Глава 30
ОСОБЛИВОСТI ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
ОСОБЛИВОСТI ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
1. Господарсько-торговельною є дiяльнiсть, що здiйснюється суб'єктами господарювання у сферi товарного обiгу, спрямована на реалiзацiю продукцiї виробничо-технiчного призначення i виробiв народного споживання, а також допомiжна дiяльнiсть, яка забезпечує їх реалiзацiю шляхом надання вiдповiдних послуг.
2. Залежно вiд ринку (внутрiшнього чи зовнiшнього), в межах якого здiйснюється товарний обiг, господарсько-торговельна дiяльнiсть виступає як внутрiшня торгiвля або зовнiшня торгiвля.
3. Господарсько-торговельна дiяльнiсть може здiйснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матерiально-технiчне постачання i збут; енергопостачання; заготiвля; оптова торгiвля; роздрiбна торгiвля i громадське харчування; продаж i передача в оренду засобiв виробництва; комерцiйне посередництво у здiйсненнi торговельної дiяльностi та iнша допомiжна дiяльнiсть по забезпеченню реалiзацiї товарiв (послуг) у сферi обiгу.
4. Господарсько-торговельна дiяльнiсть опосередковується господарськими договорами поставки, контрактацiї сiльськогосподарської продукцiї, енергопостачання, купiвлi-продажу, оренди, мiни (бартеру), лiзингу та iншими договорами.
1. Матерiально-технiчне постачання та збут продукцiї виробничо-технiчного призначення i виробiв народного споживання як власного виробництва, так i придбаних у iнших суб'єктiв господарювання, здiйснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основi договорiв купiвлi-продажу.
2. Законодавством можуть бути передбаченi особливостi поставки окремих видiв продукцiї виробничо-технiчного призначення або виробiв народного споживання, а також особливий порядок здiйснення поставки продукцiї для державних потреб.
3. Основнi вимоги щодо укладення та виконання договорiв поставки встановлюються цим Кодексом, iншими законодавчими актами.
1. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовленi строки (строк) другiй сторонi - покупцевi товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) i сплатити за нього певну грошову суму.
3. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначенi у пунктах 1, 2 частини другої статтi 55 цього Кодексу.
4. Умови договорiв поставки повиннi викладатися сторонами вiдповiдно до вимог Мiжнародних правил щодо тлумачення термiнiв "Iнкотермс".
5. Поставка товарiв без укладення договору поставки може здiйснюватися лише у випадках i порядку, передбачених законом.
6. Реалiзацiя суб'єктами господарювання товарiв негосподарюючим суб'єктам здiйснюється за правилами про договори купiвлi-продажу. До вiдносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються вiдповiднi положення Цивiльного кодексу України про договiр купiвлi-продажу.
1. Предметом поставки є визначенi родовими ознаками продукцiя, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технiчних умовах, документацiї до зразкiв (еталонiв), прейскурантах чи товарознавчих довiдниках. Предметом поставки можуть бути також продукцiя, вироби, визначенi iндивiдуальними ознаками.
2. Загальна кiлькiсть товарiв, що пiдлягають поставцi, їх часткове спiввiдношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, пiдгрупами, видами, марками, типами, розмiрами визначаються специфiкацiєю за згодою сторiн, якщо iнше не передбачено законом.
1. Договiр поставки може бути укладений на один рiк, на строк бiльше одного року (довгостроковий договiр) або на iнший строк, визначений угодою сторiн. Якщо в договорi строк його дiї не визначений, вiн вважається укладеним на один рiк.
2. Строки поставки встановлюються сторонами в договорi з урахуванням необхiдностi ритмiчного та безперебiйного постачання товарiв споживачам, якщо iнше не передбачено законодавством.
3. Якщо в довгостроковому договорi кiлькiсть поставки визначено лише на рiк або менший строк, у договорi повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строкiв поставки на наступнi перiоди до закiнчення строку дiї договору. Якщо такий порядок не передбачений, договiр вважається укладеним на один рiк.
