванням готівкових або безготівкових розрахунків, бартерні операції їм проводити не дозволяється.
Контрольні питання
1. Які суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності?
2. Які суб’єкти підприємницької діяльності не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності?
3. Які податки і збори заміняє єдиний податок?
4. Як здійснюється перехід на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності в Україні?
5. Як сплачується єдиний податок?
6. Як розподіляють кошти від сплати єдиного податку?
Комментариев нет:
Отправить комментарий