4. У разi якщо сторонами передбачено поставку товарiв окремими партiями, строком (перiодом) поставки продукцiї виробничо-технiчного призначення є, як правило, квартал, а виробiв народного споживання, як правило, - мiсяць. Сторони можуть погодити в договорi також графiк поставки (мiсяць, декада, доба тощо).
5. У договорi поставки за згодою сторiн може бути передбачений порядок вiдвантаження товарiв будь-яким видом транспорту, а також вибiрка товарiв покупцем.
6. Договором може бути передбачено вiдвантаження товарiв вантажовiдправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарiв вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарiв платником, що не є покупцем.
7. Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кiлькостi товарiв.
1. Якiсть товарiв, що поставляються, повинна вiдповiдати стандартам, технiчним умовам, iншiй технiчнiй документацiї, яка встановлює вимоги до їх якостi, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорi бiльш високi вимоги до якостi товарiв.
2. Номери та iндекси стандартiв, технiчних умов або iншої документацiї про якiсть товарiв зазначаються в договорi. Якщо вказану документацiю не опублiковано у загальнодоступних виданнях, її копiї повиннi додаватися постачальником до примiрника договору покупця на його вимогу.
3. У разi вiдсутностi в договорi умов щодо якостi товарiв остання визначається вiдповiдно до мети договору або до звичайного рiвня якостi для предмета договору чи загальних критерiїв якостi.
4. Постачальник повинен засвiдчити якiсть товарiв, що поставляються, належним товаросупровiдним документом, який надсилається разом з товаром, якщо iнше не передбачено в договорi.
5. У разi поставки товарiв бiльш низької якостi, нiж вимагається стандартом, технiчними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право вiдмовитися вiд прийняття i оплати товарiв, а якщо товари уже оплаченi покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
6. У разi якщо недолiки поставлених товарiв можуть бути усуненi без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати вiд постачальника усунення недолiкiв у мiсцезнаходженнi товарiв або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
7. Якщо поставленi товари вiдповiдають стандартам або технiчним умовам, але виявляться бiльш низького сорту, нiж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за цiною, встановленою для товарiв вiдповiдного сорту, або вiдмовитися вiд прийняття i оплати поставлених товарiв.
8. У разi якщо покупець (одержувач) вiдмовився вiд прийняття товарiв, якi не вiдповiдають за якiстю стандартам, технiчним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарiв, якi швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повiдомлення покупця (одержувача) про вiдмову вiд товарiв. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалiзувати їх на мiсцi або повернути виробниковi. Товари, що швидко псуються, пiдлягають в усiх випадках реалiзацiї на мiсцi.
1. Строки i порядок встановлення покупцем недолiкiв поставлених йому товарiв, якi не могли бути виявленi при звичайному їх прийманнi, i пред'явлення постачальниковi претензiй у зв'язку з недолiками поставлених товарiв визначаються законодавством вiдповiдно до цього Кодексу.
2. Стандартами, технiчними умовами або договором щодо товарiв, призначених для тривалого користування чи зберiгання, можуть передбачатися бiльш тривалi строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недолiкiв (гарантiйнi строки). Сторони можуть погодити в договорi гарантiйнi строки бiльш тривалi порiвняно з передбаченими стандартами або технiчними умовами.
3. Гарантiйний строк експлуатацiї обчислюється вiд дня введення виробу в експлуатацiю, але не пiзнiше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробiв народного споживання, якi реалiзуються через роздрiбну торгiвлю, - з дня роздрiбного продажу речi, якщо iнше не передбачено стандартами, технiчними умовами або договором.
5. Постачальник (виробник) гарантує якiсть товарiв у цiлому. Гарантiйний строк на комплектуючi вироби i складовi частини вважається рiвним гарантiйному строку на основний вирiб, якщо iнше не передбачено договором або стандартами (технiчними умовами) на основний вирiб.
6. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свiй рахунок усунути дефекти виробу, виявленi протягом гарантiйного строку, або замiнити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслiдок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатацiї або зберiгання виробу. У разi усунення дефектiв у виробi, на який встановлено гарантiйний строк експлуатацiї, цей строк продовжується на час, протягом якого вiн не використовувався через дефект, а при замiнi виробу гарантiйний строк обчислюється заново вiд дня замiни.
7. У разi поставки товарiв неналежної якостi покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмiрi, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо iнший розмiр не передбачено законом або договором.
8. Позови, що випливають з поставки товарiв неналежної якостi, можуть бути пред'явленi протягом шести мiсяцiв з дня встановлення покупцем у належному порядку недолiкiв поставлених йому товарiв.
1. Товари повиннi поставлятися комплектно вiдповiдно до вимог стандартiв, технiчних умов або прейскурантiв. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрiбних покупцевi виробiв (частин), що входять до комплекту.
2. Якщо комплектнiсть не визначено стандартами, технiчними умовами або прейскурантами, вона в необхiдних випадках може визначатися договором.
3. У разi поставки некомплектних виробiв постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк пiсля одержання вимоги або замiнити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено iнший строк. Надалi до укомплектування виробу або його замiни покупець (одержувач) має право вiдмовитися вiд його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разi якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує вирiб або не замiнить його комплектним, покупець має право вiдмовитися вiд товару.
4. Прийняття покупцем некомплектних виробiв не звiльняє постачальника (виробника) вiд вiдповiдальностi.
1. Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдно до вимог цього Кодексу та iнших законiв затверджує Положення про поставки продукцiї виробничо-технiчного призначення та поставки виробiв народного споживання, а також Особливi умови поставки окремих видiв товарiв.
1. Державна закупка сiльськогосподарської продукцiї здiйснюється за договорами контрактацiї, якi укладаються на основi державних замовлень на поставку державi сiльськогосподарської продукцiї.
2. За договором контрактацiї виробник сiльськогосподарської продукцiї (далi - виробник) зобов'язується передати заготiвельному (закупiвельному) або переробному пiдприємству чи органiзацiї (далi - контрактанту) вироблену ним продукцiю у строки, кiлькостi, асортиментi, що передбаченi договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробниковi у виробництвi зазначеної продукцiї, прийняти i оплатити її.
види продукцiї (асортимент), номер державного стандарту або технiчних умов, гранично допустимий вмiст у продукцiї шкiдливих речовин;
цiна за одиницю, загальна сума договору, порядок i умови доставки, строки здавання-приймання продукцiї;
обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в органiзацiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї та її транспортування на приймальнi пункти i пiдприємства;
iншi умови, передбаченi Типовим договором контрактацiї сiльськогосподарської продукцiї, затвердженим у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
1. Виробник повинен не пiзнiш як за п'ятнадцять днiв до початку заготiвлi продукцiї повiдомити контрактанта про кiлькiсть i строки здачi сiльськогосподарської продукцiї, що пропонується до продажу, та погодити календарний графiк її здачi.
2. Контрактант зобов'язаний прийняти вiд виробника всю пред'явлену ним продукцiю на умовах, передбачених у договорi. Нестандартну продукцiю, яка швидко псується, придатну для використання у свiжому або переробленому виглядi, та стандартну продукцiю, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбаченi договором, контрактант приймає за цiнами i на умовах, що погодженi сторонами.
3. У договорi контрактацiї можуть передбачатися обсяги сiльськогосподарської продукцiї, приймання якої контрактант здiйснює безпосередньо у виробника, та продукцiї, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним пiдприємствам. Решта продукцiї приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адмiнiстративного району за мiсцезнаходженням виробника.
4. Забезпечення виробникiв тарою та необхiдними матерiалами для пакування продукцiї здiйснюється у кiлькостi, порядку та строки, передбаченi договором.
5. Iншi особливостi виконання договорiв контрактацiї встановлюються Положенням про контрактацiю сiльськогосподарської продукцiї, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
1. За нездачу сiльськогосподарської продукцiї у строки, передбаченi договором контрактацiї, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмiрi, встановленому договором, якщо iнший розмiр не передбачений законом.
2. За невиконання зобов'язання щодо приймання сiльськогосподарської продукцiї безпосередньо у виробника, а також у разi вiдмови вiд приймання продукцiї, пред'явленої виробником у строки i в порядку, що погодженi сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмiрi п'яти вiдсоткiв вартостi неприйнятої продукцiї, враховуючи надбавки i знижки, а також вiдшкодовує завданi виробниковi збитки, а щодо продукцiї, яка швидко псується, - повну її вартiсть.
3. У разi якщо продукцiю не було своєчасно пiдготовлено до здавання-приймання i про це не було попереджено контрактанта, виробник вiдшкодовує контрактанту завданi цим збитки.
4. У договорi контрактацiї можуть бути передбаченi також iншi санкцiї за невиконання або неналежне виконання зобов'язань вiдповiдно до вимог цього Кодексу.
1. За договором енергопостачання енергопостачальне пiдприємство (енергопостачальник) вiдпускає електричну енергiю, пару, гарячу i перегрiту воду (далi - енергiю) споживачевi (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергiю та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацiю енергетичного обладнання, що ним використовується.
3. Предметом договору енергопостачання є окремi види енергiї з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технiчних умовах.
4. Виробники i постачальники енергiї, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополiй, зобов'язанi укласти договiр енергопостачання на вимогу споживачiв, якi мають технiчнi засоби для одержання енергiї. Розбiжностi, що виникають при укладеннi такого договору, врегульовуються вiдповiдно до вимог цього Кодексу.
5. Енергопостачальнi пiдприємства iнших, крiм державної i комунальної, форм власностi можуть брати участь у забезпеченнi енергiєю будь-яких споживачiв, у тому числi через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених вiдповiдними договорами.
Стаття 276. Кiлькiсть i якiсть енергiї. Строки, цiни та порядок розрахункiв за договором енергопостачання
1. Загальна кiлькiсть енергiї, що вiдпускається, визначається за погодженням сторiн. У разi якщо енергiя видiляється в рахунок замовлення на державнi потреби (лiмiту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей лiмiт без його згоди.
2. Пропозицiї абонента щодо кiлькостi та видiв енергiї, строкiв її вiдпуску є прiоритетними за наявностi виробничих можливостей у енергопостачальника.
3. Показники якостi енергiї узгоджуються сторонами на пiдставi державних стандартiв або технiчних умов шляхом погодження перелiку (величини) показникiв, пiдтримання яких є обов'язком для сторiн договору.
4. Строки постачання енергiї встановлюються сторонами у договорi виходячи, як правило, з необхiдностi забезпечення її ритмiчного та безперебiйного надходження абоненту. Основним облiковим перiодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягiв протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергiї протягом доби за годинами, а також час i тривалiсть максимальних та мiнiмальних навантажень.
5. Кiлькiсть енергiї, недоодержаної у попереднi перiоди з вини енергопостачальника, пiдлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергiю не вибрано абонентом або недоодержано ним для обiгрiвання у зв'язку зi сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергiї здiйснюється за погодженням сторiн.
6. Розрахунки за договорами енергопостачання здiйснюються на пiдставi цiн (тарифiв), встановлених вiдповiдно до вимог закону.
7. Оплата енергiї, що вiдпускається, здiйснюється, як правило, у формi попередньої оплати. За погодженням сторiн можуть застосовуватися плановi платежi з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично вiдпущену енергiю.
8. У разi якщо абонент має власне енергоджерело i вiдпускає енергiю в мережi енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергiї.
1. Абоненти користуються енергiєю з додержанням правил користування енергiєю вiдповiдного виду, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
3. Абонент має право вiдпускати енергiю приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договiр енергопостачання з абонентом i мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.
4. Абонент зобов'язаний повiдомити перелiк субабонентiв енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж i приладiв субабонентiв та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергiєю.
1. Здiйснення торговельно-бiржової дiяльностi має на метi органiзацiю та регулювання торгiвлi шляхом надання послуг суб'єктам господарювання у здiйсненнi ними торговельних операцiй спецiально утвореною господарською органiзацiєю - товарною бiржею.
2. Правовi умови створення та дiяльностi товарних бiрж, а також основнi правила здiйснення торговельно-бiржової дiяльностi визначаються цим Кодексом, прийнятими вiдповiдно до нього законами та iншими нормативно-правовими актами.
1. Товарна бiржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладеннi бiржових угод, виявленнi попиту i пропозицiй на товари, товарних цiн, вивчає, упорядковує товарообiг i сприяє пов'язаним з ним торговельним операцiям.
2. Товарна бiржа є юридичною особою, дiє на засадах самоврядування i господарської самостiйностi, має вiдокремлене майно, самостiйний баланс, рахунки в установах банку, печатку зi своїм найменуванням.
3. Товарна бiржа створюється на основi добровiльного об'єднання заiнтересованих суб'єктiв господарювання. Засновниками i членами товарної бiржi не можуть бути органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, а також державнi i комунальнi пiдприємства, установи та органiзацiї, що повнiстю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або мiсцевих бюджетiв.
4. Заснування товарної бiржi здiйснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновникiв, їх обов'язки, розмiр i строки сплати пайових, вступних та перiодичних внескiв. Засновники сплачують пайовий внесок.
8. Товарна бiржа здiйснює свою дiяльнiсть за принципами рiвноправностi учасникiв бiржових торгiв, публiчного проведення бiржових торгiв, застосування вiльних (ринкових) цiн.
встановлювати вiдповiдно до законодавства власнi обов'язковi для всiх учасникiв торгiв правила бiржової торгiвлi та бiржового арбiтражу;
встановлювати вступнi та перiодичнi внески для членiв бiржi, розмiр плати за послуги, що надаються бiржею;
встановлювати i стягувати вiдповiдно до статуту бiржi плату за реєстрацiю угод на бiржi, а також санкцiї за порушення статуту бiржi та бiржових правил;
укладати угоди з iншими бiржами, мати своїх представникiв на бiржах, у тому числi розташованих за межами України;
1. Правила бiржової торгiвлi розробляються вiдповiдно до законодавства i є основним документом, що регламентує порядок здiйснення бiржових операцiй, ведення бiржової торгiвлi та розв'язання спорiв з цих питань.
2. Правила бiржової торгiвлi затверджуються загальними зборами членiв товарної бiржi або органом, ними уповноваженим.
3. Бiржовими торгами є торги, що публiчно i гласно проводяться в торговельних залах бiржi за участi членiв бiржi по товарах, допущених до реалiзацiї на бiржi в порядку, встановленому правилами бiржової торгiвлi.
4. Бiржовi операцiї дозволяється здiйснювати тiльки членам бiржi або брокерам - громадянам, зареєстрованим на бiржi вiдповiдно до її статуту для виконання доручень членiв бiржi, яких вони представляють, щодо здiйснення бiржових операцiй.
1. Припинення товарної бiржi вiдбувається за рiшенням загальних зборiв членiв бiржi, а також за рiшенням суду у випадках, передбачених законом.
1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другiй сторонi (орендаревi) за плату на певний строк у користування майно для здiйснення господарської дiяльностi.
2. У користування за договором оренди передається iндивiдуально визначене майно виробничо-технiчного призначення (або цiлiсний майновий комплекс), що не втрачає у процесi використання своєї споживчої якостi (неспоживна рiч).
державнi та комунальнi пiдприємства або їх структурнi пiдроздiли як цiлiснi майновi комплекси, тобто господарськi об'єкти iз завершеним циклом виробництва продукцiї (робiт, послуг), вiдокремленою земельною дiлянкою, на якiй розмiщений об'єкт, та автономними iнженерними комунiкацiями i системою енергопостачання;
iнше окреме iндивiдуально визначене майно виробничо- технiчного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
4. Оренда структурних пiдроздiлiв державних та комунальних пiдприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цiлiснiсть, технологiчну єднiсть даного пiдприємства.
5. Законом може бути встановлено перелiк державних та комунальних пiдприємств, цiлiснi майновi комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
6. До вiдносин оренди застосовуються вiдповiднi положення Цивiльного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
1. Iстотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад i вартiсть майна з урахуванням її iндексацiї); строк, на який укладається договiр оренди; орендна плата з урахуванням її iндексацiї; порядок використання амортизацiйних вiдрахувань; вiдновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
2. Оцiнка об'єкта оренди здiйснюється за вiдновною вартiстю. Умови договору оренди зберiгають свою силу на весь строк дiї договору, а також у разi якщо пiсля його укладення законодавством встановлено правила, що погiршують становище орендаря.
4. Строк договору оренди визначається за погодженням сторiн. У разi вiдсутностi заяви однiєї iз сторiн про припинення або змiну умов договору оренди протягом одного мiсяця пiсля закiнчення строку дiї договору вiн вважається продовженим на такий самий строк i на тих самих умовах, якi були передбаченi договором.
1. Орендар має переважне право перед iншими суб'єктами господарювання на продовження строку дiї договору оренди.
2. Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цiльовим призначенням вiдповiдно до профiлю виробничої дiяльностi пiдприємства, майно якого передано в оренду.
3. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно вiдповiдно до умов договору, запобiгаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно i в повному обсязi сплачувати орендну плату.
4. Орендар вiдшкодовує орендодавцю вартiсть орендованого майна у разi вiдчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
1. Орендна плата - це фiксований платiж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно вiд наслiдкiв своєї господарської дiяльностi. Розмiр орендної плати може бути змiнений за погодженням сторiн, а також в iнших випадках, передбачених законодавством.
2. Орендар має право вимагати зменшення розмiру орендної плати, якщо через обставини, за якi вiн не вiдповiдає, змiнилися передбаченi договором умови господарювання або iстотно погiршився стан об'єкта оренди.
3. Орендна плата встановлюється у грошовiй формi. Залежно вiд специфiки виробничої дiяльностi орендаря орендна плата за згодою сторiн може встановлюватися в натуральнiй або грошово-натуральнiй формi.
1) Фонд державного майна України, його регiональнi вiддiлення - щодо цiлiсних майнових комплексiв пiдприємств, їх структурних пiдроздiлiв та нерухомого майна, яке є державною власнiстю, а також iншого майна у випадках, передбачених законом;
2) органи, уповноваженi Верховною Радою Автономної Республiки Крим або мiсцевими радами управляти майном, - вiдповiдно щодо майна, яке належить Автономнiй Республiцi Крим або є у комунальнiй власностi;
3) державнi (комунальнi) пiдприємства - щодо окремого iндивiдуально визначеного майна, а з дозволу орендодавцiв, зазначених у пунктi 2 цiєї статтi, - також щодо цiлiсних майнових комплексiв, їх структурних пiдроздiлiв та нерухомого майна.
2. Органiзацiйнi та майновi вiдносини, пов'язанi з передачею в оренду цiлiсних майнових комплексiв державного сектора економiки, а також цiлiсних майнових комплексiв, що є комунальною власнiстю, регулюються законодавством вiдповiдно до цього Кодексу.
3. Утворення орендного пiдприємства здiйснюється вiдповiдно до статтi 115 цього Кодексу. Статут суб'єкта господарювання, утвореного на базi орендованого майна, не може суперечити умовам договору оренди.
1. Орендар має право передати окремi об'єкти оренди в суборенду, якщо iнше не передбачено законом або договором оренди.
2. Умови викупу орендованого державного (комунального) майна (цiлiсного майнового комплексу) визначаються вiдповiдно до закону.
3. Орендар має право у будь-який час вiдмовитися вiд здiйснення передбаченого в договорi права на викуп об'єкта оренди.
4. Приватизацiя цiлiсних майнових комплексiв, зданих в оренду, здiйснюється у випадках i порядку, передбачених законом.
1. Вiдносини, пов'язанi з орендою землi як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та iншими законами.
2. Оренда земельної дiлянки без договору, укладеного в письмовiй формi, посвiдченого нотарiально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.
3. Розмiр плати за користування земельною дiлянкою, що є державною або комунальною власнiстю, не може бути нижчим за встановлений вiдповiдно до закону. Випадки звiльнення вiд плати за користування земельною дiлянкою або зменшення розмiру плати визначаються законом.
3. Договiр оренди може бути розiрваний за згодою сторiн. На вимогу однiєї iз сторiн договiр оренди може бути достроково розiрваний з пiдстав, передбачених Цивiльним кодексом України для розiрвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
4. Правовi наслiдки припинення договору оренди визначаються вiдповiдно до умов регулювання договору найму Цивiльним кодексом України.
1. Лiзинг - це господарська дiяльнiсть, спрямована на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв, яка полягає в наданнi за договором лiзингу однiєю стороною (лiзингодавцем) у виключне користування другiй сторонi (лiзингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лiзингодавцю або набувається ним у власнiсть (господарське вiдання) за дорученням чи погодженням лiзингоодержувача у вiдповiдного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лiзингоодержувачем перiодичних лiзингових платежiв.
2. Залежно вiд особливостей здiйснення лiзингових операцiй лiзинг може бути двох видiв - фiнансовий чи оперативний. За формою здiйснення лiзинг може бути зворотним, пайовим, мiжнародним тощо.
3. Об'єктом лiзингу може бути нерухоме i рухоме майно, призначене для використання як основнi фонди, не заборонене законом до вiльного обiгу на ринку i щодо якого немає обмежень про передачу його в лiзинг.
4. Майно, зазначене в частинi першiй цiєї статтi, яке є державною (комунальною) власнiстю, може бути об'єктом лiзингу тiльки за погодженням з органом, що здiйснює управлiння цим майном, вiдповiдно до закону.
5. Не можуть бути об'єктами лiзингу земельнi дiлянки, iншi природнi об'єкти, а також цiлiснi майновi комплекси державних (комунальних) пiдприємств та їх структурних пiдроздiлiв.
6. Перехiд права власностi на об'єкт лiзингу до iншої особи не є пiдставою для розiрвання договору лiзингу.
1. За договором мiни (бартеру) кожна iз сторiн зобов'язується передати другiй сторонi у власнiсть, повне господарське вiдання чи оперативне управлiння певний товар в обмiн на iнший товар.
2. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмiн, i покупцем товару, який вона одержує взамiн.
3. За погодженням сторiн можлива грошова доплата за товар бiльшої вартостi, що обмiнюється на товар меншої вартостi, якщо це не суперечить законодавству.
4. Не може бути об'єктом мiни (бартеру) майно, вiднесене законодавством до основних фондiв, яке належить до державної або комунальної власностi, у разi якщо друга сторона договору мiни (бартеру) не є вiдповiдно державним чи комунальним пiдприємством. Законодавством можуть бути встановленi також iншi особливостi здiйснення бартерних (товарообмiнних) операцiй, пов'язаних з придбанням i використанням окремих видiв майна, а також здiйснення таких операцiй в окремих галузях господарювання.
5. До договору мiни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купiвлi-продажу, поставки, контрактацiї, елементи яких мiстяться в договорi мiни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству i вiдповiдає сутi вiдносин сторiн.
1. Товарним складом визнається органiзацiя, що здiйснює зберiгання товарiв та надає пов'язанi iз зберiганням послуги на засадах пiдприємницької дiяльностi.
2. Товарний склад є складом загального користування у разi якщо iз закону, iнших правових актiв або виданого суб'єкту господарювання дозволу (лiцензiї) випливає, що вiн зобов'язаний приймати на зберiгання товари вiд будь-якого товароволодiльця.
4. До регулювання вiдносин, що випливають iз зберiгання товарiв за договором складського зберiгання, застосовуються вiдповiднi положення Цивiльного кодексу України.
Комментариев нет:
Отправить комментарий